Схема доволі проста. Спочатку самопроголошена кримська влада заявляє про необхідність націоналізації будь-якого із об’єктів. Офіційна версія: він є дуже важливим для забезпечення життєдіяльності на півострові. Далі підприємство захоплює так звана "Самооборона Криму", починає роботу тимчасова адміністрація.
Після цього утворюється державне унітарне підприємство. А вже потім його виставляють на продаж. Саме так було націоналізовано такі підприємства, як "Кримавтотранс", "Кримпотребсоюз", "Кримхліб", "Укртелеком" тощо.
Окупанти, пояснюючи створення "Кримської Самооборони" апелюють до прикладу Самоооборони Майдану. Юрист Ганна Маляр не бачить жодного зв’язку між цими явищами. За її словами, Самооборона Майдану стала своєрідним органом, що контролює дії української влади. У її кримського "аналога" інше завдання.
Російська влада позиціонувала "Самооборону Криму" як підрозділ для захисту державної власності. Насправді ж вони слугують рейдерським захопленням,
— говорить правник.
У самій Російській Федерації формування такого типу не існують в принципі. Єдине виключення — підрозділи Рамзана Кадирова в Чечні та "Самооборона Криму".
Більше — дивіться у випуску програми "Крим.Реалії".