Як переміг "генерал економіки" і програв полковник з добрим обличчям

Великий вотум довіри — понад 20%, отримує новостворена партія "Народний Фронт" Арсенія Яценюка. До нової Ради не потрапляє партія полковника української політики — Анатолія Гриценка "Громадянська позиція", натомість об’єдання "Самопоміч" отримує третє місце, як мінімум з 10% голосів виборців.

Переможці

"Народний Фронт"

За мирних умов, партія, яку створили під завісу початку передвиборчої кампанії, навряд чи могла розраховувати на велику підтримку виборців. Ще місяць тому для фронтовиків долання п’ятивідсоткового бар’єру вважалось непоганим результатом.

Від’єднання фронтовиків від материнської ВО "Батьківщини" експерти передбачали раніше, але у блискавичне зростання рейтингу партії Яценюка не вірив майже ніхто.

Мобілізація ресурсів, залучення відомих облич Майдану до лав партії, вдале поєднання мілітаризму з економічним блоком, чіткі передвиборчі ролики створили усі умови для якнайкращого результату "Народному фронту".

В умовах швидкоплинної кампанії, безпосередні механізми реалізації народжувалися також швидко. Зокрема, символіка Народного Фронту була скопійована з емблемою СБУ та ЗСУ (Знак Княжої Держави Володимира Великого — ред.)

Уся передвиборча агітація фронтовиків зводилась до дуже простого твердження: "Голосуй за Народний Фронт, якщо хочеш прем’єра Яценюка". І народ проголосував, бо не бачив гідної заміни йому у цьому кріслі.

Залишається величезний запит на реформування, саме тому виборці посилають "Народний фронт", зокрема Арсенія Яценюка, на передову фронту економічного. Ми раніше вже намагались у попередньому матеріалі відтворити політичну сутність уряду Яценюка та змалювати небезпечні тенденції цього уряду.

Будемо сподіватись, що новий уряд під керівництвом Арсенія Яценюка, який має усі шанси залишитись на посаді прем’єра, покаже нову якість у реалізації реформ.

"Самопоміч"

Після оприлюднення екзит-полів, які пророкують понад десятивідсоткову підтримку виборців, лідери об’єднання "Самопоміч" у своїх перших публічних заявах стверджують, що не здивовані отриманим результатом.

Зокрема мер Львова спокійно заявляв, що "Самопоміч" розраховувала на 12 % голосів. Проте, ще на початку минулого тижня, соціологи сумнівалися у подоланні цієї силою п’ятивідсоткового бар’єру.

Успіх "Самопомочі" є закономірним явищем, котрий полягає у запиті не просто на нові обличчя, а депутатів нового зразка ­— галузевих фахівців. Уся агітація "Самопомочі" була направлена на те, що ці люди фахово підійдуть до реформування країни та будуть успішними законотворцями.

Залишався ризик, що виборці не зможуть оцінити дивний, на перший погляд, політичний коктейль, як об’єднання комбатів, що воювали в АТО з експертами Реанімаційного пакету реформ та майданівською партією "Воля", і власне, самим об’єднанням "Cамопоміч". Але ризик виправдався.

Опозиційний Блок

За результатами екзит-полів та половині опрацьованих протоколів у ЦВК, можна стверджувати, що розпад Партії регіонів не розпорошив повністю електорат цієї партії. Окремі її члени реалізували свої депутатські амбіції у новому об’єднанні "Опозиційний блок".

Масована політична реклама, риторика антимайданівського спрямування, надала можливість колишнім регіоналам мобілізувати свій електорат та отримати, як мінімум 8% з плюсом голосів виборців.

Зважаючи, що рейтинг "Опозиційного блоку" протягом усієї кампанії був удвічі нижчий, ніж отриманий на фініші, це дозволяє говорити, що колишні регіонали з "Опозиційного блоку" провели успішну передвиборчу кампанію, яка змобілізувала їх електорат.

Переможені

Громадянська позиція

Коли у Анатолія Гриценка запитали, у чому полягає головна причина стрімкої втрати підтримки з 13 % до 3-3,5%, Анатолій Степанович заявив, що у них не було відеореклами на телебаченні та підтримки олігархів.

Ці причини доволі сумнівні, адже без відеороликів та підтримки олігархів його партія мала понад 13% підтримки на попередньому тижні. Одним із важливих прорахунків особисто Анатолія Гриценка можна вважати принципи ведення передвиборчої кампанії.

Загалом заяви Анатолія Гриценка, як фактично єдиного відомого спікера партії, мали замало будівничих меседжів. Крім заяв про забезпечення військової могутностні і безпеки не було прокладено місток до економіки. Як це, наприклад, зробив "Народний фронт".

З уст Гриценка лунало забагато критики діючої влади — безпосередньо президента і прем’єр-міністра. Це аж ніяк не могло сподобатись потенційним виборцям. Зрозумівши свої прорахунки, Анатолій Гриценко оголосив, що йде з посади голови партії.

Блок Петра Порошенка

Після президентських виборів, де Петро Порошенко отримав перемогу у першому турі і набрав понад 50 % голосів, теперішній результат пропрезидентської сили з однойменною назвою "Блок Петра Порошенка" із 20-ма відсотками голосів виборців, може свідчити про істотне зменшення довіри до президента та його політики.

За останніми рейтингами пропрезидентська сила мала набрати на цих виборах близько 30-и відсотків, але наразі втрачає близько десяти.

Після Майдану український виборець став дуже чутливим, і тепер його симпатія досить швидко змінюється — запрацював "парламентський ліфт". Політичні сили, які не будуть плідно працювати у Раді, ризикують туди просто не потрапити наступного разу.

"Радикальна партія" Олега Ляшка

Влітку експерти дивувалися електоральним замірам. Радикальна партія мала близько 20 відсотків підтримки виборців. Усі вважали, що наступний парламент з таким результатом Ляшка буде найбільш популістським в історії. Адже передвиборча агітація цієї сили була відверто побудована на засадах популізму.

Результат "Радикальної партії" свідчить про втрату підтримки виборців, що впала майже у три рази до 6-7%.

Вже відомо, що до нового парламенту потрапляє також ВО "Батьківщина"(близько 5% —ред.) Інтрига залишається навколо партії ВО "Свобода". Вона знаходиться на межі потрапляння до Ради — 4,6%. Про причини втрати довіри цією силою ми писали ТУТ.

Паралельно продовжується підрахунок голосів на одномандатних мажоритарних округах, де зафіксовано багато порушень. Саме розподіл місць у мажоритарній частині парламенту дасть остаточну відповідь: чи отримають проєвропейські партії конституційну більшість у новому скликанні ВРУ, чи ні.

Дмитро Бобрицький