Найзрадливіше та найзагадковіше американське табу щодо України

Хороша новина полягає в тому, що нашим друзям щоразу вдається долати штучні та абсурдні табу в підтримці України, які США самі на себе накладають. Погана новина – у тому, що нашим ворогам щоразу вдається суттєво уповільнити цей процес. Ціна цього зволікання – десятки тисяч життів українських воїнів та мирних мешканців. Сотня (а ще краще дві) винищувачів F-16 в українському небі за тиждень покінчили б із цією проклятою війною.

Цікаво Чи справді Захід проігнорував благання про "закриття неба" минулого року?

Очікується, що на саміті НАТО з надуманими обмеженнями на постачання озброєнь буде завершено, а Україна отримає статус MNNA (Major non-NATO ally – основний союзник поза НАТО), який зобов'язує союзників озброювати ЗСУ за стандартами НАТО.

Однак залишається найабсурдніше, найзрадливіше стосовно України та найзагадковіше американське табу. Жертві злочинної агресії свідомо зав'язують руки. Росія вдерлася в Україну, знищує її міста та села, щодня вбиває мирних жителів ракетами, запущеними з російської території або з російського повітряного простору, а Україні забороняється завдавати ударів у відповідь по російській території.

Найзагадковіше, бо жоден з американських чиновників жодного разу не озвучив цю заборону публічно. А ось не остання людина в адміністрації США держсекретар Блінкен, навпаки, недвозначно і дуже емоційно підкреслив право України використовувати для вигнання окупантів на її розсуд будь-яку зброю, що є в її розпорядженні, зокрема завдаючи ударів по території агресора. Сенсаційна стаття Newsweek "Exclusive: The CIA's Blind Spot про Ukraine War" розкриває природу цієї загадки.

Зауважте У НАТО лише після війни? Як ця риторика грає на руку Путіну

Таємні "дорожні правила"

Стаття в Newsweek, до речі, зовсім не викривальна, навпаки, компліментарна, швидше за все, замовна. Автор William Arkin нарікає, як важко доводиться бідному Бернсу, як важко йому встежити за неслухняними українцями, які постійно намагаються завдавати безвідповідальних ударів по російській території, ризикуючи поставити під загрозу узгоджені ним особисто з Путіним "секретні правила дорожнього руху"

То що це за секретні дорожні правила? Перш за все, їх не існує на папері, але сторони, виявляється, чудово зрозуміли один одного під час успішних переговорів у Москві за кілька днів до вторгнення. Бернс обіцяв (і вже 500 днів намагається) не допустити ударів України у відповідь по російській території.

Що ж обіцяв йому у відповідь конструктивний Путін? Та нічого, ясна річ: Росія обмежить свій напад Україною і діятиме відповідно до негласних, але добре зрозумілих принципів проведення секретних операцій. Бернса це цілком влаштувало.

Після 500 днів "обмеженого нападу" Росії та десятків тисяч зафіксованих воєнних злочинів, тортур, розстрілів, зґвалтувань претензії у порушенні узгоджених дорожніх правил конфлікту у ЦРУ тільки до української сторони: "Але чиновник заявив, що тривалий український саботаж може мати катастрофічні наслідки".

Рекомендуємо "Польська ядерка" від ідеї до практики: наскільки це реально

Які ще катастрофічні наслідки з вини української сторони очікують в офісі Бернса? Усі мислимі та немислимі катастрофи вже сталися внаслідок "дуже успішної" злочинної угоди Бернса – Путіна.

Державна зрада у США?

Весь замовний текст Newsweek захлинається гордістю за чудовий дипломатичний успіх Бернса і гнівом та звинуваченнями на адресу українців, які намагаються захистити свою країну і порушити "дорожні правила" війни, що нав'язує Бернс.

Вважаю, що двопартійна проукраїнська більшість у Конгресі найближчим часом організовує слухання, на які будуть запрошені, зокрема, держсекретар Блінкен, директор ЦРУ Бернс, Вільям Аркін і ті джерела в ЦРУ, які він цитує у своїй статті, – генерал ГУ МО Росії Тренін, близький друг пана Бернса.

Слухання мають дати героїчному українському народу, який величезними жертвами захистив Вільний світ від запланованого вторгнення до Європи рашистських орд, передусім відповіді на кілька питань.

  1. Чи існує угода між урядами США та Росії щодо "правил дорожнього руху" російсько-української війни?
  2. Якщо так, то чому про це досі нічого не було відомо Конгресу та народу США?
  3. Якщо ні, то на якій підставі пан Бернс агресивно нав'язує ці "дорожні правила" Україні?
  4. Як Конгрес оцінює дії пана Бернса і, можливо, інших вищих державних осіб США? Чи не бачить у них ознак державної зради?