Втрати України на Донбасі у квітні: що відомо про 15 загиблих героїв

2 травня 2019, 12:25
Читать новость на русском

У боях на Донбасі у квітні загинули 15 українських військових, наймолодшому з бійців було всього 20 років. Захисники України гинули від розривів снарядів, куль снайперів та під час обстрілів проросійськими бойовиками. Більше про історії бійців читайте далі.

Яна Червона (позивний "Відьма")

Читайте також: Річниця ООС: чого вдалося досягти українській армії

Кулеметниця Яна Червона з Харкова не дожила до свого 40-річчя 2 тижні. Військова загинула 2 квітня внаслідок обстрілів з мінометів російськими окупаційними силами. Ворог тоді вів вогонь по позиціях українських військових з 54-ої окремої механізованої бригади в Попаснянському районі Луганщини. У Яни залишились матір, чоловік та 2 малих дітей.


Яна Червона

Олександр Мілютін (позивний "Дєда")

50-річний боєць Олександр Мілютін з Бахмута загинув в один день із Яною Червоною. Чоловік прийшов до військкомату у 2017 році, підписав контракт і відразу ж вирушив на передову. У військового залишились сестра – також військова – та донька.


Олександр Мілютін

Юрій Фармагей

Боєць 57-ї ОМПБр з Вінниччини Юрій Фармагей загинув 5 квітня під час бою біля Пісків. У військового влучила куля ворожого снайпера. Фармагею було 46 років, він служив з 2015 року. У бійця залишилися дружина, 2 дітей та 2 онуків. До речі, син військового служить у морській піхоті.

Читайте також: Молодий офіцер Олег: Навіщо піаритися? Я просто служу


Юрій Фармагей

Іван Лисиця

Військовий з Дніпропетровщини Іван Лисиця загинув 6 квітня поблизу хутора Вільний на Луганщині. Йому було всього 23 роки. Близько опівночі проросійські бойовики відкрили вогонь по позиціях українських військових з 82-міліметрових мінометів. Лисиця разом з побратимами відкрили вогонь у відповідь і змусили окупантів припинити обстріл. Проте захисники України зазнали кульових поранень і загинули. У Лисиці залишилися батьки та брат.


Іван Лисиця

Дмитро Стрекнєв

Внаслідок обстрілів окупаційних військ поблизу хутора Вільний 6 квітня загинув і Дмитро Стрекнєв. Бійцеві з Луганщини був 21 рік. Він загинув разом з Іваном Лисицею.


Дмитро Строкнєв

Микола Неживий (позивний "Мєхан")

Військовий 93-ї ОМБр "Холодний Яр" родом з Хмельницького Микола Неживий загинув 8 квітня. Це сталося внаслідок ворожих обстрілів на позиції "Зеніт" неподалік від окупованого Донецька. 57-річний боєць був найстаршим у бригаді. Він пішов воювати у 2014 році у складі добровольчого батальйону "Айдар". Неживий пройшов найзапекліші бої в Опитному, в районі Донецького аеропорту та на Світлодарській дузі. У бійця залишилися дружина, донька та онуки.

Читайте також: Пироги для ворога вже готові, – боєць Іван про воєнні будні на Донбасі


Микола Неживий

Олег Бойцов

Олег Бойцов загинув 9 квітня у віці 40 років. Він був піротехніком Держслужби з надзвичайних ситуацій. Тоді група піротехніків розміновувала територію біля насосної станції водопроводу Сіверський-Донецьк-Донбас. Під час робіт стався вибух. Старший лейтенант служби цивільного захисту Слепкань і старший сержант служби цивільного захисту Безкоровайний отримали поранення, а старшина служби цивільного захисту Олег Бойцов загинув. Чоловік жив у Слов’янську, у нього залишилися дружина та 2 дітей.


Олег Бойцов

Роман Чибінєєв

Командир десантно-штурмового відділення 79-ї ОДШБр родом з Бердянська Роман Чибінєєв загинув 11 квітня. 29-річний боєць був братом Героя України Валерія Чибінєєва. Роман отримав смертельне поранення під час обстрілу бойовиками українських позицій на Маріупольському напрямку. Брати Чибінєєви рано втратили батьків та виховувались в інтернаті. Роман пішов служити за контрактом у 2016 році.


Роман Чибінєєв

Володимир Лисаківський

Старший матрос 35-ї окремої бригади морської піхоти з Миколаївщини Володимир Лисаківський 11 квітня зазнав поранення під час обстрілу українських позицій поблизу Гранітного. Медики добу боролися за життя 28-річного бійця, але 12 квітня він помер. Лисаківський служив з 2015 року.


Володимир Лисаківський

Ігор Ігнатенко (позивний "Цум")

Старший сержант 93-ї ОМБр "Холодний Яр" 55-річний Ігор Ігнатенко родом з Запорізької області загинув 12 квітня під Авдіївкою, захищаючи кордони України. Після Майдану, де його шанобливо називали Батею, чоловік пішов воювати на Донбас. Спершу воював у складі добровольчого батальйону "Донбас", потім був бійцем 56-ї ОМБр, а згодом вступив до лав "холодноярівців". Боєць пройшов бої за Піски, Станицю Луганську, Гранітне, Авдіївку та шахту "Бутівка". У військового залишилися дружина та 2 дорослих синів.


Ігор Ігнатенко

Микола Волков (позивний "Смурфік")

Парамедика добровольчого батальйону "Госпітальєри" Миколу Волкова з Маріуполя 12 квітня поранив у голову ворожий снайпер. 20-річний хлопець 3 доби був у комі та помер 15 квітня. Волков допомагав українській армії від початку війни на Донбасі. На свою першу ротацію до зони бойових дій хлопець поїхав улітку 2018 року. У Миколи залишились батько, брати та сестри.


Микола Волков

Олександр Цапенко ( позивний "Студент")

Військовослужбовець 54-ї ОМБр з Дніпропетровщини Олександр Цапенко загинув у ніч на 22 квітня під час ворожого обстрілу поблизу села Новоолександрівка. Одна з мін вибухнула поблизу позиції 20-річного Цапенка, завдавши йому несумісних із життям поранень. Він вчасно помітив переміщення противника, відкрив вогонь по ворогу і прикрив своїх товаришів. Цапенка нагородили посмертно.


Олександр Цапенко

Юрій Коновод

Військовослужбовець 24-го окремого штурмового батальйону "Айдар" 53-ї ОМБрз з Полтавщини Юрій Коновод загинув 23 квітня від кулі снайпера в районі селища Південне біля окупованої Горлівки. 54-річний боєць воював в Афганістані, працював учителем, а коли на Донбасі почалися бойові дії, пішов воювати за Україну. У військового залишилися 2 синів – старший також воює на Донбасі.


Юрій Коновод

Сергій Гвоздієвський

Військовослужбовець 79-ї ОДШБр Сергій Гвоздієвський 29 квітня зазнав важких поранень під час ворожого обстрілу поблизу Павлополя. Лікарі боролися за життя 53-річного бійця, але 30 квітня він помер. Гвоздієвський мешкав у Могилеві-Подільському на Вінниччині.


Сергій Гвоздієвський

Володимир Куцик

30 квітня під Мар’їнкою ворожий снайпер обірвав життя солдата 24-ї окремої механізованої бригади ЗСУ імені короля Данила – Володимира Куцика. Він отримав поранення під час виконання бойового завдання на спостережному посту взводного опорного пункту одного із підрозділів бригади. Володимирові одразу було надано невідкладну медичну допомогу, але, на жаль, поранення виявилося несумісним із життям.


Володимир Куцик