Уже понад десять років Україна є однією з найбільш замінованих країн у світі нарівні з Афганістаном, Суданом та Єменом. Унаслідок активних бойових дій протягом останніх років майже третина території країни потенційно забруднена мінами та іншими вибухонебезпечними предметами.

Зверніть увагу Майже 10 мільйонів людей в Україні не мають безперебійного доступу до чистої води: про проблему

Якщо з 2014 року до міннонебезпечних територій відносили окремі райони Донецької та Луганської областей, то з лютого 2022-го проблема поширилася на більшість регіонів країни, де загрозу становлять не тільки міни та нерозірвані боєприпаси, а й кластерні боєприпаси, заборонені міжнародними конвенціями. За даними Женевського міжнародного центру з гуманітарного розмінування, у 15 з 25 областей України зафіксували 176 різних типів вибухонебезпечних предметів (ВНП).

Така ситуація створює ризики для здоров'я та життя всіх українців, а особливо дітей та молоді, які є соціально активними та ще недостатньо обізнаними з ризиками війни через свій вік. За останнє десятиліття в Україні від мін та інших вибухонебезпечних предметів постраждали 2519 цивільних людей, із них 328 – це діти. Зокрема, 73 дитини загинули, а 255 зазнали поранень.

Однак з початку повномасштабної війни динаміка нещасних випадків, пов'язаних з ВНП, погіршилася: лише з лютого 2022-го до серпня 2024 року від мін постраждали 1286 цивільних осіб, з них 135 дітей, що майже дорівнює кількості поранених за сім попередніх років бойових дій на Сході України.

З огляду на ці реалії, підтримка дітей, які зазнали мінно-вибухових травм, а також відповідна превентивна діяльність — формування безпечної поведінки — стали невіддільною частиною життя українців на багато років уперед.


Такі банери привертають увагу / Фото, надане 24 Каналу

Зауважте! Слоган "Не підходь! Не чіпай! 101 повідомляй!" батькам варто вивчити разом із дітьми. Дослідження показують, що розмови батьків із дітьми про правила безпеки підвищують їхню обізнаність із нормами безпечної поведінки.

У відповідь на загрози, що зростають, ЮНІСЕФ разом із місцевими та міжнародними партнерами розгорнув комплексну програму для підвищення рівня обізнаності населення, зокрема дітей, із мінною небезпекою, нормами безпечної поведінки та для формування культури безпеки на національному рівні. Ще починаючи з 2014 року ЮНІСЕФ займається мінною просвітою на Луганщині й Донеччині, а з 2022-го – по всій країні.

Програма ЮНІСЕФ із мінної просвіти в Україні розроблена так, щоб впливати на поведінку дитини комплексно – через комунікацію на індивідуальному рівні, тобто в родині та з друзями, на рівні громади – через створення сприятливого середовища та надання послуг і сервісів (заклади освіти, молодіжні центри тощо), а також на національному рівні (через упровадження нових політик та законодавства).

Вміти розпізнати небезпеку

Щоб діти поводилися безпечно, ЮНІСЕФ та партнери проводять заняття з мінної безпеки по всій країні, створюють постери та візуальні матеріали, а також розробляють інші цікаві формати подання інформації, яка може вплинути на поведінку дитини і, відповідно, зберегти їй життя. Серед них – комікс і робочий зошит про Суперкоманду проти мін, розроблені спільно з дитячими психологами та освітянами за принципом "навчання через гру" (edutainment). Через візуально привабливу історію команда супергероїв навчає дітей правил безпечної поведінки, а завдяки робочому зошиту діти закріплюють отримані знання. Окремо створено однойменний мультфільм із героями коміксу, розрахований на дітей та підлітків віком 8 – 13 років.

Актуально! Як доповнення до коміксу і завдань створено онлайн-гру, яка вчить розпізнавати небезпечні предмети, пояснює, де вони можуть бути, які є попереджувальні знаки і як діяти, якщо натрапив на небезпечний предмет: https://game.bezpeka.info/.

