Під прицілом — купюра у сто гривень. Нова в обігу лише місяць. Її ввели до дня народження Шевченка. Аби зробити таку купюру, потрібно попітніти в Банкнотному дворі аж місяць.
Спочатку — друкарська форма. На пластину наносять лазером зображення і хромують. На виробництві знайшли вихід, як цей шкідливий процес зробити екологічно чистим. Придбали спеціальне обладнання, яким можуть похвалитися лише французи. А далі — друк із захистом грошових аркушів.
"Паперового" Кобзаря оберігають по-особливому. Використовують два види фарб, один з яких невидимий навіть при ультрафіолетовому світлі.
На фінішній прямій уже ріжуть — гривня до гривні, сортують та пакують. А далі — в банк. Усі ці процеси роблять переважно машини. Але й без людей поки ніяк. Самі працівники запевняють: від такої кількості грошей голови не втрачають.
Не всі гривні виходять вдалими. Ті, що з браком, перетворюються на строкаті цеглини. Кажуть, їх утилізують. Однак куди саме йде грошове сміття — на банкнотному дворі не зізнаються.