Як через сміття на Закарпатті Україна платить штрафи Угорщині

Річка Тиса переповнена сміттям. Це звична картина чи не для всього південного узбіччя Карпат. Місцеві виривають ями на березі рік і туди закопують непотріб або просто викидають його у воду. І хоч кого не питай, усі кажуть одну й ту саму фразу: "це принесла річка, а в нас було чисто".

Читайте також: Як місцеві жителі отруюють водоносні жили Карпат

Від витоку і до Рахова Чорна Тиса тече майже 40 кілометрів. За цей час вона вимиває з берегів тонни непотребу. А все через те, що у ХХІ столітті тут не організовано вивіз сміття. І жодного полігону або сміттєпереробного заводу. Хоча інвесторів, як переконує влада, — хоч греблю гати.

Які б інвестори не приходили, не можливо було провести громадські слухання. Населення не хоче. То в них голова боліти, то нога, то коліно, то ще якась причина. А те, що все Закарпаття в сміттю, ворони, птахи і комахи це все розносять по хатам — це нікого не цікавить,
— скаржиться голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль.

Читайте також: Екологічне лихо на Чернігівщині: до Києва може потрапити отруйна вода

У Рахівському районі ділянку під сміттєзвалище шукали майже десятиліття. Нарешті знайшли. Кажуть до кінця літа почнуть її заповнювати. Але вона менше гектара. Втім ані кількості сміття, яке вивозитимуть, ані ціни, яку сплачуватимуть — місцеві назвати не можуть. Бо не знають. І техніки не мають. І ріку чистять лише для галочки.

"Ми прибирали. У весняний період, коли всі ці береги не були зарослі. Відвозили на сміттєзвалище, яке є в Рахові", — розповів заступник голови Рахівської РА Дмитро Ігнатюк.

Та якщо забруднені гірські ріки є бомбами сповільненої дії, то міське сміттєзвалище Рахова є бомбою із заведеним механізмом. Розташоване воно просто над Чорною Тисою, нависаючи над річкою. У 2005 році його офіційно мали закрити, але досі його експлуатують і сюди щомісяця вивозять більше 200 тонн непотребу.

Читайте також: Як в Тернополі борються з проблемою сміття

У мерії Рахова лише розводять руками. Нещодавно вони попросили дозволу розширити сміттєзвалище, натомість отримали кримінальне провадження. Хоча, тут зізнаються, — полігон дуже небезпечний. Саме через близкість до річки.

То ж під час першого сильного паводка весь цей непотріб рушить у ріку. А поки що туди стікає інфільтрат. Закарпатські екологи переконують — радіонуклідів чи важких металів тут немає.

Але вміст інших речовин — нітратів, нітритів, фосфатів і деяких синтетичних речовин — є досить високі. Якщо у витоці річка відповідає першому класу якості, то, буквально через кілька кілометрів вона вже другого, а при впаданні може вже бути третього чи четвертого класу,
— розповів еколог Сергій Сухарев.

Чорна Тиса впадає в Тису. А вона несе свої води за кордон . В Угорщину. Тут усе наше сміття виловлюють і переробляють. І за це ми щороку з державної кишені сплачуємо чималі штрафи. Які сягають десятків тисяч євро.

Читайте також: Переробка сміття в Україні та ЄС: як екологічну катастрофу перевести у прибутковий бізнес