Формат мультфільмів добре зарекомендував себе в мінній просвіті, оскільки мультики люблять і діти молодшого віку, і підлітки. Мультфільм "Безпечні канікули" орієнтований на дітей віком 4 – 10 років і вчить їх бути обачними під час канікул – тоді, коли діти багато часу проводять без пильного нагляду дорослих і можуть опинитися поблизу потенційно небезпечних місць (водойм, лісосмуг, покинутих будівель). Героєм мультиків про мінну безпеку також став улюбленець малечі пес Патрон. Історії про Пса доброї волі ЮНІСЕФ цікаві дітям різного віку – від 4 до 16 років – та охоплюють теми мінної небезпеки, а також підтримки ментального здоров'я, яке допоможе убезпечитися від зайвих ризиків. На додачу до мультфільму нещодавно вийшла серія коміксів із псом Патроном, яка у розважально-інформативній формі розповідає про небезпеки в Україні та пояснює, як від них уберегтися.

Всі матеріали доступні для завантаження на вебсайті Bezpeka.info та в бібліотеці корисних матеріалів "Спільнотека".

Поради психолога

До розробки всіх матеріалів ЮНІСЕФ із мінної просвіти долучилася відома дитяча та сімейна психологиня Світлана Ройз. Ось кілька порад від неї.

Коли ми займаємося з дітьми мінною просвітою:

  • Ми забираємо всі іграшки, які своїм виглядом нагадують ВНП. Так ми формуємо усвідомлення, що будь-який контакт та доторкання до цих предметів небезпечні. Коли ЮНІСЕФ працював над створенням матеріалів з мінної просвіти, ми слідкували за тим, щоб у розмальовках, квестах не було жодного завдання, для виконання якого дітям довелося б навіть олівцем торкатися небезпечних предметів.
  • Ми показуємо ВНП виключно на картинках та фото, не вчимо дітей точних назв мін, боєприпасів чи абревіатур, бо це ніяк не допоможе в потенційно небезпечній ситуації пригадати правильний алгоритм дій. Якщо дитина намагається торкнутися самого зображення вибухонебезпечного предмета, ми привчаємо її навіть у цьому випадку: "НІ, не чіпай!".
  • Ми акцентуємо, що ВНП можуть мати різний колір, розмір, бути зроблені з різних матеріалів, та пояснюємо їм, чому; що вони можуть бути сховані в іграшках чи побутових предметах на територіях, де велися бойові дії чи були військові позиції. Ми привчаємо так, як колись привчали до правил гігієни: "Ніколи нічого не підіймаємо на вулиці!".

ЮНІСЕФ використовує підхід "навчання через гру" (edutainment) не лише у форматі коміксів, розмальовок чи мультиків, а в абсолютно всіх навчальних матеріалах з мінної безпеки, зокрема, і для групової роботи, як-от у настільних іграх для підлітків віком 10 – 16 років, картках із загадками для дітей віком 4 – 12 років, які вчителі й вихователі можуть використовувати під час занять, та в робочих зошитах до брошур для дітей різного віку та дорослих.

Усі матеріали, розроблені ЮНІСЕФ для використання в роботі з дітьми різного віку, зосереджені на чотирьох аспектах мінної просвіти: (1) який вигляд мають небезпечні предмети та чому; (2) де вони можуть бути; (3) які попереджувальні знаки сигналізують про небезпеку; (4) як потрібно діяти. До розробки матеріалів залучали дитячих психологів та експертів з мінної просвіти, які в легкій формі пояснюють дітям, як безпечно поводитися на територіях, що можуть бути забруднені мінами.

Влітку 2004 року ЮНІСЕФ разом із ДСНС та "Укрзалізницею" запустили безпекову гру-ходилку для підлітків "Кроки (не) в усі боки". Вона з'явилася на київському залізничному вокзалі, який відвідують тисячі дітей з усіх куточків країни. Гра розроблена за принципом настільної, але тепер яскраві клітинки з завданнями були розміщені на підлозі вокзалу. Покрутивши барабан та пересуваючись ігровим полем, дитина оминає різноманітні загрози, а також отримує вказівки, як треба і як не треба вчиняти – і так запам'ятовує основні правила мінної безпеки.


