Чому Захід промовчав, коли Монголія не заарештувала Путіна

Вікторія Грабовська

Основні тези

Візит Владіміра Путіна до Монголії не викликав суттєвого резонансу на Заході, зокрема, Франція не висловила своєї позиції.
Еммануель Макрон утримався від коментарів через економічні інтереси Франції, пов'язані з можливістю відшкодування втрати уранових рудників в Африці за рахунок Монголії та будівництва атомної електростанції.
Монголія має важелі впливу на Росію, проте залежить від російських поставок палива; в майбутньому ситуацію може змінити індійський нафтопереробний завод.
Монголія більше залежить від Китаю через значний експорт, що дає їй можливість маневрувати між Росією та Китаєм.

Чому Франція промовчала щодо того, що Монголія не заарештувала Путіна

Візит Владіміра Путіна до Монголії, де його мали заарештувати, не викликав потужного резонансу на Заході. На нього не відреагували впливові європейські країни, зокрема, Франція.

Про це 24 Каналу розповів колишній співробітник КДБ Сергій Жирнов, зазначивши, що зазвичай Еммануель Макрон доволі різко висловлюється щодо Росії. Його заява щодо можливого відправлення французьких військ до України набули широкого розголосу. Проте цього разу президент Франції промовчав.

Читайте також Справжня мета Путіна в Монголії та які будуть наслідки: інтерв'ю з Подоляком

Триває боротьба

Насправді Макрон мав власні мотиви не порушувати питання візиту Путіна до Монголії і того, що країна, яка є членом Міжнародного кримінального суду та підписантом Римського статуту, не заарештувала його. Хоча МКС в Гаазі видав ще у березні 2023 року ордер на арешт Путіна.

Франція втратила в Нігері, в Африці, уранові рудники, і є припущення, що вона можливо зможе їх відшкодувати монгольськими. Також Франція запропонувала Монголії побудувати замість Росії атомну електростанцію, щоб країна була незалежна від Кремля щодо електроенергії. Наразі триває боротьба, хто буде її будувати, – "Росатом" чи французький концерн.

Тому Франція поставила власні економічні інтереси попереду політичних та геополітичних. Проте скоріше за все АЕС в Монголії побудує або Росія, або Китай, адже вона затиснута між двох диктатур,
– наголосив колишній співробітник КДБ.

Водночас Монголія могла б і відмовити Путіну у візиті, тому що має власні важелі впливу.

Зараз Росія постачає в країну паливо, закриваючи 95% потреб Монголії. Однак відомо, що Індія будує там нафтопереробний завод. Коли він буде готовий, Улан-Батор, на думку Жирнова, зможе самостійно виробляти бензин і відмовитись від його постачання з Росії.

Також Монголія могла б домовитись з Китаєм. Коли на вас тисне один бандит, треба домовлятися з іншим. Так і відбувається. Не встиг Путін повернутися з Монголії, як туди приїде заступник голови КНР Хань Чжен,
– зауважив він.

До того ж Монголія більше експортує в Китай, а не в Росію, і відповідно більше залежить від Пекіну. З Москвою вона могла б посваритися, і це було б не в інтересах Кремля.

Путін дуже хоче побудувати газогін "Сила Сибіру-2" через Монголію, а вона пручається цьому. Улан-Батор має можливість врегулювати ситуацію з Росією, якщо буде спиратися на Китай,
– відзначив Сергій Жирнов.

До теми В ЄС відреагували на те, що Путіна не арештували в Монголії

Зверніть увагу! На думку колишнього міністра енергетики Росії, опозиціонера Володимира Мілова, Росія імовірно погрожувала Монголії, саме тому Улан-Батор не заарештував Путіна. Це б роздратувало і Москву, і Пекін. Монголія погодилась на умови Кремля через своє складне географічне розташування – між Росією та Китаєм.