Після втрати руки очолив запасну роту батальйону розвідувальників: сильна історія бійця "Манту"

Боєць разом з побратимами потрапив на мінне поле. Військові вийшли живі, проте поранені. Борис втратив руку, почав лікуватись. 

Дивіться також Наче артилерія у повітрі: екіпаж гелікоптера Мі-8 розповів про специфіку своєї роботи

Військовий втрати руку на Донеччині

Мечнікова (лікарня у Дніпрі – 24 Канал), реанімація, госпіталь, із госпіталю літаком на Київ, із Києва в Ірпінь. Виписався через пів року і прийшов у батальйон,
– розповів "Манту".  

Коли почалось повномасштабне вторгнення Росії, військовий був на лікуванні у Нідерландах, де мав отримати сучасний протез.

У 54-му окремому розвідбаті Борис вже два роки. Запасну роту 54-го окремого розвідувального батальйону очолив після поранення, тож після 24 лютого відразу повернувся в Україну.

На той час його батальйон виконував бойові завдання у Сумській, Київській та Чернігівській областях.

Військовий, попри поранення, продовжує служити в ЗСУ / Фото Суспільне

"Манту" навчає розвідників

Після представників Територіального центру комплектування та соціальної підтримки новобранців зустрічає "Манту". Боєць каже, що відразу запитує, чого прийшли, показує свій протез, щоб побачити, чи готова людина. 

Далі проводить підбір, аналіз, навчання та розподіл особового складу, відповідно до фізичних та моральних якостей. Для цього в роті є ще три командири взводу – старшина, медик і замполіт.

"Манту" розповів, що зазвичай у запасній роті новобранці проводять від двох тижнів до місяця. До виконання завдань у батальйоні залишається до 70%.

По нормальному, щоб підготувати розвідника, який до всього буде готовий, це десь треба витратити рік. Він має знати всю техніку, озброєння своє, іноземне, і в першу чергу ворога, щоб це відрізняти, швидко зняти координати, орієнтуватися швидко на місцевості, маскуватись. Розвідник має розрізняти, що це іде – машина забезпечення зв’язку, забезпечення РЕБ чи це їде ракета "Іскандер",
– пояснив Борис. 

За словами бійця,  у них великий наплив людей. Хоч до цього військові по 4 і більше років сиділи в запасі, дехто служив ще у 2000-х роках, коли не було війни. 

"Їх навички втратилися, забулися, або їх взагалі не було. Треба було почати готувати особовий склад. З Чернігівщини люди мотивовані, побачили, навіщо їм потрібно захищати свою землю", – пригадав "Манту". 

Окрім нових бійців, у батальйоні також з'явилась трофейна техніка. Її віддали у нові взводи, які виконують бойові завдання на різних напрямках.

Дивіться історію військового з позивним "Манту": відео