Безпекова гра дозволяє усвідомити важливе у легкій формі / Фото, надане 24 Каналу

У листопаді 2024 року кампанія ЮНІСЕФ з навчання дітей і молоді правил мінної безпеки 2016 – 2024 років була відзначена престижною премією з ефективності комунікаційних кампаній – Effie Awards Ukraine 2024. Проєкт став срібним призером у номінації "Стабільний успіх: некомерційні організації". На основі поведінкової науки та навчання через гру креативна команда ЮНІСЕФ створила екосистему, де кожен може легко засвоїти правила мінної безпеки та поділитися ними з іншими. 9 із 10 дітей в Україні знають: не підходь, не чіпай, 101 набирай!

Ще одним призером премії стала кампанія "Двіжимба", яка отримала "срібло" у категорії "Малобюджетні кампанії: некомерційні організації" та "бронзу" в категорії "Створення спільноти". "Двіжимба" – це соціально-поведінкова активація, в якій молодь із Руху юних рятувальників ДСНС пояснює правила безпеки у трендових та креативних TikTok-відео.

До найбільш уразливих громад — через мобільні класи

Наприкінці 2023 року ЮНІСЕФ запустив мобільні класи безпеки. Це спеціально обладнані автомобілі для проведення уроків безпеки як усередині них, так і назовні поруч у тих громадах, які найбільше постраждали внаслідок бойових дій та замінування. В такий спосіб діти, які через безпекові ризики найчастіше не мають доступ до очного навчання, змогли отримувати знання, що рятують життя. Мобільні класи обладнані всім необхідним, щоб заняття відбулося незалежно від погоди. Інструктори ДСНС та Нацполіції, що працюють у мобільних класах безпеки, пройшли спеціальну підготовку від ЮНІСЕФ та партнерів. Тепер вони мають змогу в ігровому та інтерактивному форматі розповідати дітям різного віку про мінну та пожежну безпеку, безпечну поведінку вдома, правила поведінки на дорозі, кібербезпеки тощо. Цінні знання, подані в такому форматі, дітям подобаються і легше запам'ятовуються.

З моменту запуску мобільних класів безпеки залучено 154 000 дітей. Класи функціонують у 10 областях — Дніпропетровській, Миколаївській, Одеській, Запорізькій, Полтавській, Харківській, Сумській, Київській, Житомирській, Чернігівській, а також у місті Києві.

Як працюють мобільні класи: дивіться відео

Мінна просвіта як обов'язкова частина шкільного навчання

ЮНІСЕФ спільно з Міністерством освіти і науки України розробили практикум із мінної безпеки, щоб кожен школяр засвоїв правила, які зберігають життя та здоров’я. Цей практикум став обов'язковим доповненням до шкільного курсу "Здоров'я, безпека та добробут".

Для вчителів уже доступні розроблені ЮНІСЕФ спільно з партнерами посібник з детальними планами і презентації для уроків із мінної безпеки, адаптовані для початкової та середньої школи. Також у широкому доступі інші інтерактивні матеріали та відео для групової роботи з теми, зокрема:

  • інтерактивні онлайн-уроки у Всеукраїнській школі онлайн для дистанційного навчання, адаптовані для молодших і старших школярів;
  • серія порад від психологів для комунікації з дітьми про вибухонебезпечні предмети;
  • брошура із завданнями від Суперкоманди проти мін для підлітків;
  • загадки на тему мінної безпеки для дошкільнят, учнів молодшої та середньої школи;
  • мультики для дітей ("Безпечні канікули" – для дітей віком 3 – 10 років, "Суперкоманда проти мін" – для дітей віком 8 – 16 років, "Пес Патрон" – для дітей віком 4 – 16 років);
  • відео із псом Патроном та саперами про найпоширеніші типи вибухонебезпечних предметів і формування безпечної поведінки в умовах подолання наслідків бойових дій;
  • інформаційні постери та ігри.

Діти точно не занудьгують, а найголовніше – запам'ятають усі правила безпечної поведінки.

