"Моліться, бо завтра буде кінець світу": як активістка з Вінниці бореться з фейками про COVID-19

Проєкт "COVID 19: стійкість і розвиток громадянського суспільства" є продовженням активної й продуктивної роботи Інформаційного центру "Майдан Моніторинг", де Оксана Яцюк також є членкинею. Починаючи з 2014 року тренерська група підготувала та провела понад 100 лекцій та тренінгів з питань інформаційної безпеки, опірності до облудливої та панічної інформації, навичок отримання правдивої інформації. Під час Школи Інформаційної Безпеки до листопада 2020 року було проведено також 140 тренінгів в 15 областях України.

До теми Від хобі – до справи життя: історія багатодітної мами, яка монетизувала своє захоплення

Ідея виникла під час приготування варення

З самого початку локдауну Оксана Яцюк почала активно писати повідомлення в Facebook, де розповідала про небезпеку паніки, пов'язаної з інформаційним викликом.

Слухайте подкаст про дезінформацію:

Деякі з цих текстів стали основою інтерактивного тренінгу проєкту.

Я почала писати дописи в Facebook та пояснювати, але скільки цих дописів мають прочитати люди, щоб нарешті зрозуміти, що не треба поширювати все те, що вони поширюють?
– пригадує активістка із Вінниці.

Ідея створення груп самодопомоги у Оксани Яцюк виникла зовсім випадково, коли жінка на власному досвіді зіштовхнулася зі страхами людей перед пандемією коронавірусу.

Оксана Яцюк / Фото EU NEIGHBOURS east

"Ми втекли в глухе село, бо у місті був карантин. Не було відомо, що ж буде далі. У тому селі, фактично, не було інтернету та людей. Прямо на вулиці у садку якось я розводила вогонь і у каструлі варила варення. І поки я варила, до мене час від часу приходили сусіди й розповідали, які новини там ходять по околицях про коронавірус. І вони мені там таке розповідали! Але вразило мене те, що абсолютна більшість була впевнена, що коронавірус був придуманий. Це був якийсь "інсайд над варенням", я думала над тим, як з нашої діяльності перейти на вищий рівень – для потреб більшої кількості людей", – розповіла Яцюк.

Коли ми робимо різні моніторинги, то це можуть прочитати державні службовці та журналісти, а як зробити так, щоб більшість людей могли долучитися до цієї сфери створення простору інформаційної безпеки у своїх громадах і щоб це було доступно їм?
– згадує вона.

Оксана Яцюк пригадує, що вирішила створити групи самодопомоги, адже вже мала подібний досвід з людьми перед початком карантину.

Те саме варення / Фото EU NEIGHBOURS east

Як отримати грант для свого проєкту і повірити у свої сили

За словами активістки, грант побачила організація "Майдан Моніторинг". "Сам проєкт готувала команда Школи інформаційної безпеки, а я подала ідею проєкту на конкурс Чорноморського фонду", – розповіла активістка.

Важливо Хто першим почав заливати фейки про COVID-19 у вуха українців

Унікальне бачення активістки з Вінниці на роботу з масами в кризовий для всіх період допоміг отримати грант від ERIM (Equal Rights and Independent Media) і Чорноморського фонду регіональної співпраці (The Black Sea Trust for Regional Cooperation) і втілити ідею в життя. У Оксани Яцюк вийшло не просто вибудувати "сітку груп самодопомоги" у різних куточках України, а й активізувати людей, які переймаються проблемами інформаційної безпеки, працюють у своїх громадах і готові до спільних дій. Проєкт груп самодопомоги запрацював вже восени 2020 року. Його мета – долучити людей до створення простору інформаційної безпеки у своїх громадах, зупиняти поширення панічної інформації та сприяти просвіті. У рамках проєкту Оксана Яцюк провела Школу інформаційної безпеки, в якій навчались всі охочі організувати групи. Нею проводяться також вебінари, де консультаційно підтримуються групи інформаційної самодопомоги. На сьогодні також триває робота над створенням посібника з порадами.

Ми часто бачили у фільмах, коли ветерани війни в таких групах діляться тим, як почуваються і які у них є проблеми. Я подумала, що подібне можна створити й щодо інформаційної безпеки. Це буде тією самодопомогою, де люди будуть рівними та зможуть поділитися своїми тривогами й отримати від інших учасників підтримку,
– розповіла Яцюк.

