– Піша подорож не обов'язково може бути важкою. Вона може бути так само туристичною. Наприклад, ходити в своє задоволення від 20 до 30 кілометрів в день, а в обід повертатися у хостел, дивитися місто. Я обрав трохи інший шлях. Я не хотів, щоб це був туризм. Бо я йшов не для того, щоб подивитися міста. Я хотів усамітнитись.
Я вибрав собі такий шлях, який я, в принципі, можу подолати, але я знав, що мені буде важко. Коли мені ставало легше, я збільшував дистанцію, щоб мені постійно було важко.
– У мене під час війни дуже погіршився стан здоров'я. У мене пошкодження кори головного мозку і неадекватна робота лобних долей. Я через це погано чую, погано бачу. Плюс психологічні проблеми. У мене було багато внутрішніх конфліктів. Треба було у собі розібратись. Мені треба було усамітнитись. І я подумав, що мені треба кудись вирушити. Туди, де я буду один. Туди, де мене ніхто не знає.
Більше – дивіться в інтерв'ю 24 Каналу.