Разом з тим ЮНІСЕФ підвищує кваліфікацію фахівців, які можуть позитивно вплинути на формування безпечної поведінки дитини – освітян, рятувальників та поліцейських, щоб ті могли цікаво подавати дітям важливі та актуальні знання та будувати свою комунікацію з урахуванням особливих освітніх потреб учнів. Так, ЮНІСЕФ спільно із партнерами розробив онлайн-курс з викладання мінної безпеки сучасним дітям різного віку з урахуванням їхніх вікових, освітніх та психологічних особливостей та в умовах активних бойових дій. Курс надає фахівцям практичні інструменти для формування безпечної поведінки на територіях, потенційно забруднених мінами та іншими вибухонебезпечними предметами, містить поради щодо створення безпечного середовища, психологічного розвантаження дітей, оцінювання знань, а також практичні матеріали та презентації для інтерактивного проведення занять онлайн і офлайн. Він також знайомить із міжнародними стандартами та підходами до поведінкових змін, пропонуючи креативні формати, що поєднують навчання і гру, покликані змінити поведінку дитини й перевести її в безпечну площину.

До створення курсу ЮНІСЕФ залучив фахівців у сфері дитячої та вікової психології, педагогіки, інклюзивної освіти, мінної просвіти й поведінкових змін, щоб допомогти учасникам курсу стати ефективними провідниками безпеки для дітей і молоді. Курс рекомендований методичною радою Українського інституту розвитку освіти.

МОН спільно з ЮНІСЕФ запрошують освітян пройти онлайн-курс: дивіться відео

Як зазначає Інна Галенко, шкільна вчителька з Харківщини, яка через безпекову ситуацію в області взялася шукати корисну інформацію і натрапила на онлайн-курс від ЮНІСЕФ, цей курс допоміг не лише структурувати і поглибити знання з теми, а й заручитися порадами дитячих психологів щодо стабілізації тривожних станів у дітей, які Інна тепер використовує не лише на уроках, а й у житті.


Ірина з учнями / Фото, надане 24 Каналу

Мабуть, найбільш корисною темою для учнів є тема прихованих небезпек. Я наводила приклади, які побутові речі можуть бути небезпечними. Як сказала моя учениця Марія на уроці, "те, що не твоє, в жодному разі не бери до рук",
– зауважила Ірина.

Станом на кінець листопада 2024 року на курс зареєструвалися 13 000 слухачів. 2320 освітян завершили навчання й отримали сертифікати курсу. Найбільше на ньому було зареєстрованих представників Дніпропетровської, Запорізької та Харківської областей. А серед працівників ДСНС та Нацполіції 4100 осіб отримали сертифікати – здебільшого з Львівської, Херсонської та Хмельницької областей.

Підтримка дітей, які зазнали мінно-вибухових травм

Окремим напрямом роботи є підтримка дітей, які безпосередньо постраждали від наслідків війни – зазнали мінно-вибухових поранень, зокрема й тих, що призвели до інвалідності.

Так, у січні 2024 року ЮНІСЕФ разом із Міжнародним комітетом порятунку (IRC) за підтримки Генерального директорату Європейського Союзу з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги (ECHO) розгорнули програму допомоги таким дітям. Комплексна підтримка в межах програми включає ведення випадку, індивідуальні психологічні сесії, психосоціальну підтримку та ведення екстрених випадків, а також інтеграцію дітей з інвалідністю в суспільство. Окрім того, спільно з IRC та Асоціацією саперів України ЮНІСЕФ проводить навчання спеціалістів та соціальних працівників із громадського сектору та державних служб для належної допомоги дітям, які постраждали від мін.

Нині програма функціонує в Миколаївській, Одеській, Харківській та Херсонській областях. Це чи не єдина в Україні програма, що надає підтримку безпосередньо дітям, які зазнали травми війни, зокрема у віддалених регіонах. Окрім того, вона враховує вікові особливості та індивідуальні потреби конкретної дитини.

Одним із перших отримав допомогу в межах цієї програми ЮНІСЕФ Ярослав із Харківщини. Хлопець втратив ступню, коли зупинився обабіч дороги, щоб полагодити свій мотоцикл, та через необачність наступив на міну-пелюстку, яка одразу ж вибухнула.

