Навіщо потрібна процедура санації?
Коли підприємство не може виконувати фінансові зобов'язання, це ще не означає кінець його діяльності, повідомляє Міністерство юстиції України. Кодекс України з процедур банкрутства передбачає інструмент збереження бізнесу – санацію, метою якої є фінансове оздоровлення боржника та відновлення його платоспроможності.
Дивіться також Банкрутство фізичної особи: коли можна звернутися до суду та як списати борги
Відповідно до Кодексу, санація – це система заходів, що застосовуються під час провадження у справі про банкрутство. Вони спрямовані на поліпшення фінансово-господарського стану підприємства та задоволення вимог кредиторів у повному обсязі або частково.
Із запровадженням процедури санації господарський суд затверджує план санації, розроблений розпорядником майна за участю боржника та схвалений зборами кредиторів. Також суд призначає керуючого санацією з числа арбітражних керуючих. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її ухвалення, а інформація про введення процедури оприлюднюється на офіційному вебпорталі судової влади України.
План санації має містити конкретні заходи та строки відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою після погашення вимог кредиторів відповідно до реєстру. Серед можливих заходів – реструктуризація підприємства або активів, перепрофілювання виробництва, закриття збиткових напрямів, відстрочення чи прощення боргів, продаж частини майна, залучення кредитів і позик, ліквідація дебіторської заборгованості, а також інші дії, що не суперечать законодавству.
Що відбувається при запровадженні санації?
З моменту запровадження санації керівник і виконавчі органи боржника усуваються від управління, а всі повноваження щодо управління та розпорядження майном переходять до керуючого санацією, за винятком випадків, передбачених планом санації.
Процедура може бути припинена достроково у разі невиконання умов плану або поточних зобов'язань боржника. У такому випадку господарський суд визнає підприємство банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Згідно з Кодексом України з процедур банкрутства, керуючий санацією зобов'язаний подати письмовий звіт зборам кредиторів за 15 днів до завершення строку санації або за наявності підстав для її припинення. За результатами розгляду звіту кредитори можуть звернутися до суду з клопотанням про закриття справи у зв'язку з виконанням плану санації, продовження строку процедури або перехід до ліквідації.
Якщо строк санації завершився, а збори кредиторів не ініціювали його продовження, господарський суд визнає боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру.
Ліквідаційна процедура при банкрутстві: яка роль ліквідатора та ключові етапи процесу?
Визнання боржника банкрутом запускає ліквідаційну процедуру, в якій ліквідатор відповідає за продаж майна та розрахунки з кредиторами.
Ліквідаційна процедура передбачає припинення господарської діяльності боржника після ухвалення постанови, при цьому ліквідатор здійснює продаж активів та розрахунки з кредиторами у визначеній законом черговості.