На сьогодні, навчання для створення груп самодопомоги пройшли вже 48 людей; створено 19 груп самодопомоги проти інфодемії: педагогічні, молодіжні, гурткові, група мікрорайон, закриті групи у соцмережах. Крім того, проведено 20 вебінарів на тему: "Організація груп самодопомоги для виживання під час інфодемії". У школі інформаційної безпеки онлайн взяли участь люди з різних регіонів України: підприємці, вчителі, журналісти, молодь, люди старшого віку.

Жінка допомагає людям пережити епідемію та не стати жертвою фейків / Фото EU NEIGHBOURS east

Чим шкідлива дезінформація та як перестати вірити у брехню

За словами Оксани Яцюк, автори ворожої пропаганди створюють загальну атмосферу тривожності, бо люди в стані постійного стресу менш схильні приймати якісь обдумані виважені рішення й ними стає легше маніпулювати. Активістка розповіла, що найбільше фейкових новин поширюються у Viber-групах.

"Facebook вже не буде лідером. Наприклад, коли ми в нашій закритій групі, де невелика кількість учасників опублікували один фейк, як приклад для обговорення, – Facebook замаркував це, як неправдиву інформацію. Тобто, там відбувається серйозно антифейкова політика, особливо того, що стосується коронавірусу. Тому ця мережа вже йде до більш безпечного середовища. А ось Viber-групи – це сум. Бо людина може не сидіти у Facebook, але це український громадянин і має дитину в школі чи садочку, то обов'язково ця людина буде у Viber-групі, куди зливають будь-яку інформацію і, фактично, не контролюють її. Тобто, якщо сьогодні ввечері хтось захоче написати: "Моліться, бо завтра буде кінець світу", – ніякий "верховний" адмін Viber це не проконтролює", – розповіла Яцюк.

Фейкові новини – велика небезпека у сучасному світі, вважає активістка / Фото EU NEIGHBOURS east

За її словами, саме ці групи залишаються тими платформами, де багато фейкових новин. Жінка наголосила, що освіченість людини не грає ролі в тому, чи повірить вона неправдивій інформації чи ні.

Теорії змови та страх – як працює залякування

"Фейкам вірять, бо спрацьовує людський фактор страху, а боятися – це природна реакція. Коли йде постійний потік негативних повідомлень, то людина тривожиться. Але замість того, щоб не зважати на таку інформацію, люди беруть і поширюють її всім знайомим. Ми намагалися спрямувати людей на те, щоб вони зрозуміли чому так реагують, чому її лякає інформація, змушує сподіватися на щось або додає позитивні емоції", – розповіла Яцюк.

Читайте також Тисячі ботів виступають проти вакцинації в українському фейсбуці: як їх виявити

За словами активістки, серед найбільш поширених фейків з чисельної кількості тих, які ширяться останній рік інтернетом – вишки 5G, теорія змови про пандемію та ризики щеплення від коронавірусу. Менше довіряють фейкам ті люди, які займаються інформаційною безпекою або медіаграмотністю, адже виробляється певний "інформаційний імунітет".

Яцюк каже, якщо повідомлення викликає сильні емоції, радше за все там захована маніпуляція: "Інформацію ж по-різному можна подавати: можна нею налякати, а можна заспокоїти".

Через "інформаційне сміття", яке оточує з усіх сторін, люди не можуть вже зорієнтуватися, де правда, а де ні. Неосвіченість в питанні інформаційної гігієни має тут основне значення. Всі ми миємо руки, адже це гігієна, яку нас навчили ще з дитинства. Коли люди ще не робили цього, то страждали від різних хвороб і помирали. Тепер треба всім навчитися "інформаційному рукомиттю",
– наголосила Яцюк.

Активістка зазначила, що фейкові новини впливають підсвідомо, адже люди реагують на них раніше, ніж знаходять пояснення для чого вони це роблять. Коли людей ставлять перед вибором – вони намагаються завжди щось вибрати.

Оксана Яцюк вчить і допомагає / Фото EU NEIGHBOURS east

"Людям треба зрозуміти, чому вони потрапляють на гачок. Поки більшість, яка потрібна для змін, не опанує ці навички до паніки, доти ми будемо вразливими до інформаційних атак. Головне завдання для людини – зберігати здоровий глузд, психічне й фізичне здоров'я", – додала активістка.

Цю статтю було підготовлено в рамках проєкту EU NEIGHBOURS east. Думки, висловлені в статті, належать виключно автору.