Близько пів року підліток чекав на протез та намагався пристосуватися до нових реалій. Коли Ярослав уже отримав протез, департамент соціального захисту населення Харківської ОДА та ЮНІСЕФ спрямували його справу до програми допомоги. Там спеціалісти проаналізували потреби Ярослава та його родини, і хлопець почав відвідувати індивідуальні консультації психолога IRC, а також отримав комплект одягу, взуття та постільну білизну через фонд екстреного реагування на критичні випадки. Крім того, соціальні працівники IRC направили родину Ярослава для отримання фінансової допомоги. Соціальний працівник та психолог продовжують відвідувати родину хлопця та відслідковувати його прогрес.


Ярослав повертається до нормального життя / Фото, надане 24 Каналу


Як підтримують дітей з мінно-вибуховими травмами / Інфографіка, надана 24 Каналу

Результат зусиль – висока обізнаність із мінною небезпекою

Щоб оцінити результати активностей з протимінної діяльності, ЮНІСЕФ разом з дослідницькою компанією "Rating Group" провели комплексне дослідження обізнаності з мінною безпекою та практики безпечної поведінки серед батьків та дітей 10 – 17 років у межах гуманітарної допомоги Європейського Союзу. Дослідження серед 25 500 респондентів (12 750 батьків та 12 750 дітей) проводилося у період з березня до квітня й було опубліковане в червні 2024 року. Опитування відбувалося на всіх територіях, окрім непідконтрольних уряду територій та територій, де на момент опитування був відсутній мобільний зв'язок, із фокусом на громади, забруднені ВНП.

Дослідження показало, що хлопці віком 14 – 17 років із громад із замінованими територіями демонструють найвищий рівень небезпечної поведінки щодо ВНП, особливо ті, що проживають у сільській місцевості та виховуються в малозабезпечених родинах. Натомість дівчата цієї вікової групи поводяться значно безпечніше. Найменш ризикованою є поведінка дітей віком 10 – 13 років.

Хоча понад 90% дітей поінформовані про мінну небезпеку, знання помітно різняться по областях. Найбільш обізнані з правилами мінної безпеки діти проживають у Запорізькій, Харківській, Херсонській, Донецькій та частково Сумській областях. На Чернігівщині, Київщині та Житомирщині рівень обізнаності дітей нижчий.

Попри володіння знаннями про небезпечні місця, понад 80% дітей, які мешкають у замінованих районах, продовжують проводити час поблизу водойм, лісосмуг, на полях та навіть на покинутих військових позиціях, де ризик натрапити на ВНП особливо високий.

Завдяки інформуванню за допомогою коміксів та мультфільмів, створених ЮНІСЕФ, діти демонструють кращу обізнаність із правилами мінної безпеки. Зокрема, серед тих, хто читав комікси та брошури ЮНІСЕФ, 59% мають низький рівень ризику і лише 9% показали високий рівень небезпечної поведінки.

Загалом же близько 80% дітей змогли ідентифікувати потенційно небезпечні та вибухонебезпечні предмети. Але 40% опитаних дітей мають середній ризик небезпечної поведінки, а 13% – високий, тобто попри обізнаність із ризиками все одно свідомо наражаються на небезпеку.

З детальнішими даними можна ознайомитися нижче / Інфографіки, надані 24 Каналу

Дослідження також продемонструвало, що основним джерелом знань про мінну небезпеку для дітей є заклади освіти та батьки. Саме тому ЮНІСЕФ продовжує наголошувати на необхідності для батьків і освітян підвищувати свій рівень знань та продовжувати доносити дітям цінну інформацію. Наприклад, спеціально для мам і татів був розроблений "Посібник для батьків: як говорити про мінну просвіту з дітьми".

Програма мінної просвіти, яку ЮНІСЕФ впроваджує в Україні вже понад десять років, показує значні результати, які були б неможливими без підтримки партнерів та донорів – Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Генерального директорату Європейського Союзу з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги (ECHO).

Попереду ще десятиліття роботи, і щоб ця діяльність мала якомога кращий ефект, програма має й далі фокусуватися на найбільш вразливих верствах населення та працювати із прогалинами та мотиваторами безпечної поведінки. І для ефективності зусиль до програми мають долучитися якомога більше сторін. Адже тільки так можна створити безпечне майбутнє для кожної дитини.