Кожні три хвилини – уражена ціль: як Нацгвардія масштабує війну дронів

Цифри та здобутки Національної гвардії України у застосуванні безпілотних літальних апаратів різних типів і наземних роботизованих комплексів яскраво демонструють масштаб цієї трансформації. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Дрони, роботи і удари вглиб фронту: як змінюється війна

За період повномасштабного вторгнення екіпажі безпілотних систем Нацгвардії уразили понад 243 тисячі ворожих цілей. У середньому кожні три хвилини наші дрони уражали ворожу ціль, а кожні шість хвилин – знищували її. Загальна вартість ураженої техніки, озброєння та інших засобів противника перевищує 24 мільярди доларів.

Окремо варто сказати про НРК та важкі мультироторні платформи. Вони вже не просто допоміжний засіб логістики. За їх допомогою доставлено майже 3,9 тисячі тонн вантажу на позиції та евакуйовано 348 військовослужбовців до підрозділів на лінії бойового зіткнення. 

Це саме той напрям, де технологія безпосередньо зберігає життя, даючи змогу виконувати логістичні завдання там, де маршрути вже перебувають під постійним вогневим і дроновим контролем противника.

Приблизно кожне десяте ураження Сил оборони України на фронті сьогодні припадає на дрон Нацгвардії. Наші екіпажі уражають: 

• кожну третю артилерійську систему, 

• кожну п'яту систему залпового вогню, танк чи бойову броньовану машину, 

• кожну шосту систему ППО чи безпілотник противника.

Показовим є і те, що за участь у програмі "Дрони за бали. Бонус" наші підрозділи накопичили понад мільйон балів. Це еквівалент 130 мільйонів доларів на платформі військових закупівель Brave1 Market, які підрозділи спрямовують на власне технічне переоснащення.

Бійці Нацгвардії атакують ворожі цілі / Фото надав автор

Захист критичної інфраструктури

Нацгвардія виконує важливі завдання з посилення системи протиповітряної оборони держави, а також із захисту об'єктів критичної інфраструктури. Окремо хочу виділити роботу зенітних екіпажів у протидії ворожим повітряним цілям. З 2024 по 2025 рік кількість збитих цілей зросла у 19 разів, а з 2025 по 2026 рік – ще у шість разів.

Це прямий наслідок системної підготовки, зміни тактики та насичення підрозділів сучасними засобами боротьби з БпЛА, зокрема типу "Шахед", проти яких сьогодні цілодобово несуть бойове чергування спеціально підготовлені екіпажі.

Масштабування і реагування на виклики

Сьогодні загальна кількість безпілотних екіпажів Нацгвардії зросла у кілька разів навіть порівняно з 2025 роком. Крім того, ще кілька сотень екіпажів проходять підготовку або відновлення після виконання бойових завдань. До кінця року плануємо підготувати додаткову кількість екіпажів, що дасть змогу посилити захист від повітряних цілей і підвищити результативність наших підрозділів на полі бою. Найбільшу частку становлять FPV- та мультироторні системи, водночас паралельно розвиваються й інші напрями їх застосування.

Таке масштабування безпілотних систем є частиною глибшої трансформації, яку зараз переживає весь фронт. Водночас Україна нарощує виробництво БпЛА різних типів, що змінює саму логіку планування бойових дій: дрон уже перестав бути дефіцитним ресурсом і став масовим засобом ведення війни, таким самим необхідним елементом сучасного бою, як і боєприпас.

На фронті масштабують використання НРК / Фото надав автор

Ми працюємо над розширенням спроможностей middle strike та deep strike на рівні корпусів. Якщо раніше дальні удари були прерогативою спеціалізованих структур, то сьогодні наші корпуси самостійно завдають ударів по цілях на десятки й сотні кілометрів углиб тимчасово окупованої території, вражаючи логістику, склади та засоби зв'язку. 

Уже є приклади успішних ударів по цілях на території тимчасово окупованого Криму. Так, бійці Центру спеціального призначення "Омега" НГУ у липні 2026 року знищили російський фронтовий бомбардувальник Су-24М на військовому аеродромі "Саки". Літак саме готувався до бойового вильоту.

Безпілотники середньої дальності дедалі відчутніше впливають на постачання російських військ, роблячи небезпечними маршрути, які раніше вважалися лише умовно прифронтовими. Водночас НРК переходять від суто інженерних завдань – розмінування та доставки – до вогневої підтримки й евакуації, поступово перебираючи на себе частину функцій особового складу на найнебезпечніших ділянках.

Розвиток підрозділів безпілотних систем Нацгвардії – це один із ключових чинників, який сьогодні впливає на перебіг війни та дозволяє нівелювати чисельну перевагу противника. Перевагу отримує той, хто швидше масштабує сучасні технології, ефективніше готує екіпажі та вміє поєднувати ударні можливості з надійним прикриттям від повітряних загроз.

Ми продовжуємо збільшувати кількість підготовлених екіпажів, розвивати протидронову складову та інвестувати в наземну робототехніку, тому що саме тут, на цьому напрямі, куються результати, які вимірюються не балами чи відсотками, а врятованими життями наших воїнів.