412-й окремий полк безпілотних систем Nemesis СБС уже давно став жахом для росіян, адже бійцям підрозділу вдалося знищити тисячі одиниць ворожої техніки на понад мільярд доларів. Бронетехніка, артилерія, зенітно-ракетні комплекси, командні пункти, а віднедавна ще й "Шахеди" – все це цілі, які оператори БпЛА успішно знищують.

Ми поспілкувалися з офіцером підрозділу на псевдо "Сон", який ще бувши студентом долучився до ТрО після початку повномасштабного вторгнення та є одним із тих, хто творить історію Nemesis від моменту заснування підрозділу.

"Сон" – офіцер штабу полку. В ексклюзивному інтерв’ю він прочинив завісу таємничості довкола роботи 412-го полку Сил безпілотних систем. Які цілі уражати найскладніше, як на ворога впливає втрата артилерійських систем і ППО, як знищують "Шахеди", як підрозділу вдається досягати таких результатів і як стати частиною Nemesis – про це і не тільки читайте в інтерв’ю 24 Каналу.

Цікаво Найбільша реформа під час війни: як ЗСУ та НГУ переходять на корпуси та чи спрацює ця система

Яка зараз ситуація в зоні відповідальності 412-го полку на фронті?

Ми працюємо на найгарячіших напрямках. Останнім часом основний напрямок, за який ми відповідаємо, став більш активним, бо ворог поповнив там свої підрозділи, які були розбиті ще у 2023 році. Тобто зараз у всій смузі відповідальності полку ситуація доволі напружена.


"Сон" / Фото 24 Каналу

Насамперед 412 полк відомий тим, що зумів знищити величезну кількість ворожої техніки. Можливо, у вас є статистичні дані щодо приблизної вартості знищеної техніки? І які цілі знищуєте найчастіше?

Систем ППО і засобів РЕБ ми знищили сумарно на понад мільярд доларів. Особливо великою є частка саме ППО, тому що ми знищили і доволі рідкісні установки – радар для комплексу "Бук-М2" і пускові "Бук-М3". Також знищували і "ТОР", малі зенітні ракетні комплекси типу "ОСА", "Стріла-10", РЕБ "Борисоглєбськ". Це, мабуть, технічно найскладніші цілі в противника і вони найдорожчі у виробництві.

Крім прорідження ППО противника, ми активно підтримуємо Сухопутні війська і в цілому всі ті бригади, які виконують важку роботу на нулі й тримають фронт. Ми робимо великий акцент на реактивних системах залпового вогню, самохідних артилерійських установках, танках, гарматах і логістиці, щоб ускладнити переміщення противника і зменшити тиск на лінію зіткнення, на наших хлопців з піхоти.

У нас все командування полку пройшло піхоту, дехто неодноразово був поранений, і ми всі знаємо, яка це важка робота. Тому коли розробляємо операції, їх головна мета – аби ми допомогли тим, хто стоїть на нулі.

Знищення будь-яких ворожих цілей – важливі, але якщо ми говоримо конкретно про засоби ППО, то який вплив має їхнє знищення на ситуацію на лінії фронту?

Це комплексна історія, бо ЗРК першого ешелону, такі як "Бук", це те, що заважає нам проводити повітряну розвідку та інтенсивніше застосовувати авіацію. В останній чверті минулого року ми фокусували свою увагу саме на ЗРК, і станом на січень цього року ми знищили понад 20 установок. Це комплексна робота 412-го полку та ще кількох підрозділів. Зокрема тому протягом січня 29 днів у Росії щось горіло.

Це, безумовно, крутий результат, особливо коли ти відчуваєш причетність до того, що війна переходить туди, звідки вона прийшла до нас.

Якою є "найжирніша" ціль, яку вдалося знищити бійцям полку?

Це складне питання. Якщо казати про вартість, то це однозначно "Бук-М3" пів року тому. Таких установок у ворога не багато і майже всі вони на території Росії. Тобто їх сюди переміщують в міру ураження попередніх.


