Як живуть бійці, які проміняли теплі ліжка на руїни шахти "Бутівка"

24 жовтня 2018, 23:31
Читать новость на русском

Війна на Донбасі змінила свій характер. Важке озброєння бойовики застосовують рідше, проте активізувалися снайпери та диверсійні групи противника. Вони постійно намагаються знайти слабке місце в обороні Збройних Сил України.

Іржаве понівечене залізячча та дірки замість стін. Так зараз виглядає шахта "Бутівка". Колись це була прибуткова шахта на околицях Авдіївки, а зараз тут можна знімати постапокаліптичні фільми. За іронією долі донецькі псевдошахтарі повністю знищаили шахту "Бутівка", не залишивши тут жодної цілої цеглини.

Читайте також: Що відомо про командира, який збив армійця і хотів приховати злочин


Шахта "Бутівка" 2018

І хоч важкого озброєння, яке знищило "Бутівку" за понад чотири роки війни, бойовики останнім часом не застосовують, контактні стрілецькі бої тут відбуваються цілодобово. Для бойовиків не має значення, коли стріляти – вдень чи вночі.

Дніпрянин "Фунтік" воює з 15-го. Каже, звідси не піде, адже дуже багато спогадів за спиною.

Коли думаєш про сім'ю – сльози. По-перше, думаєш про загиблих друзів, товарищів. У багатьох були сім'ї, дружини, дочки, сини,
– сказав військовослужбовець ЗСУ на позивний "Фунтік".

У кожного з цих хлопців, які проміняли теплі ліжка на руїни шахти "Бутівка", свої рахунки з ворогом. У "Фунтіка" кум, з яким були не розлий вода, пішов воювати на бік бойовиків.

"Кум вже не кум. Вже сидить", – додав "Фунтік".

Пліч о пліч з Фунтіком воює боєць на псевдо "Росіянин". Він з Дебальцевого. Чудово пам'ятає, як його місто знищив "рузькій мір".

У мене сусідка не встигла додому зайти, і її просто розірвало,
– згадує військовослужбовець ЗСУ на позивний "Росіянин".

"Росіянин" навіть примусово два тижні служив у батальйоні бойовиків "Восток".

"Копав у них два тижні окопи. Типу войовав. Піймали на вулиці, закинули в бусик, повезли і все", – додав "Росіянин".

У кожного з цих бійців різні причини перебувати на війні. Але мета у всіх одна.

Поки не відіб'ю своє місто. Або поки на своїй землі не застрілять,
– сказав боєць.