Голова ЦРУ в Москві: плановий візит чи остання спроба відвернути катастрофу

У Німеччині знаходять дрони з вибухівкою біля аеропорту Лейпциг-Галле. Британія прискорює підготовку до можливого нападу Росії та закликає громадян до готовності. Російські безпілотники залітають на територію Румунії та Молдови. The Wall Street Journal пишуть про високу ймовірність посилення російських провокацій проти країн НАТО.

На тлі цих подій, що відбулися протягом попередніх декількох днів, візит очільника ЦРУ Джона Реткліффа до москви здається особливо зловісним. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Минулого разу аналогічна подія – приїзд тодішнього керівника відомства Вільяма Бернса у листопаді 2021-го – сталася за три місяці до широкомасштабного вторгнення росії в Україну. Так і хочеться запитати: що ж відбудеться через три місяці після візиту Реткліффа?

Голова ЦРУ просто так нікуди не їздить

Офіційних коментарів щодо мети поїздки, окрім підтвердження самого її факту, американці не давали. На відповідне запитання журналіста президент Трамп сказав, що Реткліфф не обговорював з росіянами нагальні геополітичні проблеми (війну між росією та НАТО, санкції США проти Ірану та мобілізацію в Росії), а був там "у такому собі напіврутинному режимі".

За словами кремлівських чиновників, Реткліфф зустрівся з представниками російських спецслужб, але не з Путіним. Загалом, з тону офіційних коментарів випливає зовсім не сенсаційна версія про те, що мета візиту – підтримання прямого контакту між спецслужбами Росії та США. Мовляв, це нормальна практика ще з часів Холодної війни для налагодження діалогу та запобігання неконтрольованому загостренню.

Однак, зважаючи на історичний контекст, поїздки голів ЦРУ до Москви назвати рутиною аж ніяк не виходить. 

Такої думки притримується Ґлен Говард, директор Фундації Саратоги та експерт з питань Росії. За його словами, які наводить Радіо Свобода, "очільники ЦРУ не їздять до Москви, якщо не йдеться про щось справді важливе". Та й репутація самого Реткліффа як класичного "яструба" щодо Росії ставить під сумнів версію з плановим дружнім візитом.

Глобальна "сіра зона"

Справді, події останнього часу свідчать про поступове, але невпинне розширення росією так званої стратегії "сірої зони". Безпілотники біля заводів й аеропортів у країнах НАТО, вибухівка в літаках, підготовка терористичних актів – у дедалі більшій кількості таких подій знаходять російський слід, але без достатніх підстав (чи бажання) для прямих звинувачень на адресу Кремля. По суті, це та сама класична гібридна війна, що виходить на вищий рівень завдяки новітнім технологіям.

Навіщо росіяни цим займаються? Вочевидь, йдеться про дещо більше, ніж намагання помститися Заходу за його допомогу Україні. 

Дії Росії мають вигляд систематичного тиску для перевірки реакції її цивілізаційних опонентів. Москва постійно підвищує рівень напруги і регулярно перевіряє, до якого моменту провокації залишатимуться без належної відповіді. Коли загроза дійде до певного критичного рівня, росіяни можуть поставити питання, наприклад: чи готові ви й надалі допомагати Україні, коли загроза нависне безпосередньо над країнами НАТО?

Щось подібне до подій 1938 року, коли європейські лідери під загрозою великої війни вирішили пожертвувати Чехословаччиною.

Тож на такому тлі приїзд голови ЦРУ має вигляд символічного жесту, намагання подати сигнал росіянам, які, ймовірно, ігнорують застереження американських спецслужб через звичайні канали комунікації. 

Схоже, Вашингтон вирішив надіслати Москві достатньо важливе повідомлення, щоб для цього знадобилася поїздка цілого голови розвідувального відомства. Чи пов’язано це з повідомленням Bloomberg про те, що у Кремлі дедалі частіше говорять про застосування тактичної ядерної зброї? Цілком можливо.

Якби Реткліфф і їхав у Москву з метою домовитися про конкретну проблему, такою мали б бути відносини Росії з Іраном. Росіяни від початку війни на Близькому Сході допомагають Тегерану, передаючи розвідувальну інформацію, технології, економічну допомогу тощо. А за день до поїздки Реткліффа міністр фінансів США Скотт Бессент оголосив про новий етап посилення економічного тиску на Іран, пригрозивши покаранням для країн, які продовжують з ним співпрацювати.

Побачимо через три місяці

Так чи інакше, нині нам залишається тільки здогадуватися про наміри сторін, обговорення яких потребувало такого високого представництва. Однак можемо бути впевнені, що воно безпосередньо стосувалося теми російсько-української війни, яка є центральною ланкою більшості геополітичних процесів сьогодення.

Попри всі дипломатичні намагання Вашингтона, включно з прагненням грати роль нейтрального перемовника, Москва поки що абсолютно не показує бажання домовлятися про закінчення війни. Публічна позиція Кремля свідчить про їхню повну незацікавленість у сценарії із зупинкою бойових дій по чинній лінії фронту. Ба більше, навіть у разі здачі їм Донбасу чи інших територій вони не готові гарантувати припинення вогню.

Минулого разу Бернс хотів відмовити росіян від неконструктивної позиції щодо України, але в нього нічого не вийшло. Від чого їх цього разу поїхав відмовляти Реткліфф? Побачимо через три місяці.