"Бук-М3" / Фото з відкритих джерел

А якщо говорити про складність самого знищення?

Системи ППО майже весь час рухаються. Є певна зона, в якій здійснює діяльність підрозділ. І далі починається ця "гра" або ж полювання. Розвідка проводить аналітичну діяльність, вивчає патерни поведінки комплексу. Так чи інакше там працюють люди, які мають звички і певний графік роботи. І ми починаємо складати ці закономірності в одну картину і робити певні висновки. Я все це розповідаю дуже спрощено, але загалом це справа кількох днів і навіть тижнів, коли велика команда досліджує супутникові знімки, дешифрує вильоти аеророзвідки і по факту знаходить голку в копиці сіна. А потім ця "голка" красиво вибухає разом з екіпажем.

Але якщо говорити про ефективність, то "найжирнішим" було ураження кількох командних пунктів разом з командуванням. Коли ліквідовують командира, росіяни на певний час зупиняються, бо ініціативи йти самостійно в штурми у них немає.

Крім ЗРК, 412-й полк знищив чимало ворожої артилерії. Можете більше розповісти про це?

За рік ми уразили сумарно понад тисячу гармат і гаубиць. Більшість із них мали такий ступінь ураження, що під відновлення вони не підпадають. Ми отримували візуальні підтвердження. У росіян було близько 10 тисяч стволів, тобто наш полк уразив 10% всіх їх засобів.

Тому з артилерією в противника великі проблеми. Це причина того, що вони зараз активно зосередилися на дронах. Ми на них так само в кінці 2022 року акцентували, бо самі мали проблеми з артилерією.

Хотілося б відзначити, що з моменту появи рейтингів від Міністерства оборони ми весь час входимо в десятку підрозділів за результатами і ми поруч з найкращими. Цей факт нас теж дуже мотивує.

Кількість знищеної артилерії не може не вражати. Скільки систем вдавалося знищити у межах однієї операції?

Пів року тому на одному з напрямків ми спільно з артилерійською бригадою провели операцію, у результаті якої знищили півтора артилерійських дивізіона противника – великі гармати, кілька САУ і РСЗВ. Як наслідок, на лінії зіткнення протяжністю близько 50 кілометрів росіяни три доби не наступали. До цієї операції ми готувалися довго.

Наступного дня, коли росіяни намагалися евакуювати свої гармати, колеги з інших підрозділів почали атакувати їх. Через три дні росіяни відправили артилеристів у штурми, бо хоч артилерію було знищено, а завдання взяти населений пункт у них лишалося.

Знищення ворожої артилерії
Знищення ворожої артилерії / Фото, надане 24 Каналу

Один артилерійський дивізіон – скільки це техніки та особового складу?

Тоді це було 30 одиниць техніки, без урахування складу боєкомплекту. Тобто це гармати, САУ та РСЗВ. Вони розташовані на конкретній ділянці фронту десь 10 – 20 кілометрів.

Не можу не згадати той факт, що 412-й полк може похвалитися першою знищеною північнокорейською САУ Koksan. Як вдалося це зробити?

Така установка на той момент була таким собі ексклюзивом. Але це все ще САУ. Наші хлопці в зоні відповідальності спалили багато ворожої артилерії, і якраз на заміну втраченій техніці прислали Koksan.

Ми ведемо масштабну аналітику по всіх підрозділах противника і знаємо, що у них зараз є в районі виконання наших завдань, що у них потребує заміни і де місця стоянок. Перевіряючи одну зі стоянок, ми виявили, що туди заїхали нові САУ. І після нового успішного удару, коли ми проводили оцінку ступеня ураження, ми виявили, що це таки була Koksan.

Коксан
Знищення САУ Koksan / Фото, надане 24 Каналу

Тобто росіяни тільки вперше вирішили застосувати установку, а ви одразу ж накрили її?

Так, у противника логіка проста – це військові істини, відшліфовані роками: якщо в тебе щось знищують, треба витягувати те, що є в резерві і замінювати. Якраз їм тільки надійшли в резерв ці Koksan.

