Включення "тіньових суден" в "чорні списки" не достатньо, необхідне послідовне і точкове застосування механізмів для унеможливлення практичного функціонування флоту. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Варто визнати, що Росія ефективно знаходить старі танкери і проводить справжні "операція приховування" із зміною власників, прапорів та операторів, використовує складні корпоративні структури, працює через юрисдикції третіх країн.

Створено повноцінну обхідну екосистему, "гвинтиками" якої ситуативно можуть виступити навіть українські моряки, які на договірній основі шукають можливості роботи за кордоном. Проте, Україна має змогу розширити протидію усім елементам функціонування "тіньового флоту" на різних рівнях.

"Тіньовий флот" без моряків

Ще на початку року Адміністрація судноплавства України зробила дієвий практичний крок у вказаному контексті: оприлюднено рекомендації для українських моряків щодо перевірки суден та компаній, пов'язаних із так званим "тіньовим флотом".

Перед працевлаштуванням морякам рекомендують перевіряти судно за назвою та IMO-номером, власника, оператора та пов'язані компанії. Для цього Адміністрація направляє необхідну інформацію до Генерального Управління Розвідки України та Державного реєстру санкцій України, щоб усі деталі щодо суден були постійно актуалізованими.

На перший погляд це просто рекомендація морякам, але забезпечення її дотримання – це всеосяжна робота над позбавленням "тіньового флоту" людського ресурсу. Особливо важливо – не допустити ситуативного залучення до обслуговування кораблів із “тіньових списків” українськими моряками.

Доцільним видається й розширення комунікації на міжінституційному рівні з іншими країнами для адаптації ними аналогічних рекомендацій, а також створення реальних проблем для рекрутингу моряків і формування екіпажів для російської флотилії. В ідеальному варіанті – створення умов для правової відповідальності осіб за результатами роботи на російських замовників, анулювання для таких моряків ліценцій тощо.

Однак, реалізацію таких планів простіше здійснити в межах України, а на міжнародному рівні вона потребуватиме значних зусиль. Також, враховуючи той факт, що часто залучаються моряки з країн, які навіть не долучились до санкцій проти агресора.

Варто активізувати роботу Міжнародною морською організацією щодо передбачення "штрафних санкцій" в глобальній системі сертифікації. Міжнародна установа не має правої змоги карати відповідальних моряків, але може апелювати до національних держав, які видали ліцензію та не забезпечити інформування власних моряків щодо ризиків роботи з "тіньовим флотом".

Досягнення вагомих результатів на вказаному напрямку потребує комплексних зусиль, але Адміністрація судноплавства України продемонструвала конструктивний приклад, який потрібно брати "на озброєння" іншими країнами.

Контроль портів – удар по "тіньовому флоту"

Створення проблем на рівні залучення екіпажу має супроводжуватись масштабування заходів в сфері впливу на міжнародну систему портів. Інколи важко "полювати" за суднами безпосередньо у морі, тому процес ускладнення вільного користування міжнародною портовою інфраструктурою матиме значні перспективі. Хоча б, для початку, в тих регіонах і акваторіях, куди Україна і міжнародні партнери можуть "дотягнутись".

Навесні 2026 року українська делегація на чолі з Адміністрацією судноплавства брала участь у засіданні Комітету Чорноморського меморандуму щодо контролю державою порту, де в центрі обговорення були саме субстандартне судноплавство, фальшиві суднові реєстри та практичні інструменти, які можуть бути пов'язані з експлуатацією тіньового флоту.

Роль України в модернізації міжнародної системи судноплавства

Звичайно, Україна не може самостійно перекрити весь російський "тіньовий флот", але українські профільні інституції, включаючи Адміністрацію судноплавства, мають потенціал і почали реалізовувати його, в частині роботи на ефективним впровадженням обмежень проти суден на рівні глобальної системи.

Відповідні українські інституції зобов'язані ідентифікувати нові ризики і обхідні механізми російських компаній, обмінюватися інформацією, посилювати контроль, упереджувати потрапляння українських моряків в систему "тіньового флоту", брати участь у міжнародних механізмах контролю та просувати українську позицію в міжнародних морських інституціях.

І слід сказати, що останнім часом у цьому контексті відбулося чимало позитивних зрушень. Державні процедури оформлення документів та підтвердження кваліфікації моряків поступово вдосконалюються. Зокрема шляхом цифровізації зазначених процедур.

Про реальний позитивний прогрес свідчать і його очевидці. Приміром, Голова всеукраїнського об'єднання крюїнгів Павло Нікітін каже, що взаємодія професійної спільноти з Адміністрацією стала більш системною, а увага до прозорості та ефективності процедур – більшою.

Запорукою всіх цих трансформацій став дієвий діалог керівництва з представниками галузі. Ми не лише слухаємо, а й чуємо всі зауваги.

Як ще один зразок повсякчасного конструктивного діалогу, варто згадати скасування додаткової довідки до чого закликали і колеги з ГО “Разом проти корупції”. Сюди ж віднесемо напрацьовані нами дієві зміни щодо збільшення видачі посвідчень особи моряка на 50%. Так, є ще над чим працювати, але за три місяці був дуже потужний старт.

Саме цей напрям був серед пріоритетних після приходу нашої команди у травні цього року. Таким чином, для морської галузі важливою є стабільна робота регулятора. Вона має особливе значення. Українське суднобудування, судноремонт і портова інфраструктура працюють у складних умовах, тому важливо зберігати робочі процеси, безперервність сервісів і професійний діалог.