Програміст за фахом вона кілька років тому зі своїм чоловіком Владом та чотирма дітьми вирішила присвятити своє життя виробництву вина за стародавніми грузинськими технологіями.
Ліна поїхала до рідної Грузії, і привезла звідти квеврі - так називаються традиційні глечики для бродіння вина.
Після бродіння винний матеріал переливають у дубові діжки. Перед тим сік різних сортів винограду змішують у чанах з нержавійки. Вже готове вино розливають у пляшки і зберігають у спеціальному приміщенні з постійною температурою від 13 до 15 градусів.
Вино розпродається дуже швидко. Його якість відзначили нагородами на численних міжнародних конкурсах. Оцінювання проводилося наосліп - тобто комісія сомельє дегустує напій з пляшок без етикеток.
Для туристів винокурня цікава тим, що тут не лише можна купити пляшку вина. Власники з задоволенням розповідають історію напою Бахуса і технологію його виготовлення.
А ми - відвідаємо ще одну виноробню, яка розташована просто посеред пустелі Негев.
Її власник Данієль Кіш - не лише вирощує виноград посеред ізраїльських пісків, а ще й займається скульптурою. Всі його роботи монументальні, виконані у камені та присвячені здебільшого коханню.
Філософію своїх витворів Данієль намагається перенести і на вино. Воно повністю органічне, щоправда мінімальну кількість сульфату сірки доводиться додавати. Бо інакше вино не зберігатиметься і буде несмачне.
Даніель каже - він любить все лише найкращої якості. І вино робить лише вишукане. Надає перевагу купажним винам, багато експериментує, змішуючи різні сорти винограду. Всі сорти Даніеля названі на честь членів його родини.
Пляшка такого вина коштує сто шекелів, тобто шістсот гривень. Плюс ще 20 відсотків ПДВ. І навіть таке дороге вино купують добре, хоча планувати роботу підприємства складно через провокації палестинських радикалів.
Автор сюжету: Володимир Рунець.