Чесно кажучи, пілоти не звернули спершу увагу на те, що саме було знищено. Пізніше аналітик, котрий проводив оцінку ступенів ураження, побачив демаскуючі ознаки, по яких і встановив, що це Koksan.

Втрата артилерії – це виклик для росіян. І вони ж на ці виклики реагують. Чи шукають вони способи як зупинити знищення артилерійських систем?

Зараз вони намагаються підтримувати інтенсивність вогневого впливу. Рік тому був випадок, коли на конкретній ділянці ми знищили 40 гармат, то замість них заїхали 20 САУ і танків.

Коли ми знищили півтора дивізіону, то вони намагалися підтягнути гаубиці з резервів і ремонтних баз, а штурми піхоти підтримувати танками, які просто втрачали – тоді ми знищили десь більше десятка. Ми знаємо, що в них є в арсеналі і можемо передбачити, за рахунок чого вони компенсуватимуть ті чи інші втрати і можемо готуватися. Це як гра в шахи.

Росіяни витрачають багато ресурсу на протидію БпЛА, особливо важким бомберам, які є нашим основним ударним засобом. Росіяни дають штурмовикам 15 днів відпустки за збитий важкий бомбер і мотивують їх цим.

А ще вони роблять макети, бо вночі через тепловізійну камеру не завжди можна розпізнати, чи ціль справжня, чи хибна. Буває, що приганяють установку ППО і розсаджують біля неї особовий склад, і вони полюють на "крила".

У нас розвинена культура аналізу дій і вивчення досвіду. Тому ми робимо висновки. У нас для цього є окрема інституція – вона досліджує, як можна покращити тактики і подає рекомендації, які ми впроваджуємо. Тобто ми постійно покращуємо нашу ефективність.

Ці рекомендації розробляються виключно на основі вашого досвіду чи і на основі загального досвіду інших підрозділів і війська загалом?

Частина – виключно з власного досвіду, але в нас попри свого роду конкуренцію доволі теплі відносини з іншими підрозділами, тому ми ділимося досвідом регулярно. Наприклад, ми бачимо якусь проблему, звертаємося до колег, які працюють на аналогічних засобах і радимось, а вони діляться тим, що знають. І так в багатьох питаннях у нас є така здорова взаємодія.

Ураження яких цілей вимагає найбільшого професіоналізму від бійців?

Для важкого бомбера завжди складними є мобільні цілі. Але ситуації бувають різні – наприклад, у нас була ситуація, коли ми летіли на один танк, до нього під’їхав другий і за рахунок реву моторів не було чути бомбер. Так і вибухнув, але він залишився на ходу і почав втікати. А наздоганяти складно.


Пілот БпЛА запускає дрон / Фото, надане 24 Каналу

Ураження техніки, яка рухається, – це великий рівень пілотів, тому ми поставили собі за ціль покращити свої навички ураження динамічних цілей, коли стали батальйоном. Я пам’ятаю перші танки і САУ, які детонують на ходу, – це незабутні картини.

Ураження антени з висоти 150 метрів теж вимагає професійності, але завдяки цьому можна покласти весь зв’язок противника. Філігранно також можна залетіти в якийсь бліндаж, де проходить нарада командирів. Прикладів є багато.

Я певен, що діяльність 412-го полку помічена ворогом, тому це створює загрози безпосередньо для бійців. Які виклики з’являються через це і як полк протидіє їм?

Це не секрет, що ми, як і кожен ефективний підрозділ, під прицілом ворожих спецслужб. Вони вживають різних заходів, щоб спробувати нас зупинити. Наприклад, надсилають багато сторонніх посилань, але в нас люди з високим рівнем кіберграмотності й усі усвідомлюють важливість дотримання певного рівня таємності.

Ну і ще, це не новина, але противник піднімає авіацію і запускає КАБи для того, щоб уразити всього лиш один наш екіпаж. Це показник того, наскільки ми їм заважаємо.

