Новий план Трампа – Джонсона: що задумали в США та чи отримає Україна 60 мільярдів допомоги

16 квітня 2024, 19:00
Читать новость на русском

.

Як відомо, цирк за певних умов може вважатися підприємством критичної інфраструктури, ба більше, таке диво може бути не лише в Україні. Це доводить нижня палата Конгресу Сполучених Штатів Америки, відома як Палата Представників. Адже саме від неї та особисто її конферансьє – спікера Майка Джонсона – фактично залежить, чи збережеться Україна як незалежна держава. З іншого боку парламентом зараз це важко назвати.

Диспозиція відома: вже понад пів року як Палата Представників заблокувала виділення грошей на збройну допомогу Україні, мовиться про суму в приблизно 60 мільярдів доларів. Причини банальні – більшість мають республіканці, а там гору взяли прибічники Трампа. Останній розглядає законотворчість як інструмент політичної боротьби, що має допомогти йому в боротьбі на виборах президента.

Жертвою цієї боротьби вже став спікер Маккарті, а також допомога Україні та іншим союзникам США – Ізраїлю та Тайваню. Трампісти розвели демагогію та заявили, що питання допомоги союзникам має йти в пакеті разом із питанням кордону з Мексикою.

Доволі швидко з'ясувалося, що кордон республіканців не цікавить (інакше вони б не пішли на канікули), а їхньою метою є затягнення кризи. З цим під проводом нового спікера – Майка Джонсона – Палата Представників чудово впоралась. І поки це все затягувалось, США втрачали репутацію адекватного та серйозного політичного гравця, а Україна без допомоги США – зазнавала нових атак і обстрілів, розплачувалась за американський ярмарок марнославства життями своїх людей.

24 Канал пояснює, які шанси є на те, що довгоочікуваний пакет для України приймуть, а найголовніше – коли це станеться і в якому вигляді? 

До теми Наступ Росії може стати загрозою для ЗСУ через відсутність допомоги США

Що не так з усією системою схвалення рішень у США

Рятувати ситуація взялася верхня палата Конгресу – Сенат. Там 4 лютого 2024 року було схвалено компромісний законопроєкт, який враховував усі капризи республіканців і передбачав допомогу Україні, Тайваню, Ізраїлю та розв'язання проблеми кордону між США та Мексикою (пізніше питання кордону прибрали, але суми допомоги залишити такими самими). Тобто все як хотіли трампісти.

Подробиці сенатського законопроєкту:

В умовах, коли республіканцям вже не було чого хотіти, вони просто не стали нічого робити. Про сенатський законопроєкт просто забули на 2 місяці. Джонсон не виносив його на голосування та удавав, що зайнятий чимось іншим.

У відповідь на критику, Майк Джонсон лише кліпав очима та бурмотів про необхідність боротьби за все добре, але обов’язково – проти всього поганого. При цьому звинувачувати лише Джонсона буде неправильно – є механізми подолання його байдужості.

Мовиться про так звану discharge petition – можливість голосувати за законопроєкт в обхід спікера. Проте ініційована демократами петиція не набрала потрібної кількості голосів (218). Наразі їх лише 195, тобто свої підписи під ініціативою поставили навіть не всі демократи.

Ці слова з ентузіазмом сприйняла Росія й додала інтенсивності своїм атакам проти України – ворог скористався снарядним голодом ЗСУ, браком літаків і засобів ППО, щоб витіснити Сили оборони України з Авдіївки, а також розпочати наступ ледь не по всій лінії фронту.

Паралельно з цим Росія почала інтенсивно засипати Україну КАБами, а навесні до них приєдналися й ракети. Вони знищили декілька стратегічно важливих енергетичних об’єктів, включно з Трипільською ТЕС та пошкодили Дніпровську ГЕС, продовжили рівняти з землею Харків і стали заявляти про новий великий наступ, який має на меті розгром ЗСУ.

Перші 7 ми знищили, 4 знищили Трипілля. Чому? Тому що було ракет нуль. У нас закінчились всі ракети, які захищали Трипілля,
президент Зеленський про ціну зволікання.

А поки Росія бомбила та рівняла зі землею українські міста та села, Конгрес бив байдики, інші офіційні представники США зробили для України черговий подарунок – засудили атаки проти російських НПЗ, як нібито надмірну ескалацію, що загрожує цінам на бензин. Ці жалюгідні заяви обурили навіть стриманих європейських дипломатів і довели, що проблема не лише в Палаті Представників, схоже, хвора вся система ухвалення рішень у США. 


Майк Джонсон фактично виконує волю Трампа / Фото Saul Martinez / The New York Times

Чи отримає Україна довгоочікуваний пакет на 60 мільярдів

Негайно припинити вже відкритий саботаж закликали США та особисто Палату Представників майже всі лідери вільного світу, але спікер Джонсон залишався непохитним. 90 конгресменів Палати представників США звернулися з відкритим листом-закликом до нього, наполягаючи на негайному розгляді вже ухваленого Сенатом пакету. Вони нагадали, що після його ухвалення документ можна відправити на підпис Байдену в той же вечір.

