28 жовтня 1962 року сотні мільйонів людей на земній кулі могли більше ніколи не прокинутися. Зникли б тисячі міст, а поверхня планети б в киплячий ядерний океан, в якому не вижило б ніщо живе.
Дві супердержави – США та СРСР – опинилися на волосок від планетарної війни, якої, на щастя, не сталося.
28 жовтня 1962 року годинник Судного дня був як ніколи близький до півночі. За два тижні до того американська розвідка виявила – СРСР розмістила на Кубі стратегічні ядерні ракети середньої дальності, здатні перетворити Вашингтон та інші американські міста на попіл.
Холодна війна між СРСР та США сягнула піку після того, як Пентагон у 1961 році розмістив у Туреччині ядерні ракети PGM-19 Jupiter, які з дальністю польоту в 2400 кілометрів могли «накрити» Москву, Київ та інші стратегічні радянські міста.
Читайте також: Вєсті Кремля. History. З чого почалася космічна гонка між СРСР та США
У липні 1962 року радянське керівництво вирішило розмістити на острові Свободи чотири десятки ракет Р-12 та Р14 з мегатонними боєголовками, які могли на 20 хвилин долетіти до Вашингтона.
Щоб американці нічого не дізналися, командування запустило масштабну кампанію з дезінформації "Анадир".
Читайте також: Вєсті Кремля. History. Як Хрущов та його черевик стали жертвами світових ЗМІ
Про те, що зупинило світ від ядерного руйнування двох держав – дивіться у випуску програми "Вєсті Кремля. History".