У повсякденній роботі оператори в порівнянні зі штурмовиками у безпеці, бо ті перебувають по кілька тижнів на позиціях. Але з іншого боку – оператори БпЛА надзвичайно ефективна частина війська, до 85% уражень зараз здійснюють саме безпілотники. Тому противник щодня намагається нас вбити.


Оператор БпЛА 412-го полку Nemesis СБС / Фото, надане 24 Каналу

Ви вже згадували про співпрацю підрозділів. Чи можете більше розповісти про те, як вона відбувається? Можливо, на конкретних прикладах?

Операція з артилерійським дивізіоном – це якраз приклад такої співпраці. Але, крім того, є неймовірний інструмент для обміну інформацією "Дельта". Зараз для того, щоб передати інформацію, не потрібно долати десятки кілометрів до сусіднього підрозділу – досить просто авторизуватися, пройти всі системи захисту і працювати.

Зараз війна технологій. І швидкість розповсюдження інформації про противника – це, мабуть, один з головних елементів нашої ефективності як війська.

Ми багато говоримо про результати роботи, але цікаво було би почути вашу думку чи радше спостереження щодо того, як бійцям вдалося вийти на такий рівень? Яка робота стоїть за всіма результатами?

Першочергово – мотивація. І ще ми багато уваги приділяємо навчанню – ми разом постійно розвиваємося. Це армія і тут ти або стрімко розвиваєшся, або стаєш неефективним.

Крім того, у нас в команді багато людей мають величезний цивільний досвід. Хтось був директором компанії, яку сам побудував, хтось причетний до міжнародного бізнесу чи займався громадською діяльністю. І тут важлива та сама внутрішня мотивація щодня прокидатися і робити свою роботу краще, ніж ти робив її учора. І саме це тримає нас у тонусі.

Професійні люди, ідейні командування, управління та військовослужбовці – ось рецепт успіху в наш час.

У полку служать виключно добровольці чи є і ті, хто був мобілізований?

Більшість людей у нас – ті, хто прийшов добровільно. Зокрема, це медійні люди. Буває, що приходять люди вже відомі в цивільному житті і розуміють, що це новий світ. Вони тут ніби наново народжуються, але в нас немає такого, що тут хтось каже: "Та ти знаєш хто я?".

Я питаю про мобілізованих у контексті того, що в нас зараз спостерігається зміна риторики. Наприклад, раніше казали, що от примусово мобілізовані – неефективні і так далі, зараз же часто звучить, що ці люди також добре проявляють себе і не гірші за добровольців. Як це працює у вас?

Ну дивіться, трутнів у нас нема. Працюють усі. І за весь час існування підрозділу лише кілька людей перейшли і то вони не просто там підрозділ змінили, а пішли далі рости і розвиватися, бо їх запросили в інші команди на вищі посади.

Але якщо говорити про ваше питання, то я не погоджуюся з примусовою мобілізацією. Є багато способів втекти. Коли людина хоче піти у військо – вона піде. Якщо людина приймає ситуацію – вона робитиме все для того, аби максимально на неї вплинути. Навіть якщо вона спершу дещо пасивна. Вона буде змінюватися, бачити, що робить все правильно.


"Сон" / Фото, надане 24 Каналу

У нас зараз вибір – свідомо йти служити в своїй армії або ж працювати на свою економіку, або ж через 20 – 30 років молодих українців відправлятимуть воювати за нашого ворога проти наших теперішніх союзників. Ми бачимо, як це відбувається з окупованими територіями. Ми всі робимо свій вибір, проте і в час війни працює демократія.

Зараз перед тобою найкращі військові підрозділи світу. Наші союзники не просто так постійно намагаються навчитися у нас чогось. І зараз ці підрозділи запрошують до себе за спрощеними процедурами мобілізації, дають фахове навчання. У лютому 2022 року українці самі брали до рук зброю і без підготовки йшли на передову. Зараз, щоб стати пілотом БпЛА, кожен боєць проходить навчання від 3,5 до 5 місяців. На фронт потрапляють бійці з підготовкою, яка краща, ніж в будь-якого солдата провідної країни НАТО.

