Як українці виборювали незалежність за часів Незалежності

До Дня Незалежності ми зібрали для вас приклади відчайдушної боротьби українців за свою свободу, мову, ідентичність, і врешті-решт територіальну цілісність.

Революція на граніті

З першим подихом свободи, ще до оголошення незалежності, відбулася Революція на граніті. Тоді понад сотня студентів оголосили голодування на Майдані, який до їхнього вчинку носив ім`я Жовтневої революції.

Протести тривали 16 днів — з 2 по 17 жовтня 1990 року. Після цього активісти здобули перемогу: ВР УРСР підписала постанову, яка гарантувала виконання усіх вимог учасників протесту.

"Україна без Кучми"

Акція "Україна без Кучми" 2000-2001 років об'єднала опозицію проти тодішнього президента Леоніда Кучми. Його підозрювали та й досі підозрюють у причетності до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе.

Наметове містечко протестувальників, яке виникло після "касетного скандалу", до розгону міліцією проіснувало декілька місяців. 1 березня 2001 року його брутально ліквідували.

За кілька днів правоохоронці затримали УНСОвців, на чолі з їхнім лідером Андрієм Шкілем, за активну участь у протестах. Також затримували молодих людей, навіть за те, що розмовляли українською мовою. Загалом у той день за ґратами опинилось понад 300 осіб. Майже усіх їх швидко відпустили. Однак 19 фігурантів справи склали ядро судово-політичного процесу та отримати максимально можливе покарання за — як визначила влада — "організацію масових заворушень".

Після "Україна без Кучми" кучма лишився на посаді, однак акція є важливим елементом боротьби за незалежність України.

Помаранчева революція

У 2004 році українці не дозволили себе одурити на виборах і вийшли на Майдан Незалежності. Події тих холодних грудневих днів отримали назву — Помаранчева революція.

Акція почалася 22 листопада 2004 року, як реакція на масові фальсифікації, що вплинули на результат виборів, в яких змагалися Віктор Янукович та Віктор Ющенко. Основним результатом революції було призначення Верховним Судом повторного другого туру президентських виборів. За результатами голосування у повторному другому турі виборів перемогу одержав Віктор Ющенко.

Після перемоги революції в Україні були великі надії на зміни, однак не всі сподівання здійснилися. Разом з тим Помаранчева революція була часом високого національного піднесення. А досвід протестів допоміг отримати перемогу на Євромайдані.

Битва за мову

Мовне питання в Україні піднімалося і використовувалося у популістських цілях протягом усіх 24 років незалежності. Найбільшим сплеском боротьби за мовне питання став – Мовний Майдан.

Акції відбувалися у липні 2012 року. У ті дні на вулиці була неймовірна спека. Українці вийшли протестувати одразу після ухвалення закону, який розширив застосування російської мови.

Опозиціонери, які спочатку обіцяли боротися, невдовзі залишили активістів-голодувальників біля Українського дому. Згодом скандальний закон відмінили.

Євромайдан

Мирний протест проти рішення уряду призупинити підписання Угоди про асоціацію у листопаді 2013 року переріс в одну з найкривавіших сторінок української історії.

4 місяці боротьби на морозі, лише за офіційними даними – сотня вбитих, об’єднання нації та визнання всього світу принесли Україні перемогу. Увечері 21 лютого Янукович і частина його кривавої компанії покинули Україну. Це й стало початком нової України.

Анексія Криму

Однак, це Євромайдан виявився лише початком невинних смертей. Після втечі Януковича ситуація в країні залишилася складною, ситуацією скористався північний сусід. У березні Росія анексувала український півострів Крим.

23 лютого в Севастополі відбувся 20-тисячний мітинг, на якому було прийнято рішення не перераховувати у Київ податки, а міським головою проголошено громадянина Росії Чалого. 25 лютого акції сепаратистів були проведені перед Кримським парламентом. А вночі 27 лютого парламент та уряд Криму захопили невідомі бойовики і вивісили над ними прапор Росіх. Тоді ж було захоплено аеропорт "Бельбек" та зупинено паромну переправу в Керчі.

1 березня самопроголошений "голова Ради міністрів АР Крим" Сергій Аксьонов звернувся до Путіна з проханням посприяти у "забезпеченні миру і спокою" на території Криму. Після цього Росія ввела на територію України своїх військових у формі без розпізнавальних знаків, які отримали прізвисько "зелені чоловічки".

З цього дня в Криму блокували українські військові бази, захоплювали адмінбудівлі. 11 березня самопроголошена влада прийняла декларацію про незалежність АРК. Провели так званий референдум.

18 березня самопроголошена влада Криму і Путін підписали так званий "Договір про прийняття Криму до складу Росії". 20 березня договір був ратифікований Державною думою РФ, 21 березня - Радою Федерації, і набрав чинності. 11 квітня відповідні зміни були внесені до конституції Росії.

Анексію Криму не визнають усі демократичні країни світу. Події в Криму поставили незалежність України під загрозу.

Війна на Донбасі

Після окупації Криму апетити Путіна лише розігралися. Він фактично розпочав війну на сході України, і хоча офіційно Росія не визнає, що бере участь у бойових діях в Україні, доведено — північний сусід поставляє як терористів, так і зброю та техніку.

У середині квітня 2014 року озброєні групи проросійських сепаратистів почали захоплювати адмінбудівлі та відділки міліції у містах Донбасу. У відповідь на їхні дії українська влада оголосила про проведення Антитерористичної операції. Поступово протистояння переросло у війну, яку влада України досі називає абревіатурою АТО.

Масові заворушення були спровоковані силами російських військових, вони роздали зброю і допомагали сепаратистам розхитувати ситуацію.

Після цього були мінські угоди, які терористи постійно порушують.

Українські захисники продовжують виснажливу боротьбу за Незалежність, часто ціною власного життя…

Тож не забувайте, якою ціною ми Незалежні і бережіть свободу.

Читайте також: Спецпроект Україні — 24