Як виявилось, він чекав, що скаже Трамп. Нарешті в п'ятницю, 12 квітня 2024 року, він провів із ним зустріч в маєтку Мар-а-Лаго, де 45-й президент США дав добро на те, щоб Джонсон почав думати, як вийти з кризи (а також наказав припинити травлю Джонсона своїй вірній прибічниці Марджорі Тейлор Грін – це американський аналог Ірини Фаріон). Це "добро", до речі, було виписане Джонсону після обіду Трампа з міністром закордонних справ Великої Британії лордом Кемероном, що спеціально для цього прибув до США (на зустріч з, де-юре, приватною особою).

Каталізатором подій також стала й атака Ірану на Ізраїль, яка показала, що світова "вісь зла" за час, поки Америка спала та втрачала репутацію, суттєво активізувалася. 

Після зустрічі з Трампом (а також звернення Байдена до Конгресу після подій на Близькому Сході) Джонсон почав імітувати бурхливу діяльність та провів у понеділок, 15 квітня, закрите засідання республіканців Нижньої Палати.

На ньому Джонсон заявив, що "треба щось негайно робити" та закликав розділити вже готовий сенатський законопроєкт на чотири окремі. У народі про таке кажуть – "поні бігають по колу".

  • Ініціатива спікера передбачає допомогу окремо для України, окремо для Тайваню, окремо для Ізраїлю.
  • Четвертий законопроєкт передбачає конфіскацію російських активів для допомоги Україні, ленд-лізу та конвертовані кредити для полегшення гуманітарної допомоги, санкції проти Ірану, а також чомусь заборону TikTok.

Однак, як випливає з матеріалів New York Times і The Washington Post, запропонована Джонсоном підбірка законопроєктів "приблизно віддзеркалює" схвалений Сенатом пакет на 95 мільярдів доларів, з яких 60 мільярдів мало б бути надано Україні. 

За інформацією американських ЗМІ, в жодному з чотирьох документів не йдеться про заходи щодо безпеки на південному кордоні США, які раніше деякі республіканці висували як умову надання допомоги Україні та іншим союзникам.

Зверніть увагу! Допомога Україні у проєкті Джонсона буде не безоплатна, а така, що надається у кредит. Так про неї говорив Дональд Трамп, заяви якого спікер лише ретранслює.

Насправді кредит цей доволі хитрий, адже стосуватиметься лише меншої частини допомоги (і стосуватиметься начебто лише гуманітарних питань), до того ж, швидше за все, матиме пільгові умови й взагалі мало чим відрізнятиметься від вже відомого ленд-лізу. Фактично ці кредити є маніпуляцією, аби заспокоїти республіканських виборців, натомість суттєвої різниці між тим, що пропонує Сенат, не буде.

Текстів нових законопроєктів ще не має (очікується, що з'являться у вівторок, 16 квітня), але Джонсон обіцяє, що все завершиться до кінця тижня. Тобто пропонується три дні на правки та голосування в  п’ятницю. 


Володимир Зеленський і Майк Джонсон / Фото Speaker Mike Johnson's office

Для України начебто непогано, що Трамп фактично виводить тему допомоги з глухого кута. Та все ж слід розуміти, що це аж ніяк не благодійність. Водночас адміністрація Байдена поки немає чим відповісти, вони навпаки лише втрачають свої бали через події на Близькому Сході.

При цьому раніше в Сенаті та в Білому домі заявляли, що розділені законопроєкти будуть заблоковані. Отже, маємо продовження штовхання у цейтноті та очікуємо, хто кому краще викрутить руки.

Репутацію ж втратили вже всі сторони конфлікту у США й надолужити ці втрати буде непросто. Ці пів року перетворили Америку з надійного партнера та старшого товариша на безпорадного старого. З цим доведеться жити, а які ще наслідки ця слабкість матиме – наразі невідомо.

Це говорить про те, що це питання не безпеки. Це чиста політика. І, якщо чесно, це ганьба для світу, і просто ганьба для демократії, і для всіх тих, хто тільки й говорить про демократію… Коли весь світ каже: "Як так Іран посмів бити по Ізраїлю", потрібно популістично допомагати тільки Ізраїлю і забути про те, що відбувається в Україні. Це означає, що всім байдуже, скільки людей гине в Україні щодня. Їм важливі їхні рейтинги… І якщо Україна провалиться, буде війна в інших країнах НАТО, а вона буде. Американські солдати тоді будуть захищати (країни НАТО – 24 Канал). Тому доки не пізно, мені здається, потрібно проголосувати про допомогу всім країнам, чиє життя від цього на сьогодні залежить,
– президент Зеленський в інтерв'ю PBS NewsHour з сумом констатує, що політика заважає керівництву США ухвалювати стратегічні рішення.

Сумніватися в тому, що ситуація буде вирішена позитивно для України, мабуть, не варто, але не можна не зазначити, що було втрачено час, який в умовах України, яка веде війну за власне існування, – це не абстракція, а цілком конкретний каскад трагедій і втрат кращих з кращих. На жаль, через амбіції політиканів з Вашингтону платять своїм життям українці та українки.