Не так давно 412-й полк почав збивати "Шахеди". Знаю, що деталі цього напрямку ви не розголошуєте, але, можливо, є щось, що можете про це розповісти?

Наші хлопці не погоджуються з цим, але я кажу, що вони янголи-охоронці. Бо всі ми люди, у нас є сім’ї в тилу і "Шахеди" загрожують їм.

Наші бійці застосовують експериментальну технологію і роблять неймовірний результат, рятуючи життя. Всі ми бачимо, якого лиха можуть заподіяти "Шахеди".

До цього ми рятували життя військових, допомагали їм. Зараз же відчуття, схоже на те, коли ти в піхотному бою, за тобою населений пункт, де ще є цивільні, і ти розумієш, що захищаєш їх. Тут така ж історія – ти між життям і смертю.

Війна, яка зараз триває, змінюється. Наприклад, у 2022 році дрони не були основними засобами для нашої армії. Але чи можемо ми зараз казати, що відбувається фактично війна дронів?

Зараз ми бачимо, як дронами збивають дрони. Понад рік тому тільки Україна вперше FPV-дронами збивала російські розвідники. Тепер противник за допомогою FPV полює на наші важкі бомбери.

Фактично зараз безпілотник є повноцінною бойовою одиницею. Коли ми втратили один із перших бортів, який зробив багато вильотів, ми сумували. Звісно, це не порівняти з втратою побратима, але це також зменшення бойових спроможностей.


Дрони стали повноцінними бойовими одиницями / Фото, надане 24 Каналу

Коли ми перейшли на масове використання дронів, результати перевершили наші очікування, і ми були вражені власною ефективністю. Однак противник, маючи потужну державну і військову машину, теж вчиться і масштабує найкращі технології – так з'явились дрони на оптоволокні. Зараз ми вже наздоганяємо росіян і компенсуємо втрачене. Отже, нині це справжня війна дронів.

Якщо говорити про забезпечення дронами, то всі надходять від держави, чи є і від волонтерів?

У нас в підрозділі все добре із забезпеченням, є незначна частка дронів, які закуповуються волонтерами. Але у піхотних підрозділах ситуація інша, тому ми намагаємося максимально заощаджувати свої засоби, збільшувати життєві цикли дронів, щоб не забирати дрони, які можуть знадобитися їм.

Якщо хтось зараз шукає для себе підрозділ і зверне увагу на 412-й полк, то що йому варто знати? Які вимоги у вас до новобранців і як стати частиною команди?

Базові вимоги прописані в нашому законодавстві. А якщо серйозно, то в нас є свій сайт 412nemesis.army, там можна заповнити анкету, після чого з вами зв’яжеться рекрутер.

У цілому щодо вимог чи радше побажань, хотілося б, щоб рішення долучитися до нас було свідомим вибором. Мобілізація зараз відбувається напряму, без ТЦК.

А ще треба бути мрійником. У нас в підрозділі, здається, одні мрійники. Команда, яка збиває "Шахеди" – це ж мрійники. Хлопці хотіли цього і зробили. Мрія може бути будь-якою, головне, щоб проукраїнська.


"Сон" / Фото, надане 24 Каналу

Ну й важлива мотивація. Це складно, але зараз можна спробувати себе в багатьох сферах чи напрямах. Наприклад, у нас чинні військовослужбовці, які є професіоналами в якійсь сфері, відкривають для себе інші грані. Тож треба бути готовим навчатися і змінюватися.

Долучаючись до армії, ми ставимо своє колишнє життя на невелику паузу. Питання, скільки ця пауза триватиме. Чим швидше ми знищимо ворога – тим швидше ця пауза скінчиться. Або ж можна продовжувати реалізовувати себе у війську. Можливостей є безліч. Головне пам’ятати про це, мати мрію і бути командним гравцем.