Підступні повені та шторми перетворюють невеликі ріки та струмки на руйнівні потоки води, а шквалисті вітри з дитячою легкістю змітають все на своєму шляху.

Величезні простори донині вічної мерзлоти на льодових полюсах тануть. Як розвиваються природні катаклізми і як ми можемо захиститись від них?

“Наші дослідження показують, у найближчі роки суворі зимові шторми стануть частішими, до того ж ці шторми матимуть ще більшу руйнівну силу. Потепління ж сприятиме ще потужнішим грозам влітку”, - каже метеоролог Андреас Фінк.

Грім, блискавка, шторми та зливи матимуть катастрофічні наслідки для людства. Ураган Киріл, що пронісся Європою у січні 2007 року, забрав півсотні людських життів. Стихія завдала нечуваних збитків: загальні втрати від буревію перевищили 10 мільярдів доларів.

Коли темні хмари формують зимовий шторм, холодні повітряні маси змішуються з теплим повітрям. В результаті виникають руйнівні повені та циклони. Часто шторм застає нас зненацька, оскільки метеопрогнозам бракує точності.

Та за допомогою таких-от “грибочків” ми скоро зможемо бути заздалегідь поінформованими про імовірну небезпеку. Спеціальні сенсори містять надсучасну систему раннього оповіщення у випадку надзвичайних погодних умов. Всього лише один сенсор надає такий же обсяг даних, як вся метеостанція. Мережа кількох сенсорів дозволить робити точніші прогнози.

“Дані спершу надходять до мереж сенсора, який надсилає їх до певних вузлів. Ті, своєю чергою, передають отримані дані до центрального сервера. Тоді ми беремось за, як ми це називаємо, логістику інформації. Тобто розподіляємо дані по відповідних ресурсах. Це можуть бути мобільні телефони, будівельні технології чи будь-яке інше обладнання - як от радіо чи телебачення”, - каже науковець Ульріх Майссен.

У випадку наближення шторму, мешканців у зоні потенційного лиха необхідно одразу ж сповістити. Хоча хто надає особливе значення прогнозу погоди? Саме тому дослідники прагнуть у майбутньому напряму звертатись до людей. І чим кращим є зв’язок, тим швидше надійде інформація: через електронну пошту, текстові повідомлення чи навіть у екстреному повідомленні посеред улюбленого фільму. Якщо ризик надзвичайно високий, система зможе навіть відреагувати самостійно. В ідеалі варто було б налагодити зв’язок з будівельними технологіями, щоб будинки автоматично приготувалися прийняти удар стихії.

“Вирішальним фактором у цій системі є, те як вона адаптується до місця мого перебування. Припустимо, ми маємо засоби зв’язку, як от мобільні телефони з системою GPS, тож ми зможемо пристосувати інформацію до навколишньої місцевості”, - каже науковець Ульріх Майссен.

Від такої системи раннього оповіщення виграють не лише приватні будинки. Компанії також захочуть захиститись від серйозної шкоди, яку може завдати стихія. На заводах часто використовують чутливі конструкції, які легко зруйнувати.

Система раннього оповіщення у цьому випадку також спрацьовує автоматично. До прикладу, зачиняє вікно. Проте навіть надсучасні методи не гарантуватимуть 100% захисту.

“Першопричиною є те, що попри усі технології, ми все ще мало знаємо про умови в атмосфері, які створюються під час шторму. По-друге, наші моделі все ще не відображають процесів, які відбудуться за кілька хвилин”, - каже метеоролог Андреас Фінк.

Нова система допоможе вчасно відреагувати на шторм ще до того, як він почнеться. Але, врешті, не варто забувати і про ті фактори, які шкодять нашому клімату. Адже діяльність людини завдає непоправного стресу довкіллю, матінка-природа може ще не раз за це помститися.