Як коронавірус переграв Коломойського і Єрмака
Коронавірус вперше зафіксували у Китаї наприкінці грудня. З цього моменту хвороба почала стрімко ширитися світом. Менш ніж за 3 місяці від виявлення першого інфікованого Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила про світову пандемію, а кількість захворювань перевищила 100 тисяч людей. Чому ці події можуть спровокувати світову кризу – читайте далі.
Найбільша небезпека цього вірусу – його миттєве поширення. В умовах відсутності ліків єдине, що ми можемо зробити, це уповільнити процес. Саме для цього і вводяться карантинні заходи. Все логічно.
Читайте також Карантин в Україні: мета, наслідки і до чого тут Аваков
Але у цього є і зворотний бік. Усі ми живемо у постіндустріальному світі. Наш з вами добробут напряму залежить від комунікації.
Дивіться повний випуск відеоблогу "Голобородько":
Карантин знищує економіку
Карантин знищує комунікацію, а разом з тим й економіку. Сотні тисяч підприємств по всьому світу зупиняють свою роботу. Люди втрачають основне джерело доходу. Ось так і наступає давно обіцяна світова економічна криза, яку очікували протягом останніх двох років.
В Україні оголосили суворий карантин / Фото: Angelo Carconi
Україна в цей турбулентний час зайшла ще й в умовах зміни уряду. Певний запас міцності ми мали, але його замало для тривалого карантину.
Вже зараз уряд має вжити радикальних заходів:
- виплати найбіднішим верствам населення;
- зменшення податкового навантаження;
- зупинка нарахування банками відсотків за кредитами;
- збільшення інвестицій у інфраструктуру (по завершенню карантину).
Ці кроки могли б вберегти економіку від повної зупинки і допомогли б їй по завершенню карантину швидше оговтатись. І мушу вас запевнити – в уряді це розуміють не гірше ніж ми з вами. Ба більше, вони мають чіткі показники падіння економіки, бачать зменшення надходжень до бюджету і точно розуміють усю складність ситуації.
Співпраця з МВФ
Єдина проблема з якою вони точно зіткнуться така – щоб підтримувати економіку, треба мати гроші. А податкові надходження падають. Тож вже у квітні ми можемо опинитися в критичній ситуації.
Тобто гроші треба залучити зі сторони. Хто їх може дати? Все просто, велосипед вигадати не вийде: Світовий банк або МВФ. І ось тут, якраз питання чи готові вони дати нам ці позики?
Адже Україна увійшла в кризу на фоні внутрішньої урядової кризи. Попередній уряд, який протягом пів року готувався до чергової кредитної програми з МВФ, фактично, знищили саме через цю роботу.
Зверніть увагу Як політики використовують коронавірус у власних цілях
Постійні інформаційні атаки противників співпраці з американцями. Та чого я, Коломойський, який дуже хоче повернути "Приватбанк", і його посіпаки в Раді пів року робили все, щоб знищити уряд Гончарука і завалити співпрацю з МВФ.
Бо саме МВФ вимагав від України прийняти так званий "антиколомойський" закон, який заборонив би повертати олігарху "ПриватБанк".
Ми чудово пам'ятаємо чим закінчилась історія: посіпаки Коломойського після довгих інформаційних війн таки перемогли – уряд звільнили. І ось ми стоїмо на порозі кризи, а відносини з потенційними кредиторами зіпсовано. Усі ми можемо подякувати дніпровському олігарху.
Ігор Коломойський / Фото: ЕП
► "Антиколомойський" закон
Відверто кажучи сьогоднішня новина, особисто для мене, виглядає наче промінь сонця у темряві. Фінальна версія "антиколомойського" закону узгоджена з МВФ і затверджена Кабміном.
До теми Антиколомойський закон: уряд узгодив з МВФ фінальну версію та затвердив її, – ЗМІ
Звісно, цього мало – тепер законопроєкт мають проголосувати в Раді, а там все ще сидять ті самі посіпаки Коломойського. Їх не багато, але вони голосисті.
Тож вже дуже скоро ми будемо спостерігати боротьбу між здоровим глуздом з одного боку і нахабним та нічим нестримним бажанням наживи. І зараз достатньо складно сказати хто у цій боротьбі переможе.
Нова Консультативна рада
На жаль, це не єдиний фронт боротьби, який перед нами розгортається. Інше питання, яке особисто у мене викликає великі занепокоєння, це спроби досягти миру з Росією за будь-яку ціну. 25 березня у Мінську має розпочатися процес створення нової Консультативної ради, в склад якої можуть увійти бойовики.
Чому це страшно? Все просто. Вже майже 6 років представники бойовиків хоч і присутні на перемовинах, але вони не є стороною діалогу. По суті, від їх імені говорить Росія.
Будь-які зміни можуть призвести до того, що Росія просто відійде в сторону і скаже, що війна в Україні внутрішня. Звісно, при цьому її маріонетки, все так само від імені кремля, продовжать бойові дії.
Зверніть увагу Домовленості з бойовиками та коронавірус у Раді, – підсумки програми "Голобородько"
Звісно, голова Офісу Президента Андрій Єрмак намагається переконувати, що до складу тої ради не ввійдуть бойовики, а будуть це громадяни України. От тільки одна біда – він не може пояснити, як на окупованих територіях можна обрати незалежних делегатів.
Андрій Єрмак / Фото: УП
Все це нормальний політичний процес, одні політики пропонують одні рішення, інші політики інші, а у дискусії народиться правильний варіант.
Надзвичайний стан
Все логічно, окрім одного. Все частіше лунають заяви про можливість запровадження надзвичайного стану через поширення вірусу Україною. Це означає, що багато політичних процесів зупиниться. Влада фактично в будь-який момент без врахування думки громадян зможе приймати будь-які рішення.
Якщо у громадян будуть підстави вважати, що влада здає національні інтереси – вони вийдуть на протест. В умовах карантину, чи навіть надзвичайного стану, цей протест буде розганяти поліція. А це тільки посилюватиме протистояння.
У підсумку призведе до повної дестабілізації в країні. На фоні економічної кризи ситуація буде стрімко погіршуватись. І єдиний хто від цього виграє – Росія. Саме цього вони і чекають останні роки. Думаю не варто описувати чим усе це може закінчитись.
Володимир Зеленський / Фото: Офіс Президента
У ЗМІ вже пишуть про вершників апокаліпсису: вірус, економічна криза, політична нестабільність і останньою крапкою може стати загострення війни. Чи переживе це наша країна? Як із такої ситуації можна вийти? Відкласти вбік усі політичні амбіції і жагу особистої наживи чи влади. Відкласти на потім прийняття усіх політичних рішень про мир та війну і зосередитись на виживанні держави, порятунку економіки та боротьбі з вірусом.
Я щиро сподіваюсь, що політиками вистачить мудрості. І вже дуже скоро ми побачимо, чи буде це так. І першими про це розкажемо вам ми – журналісти 24 каналу. Адже саме так, разом з вами, ми змінюємо країну на краще.