З перших днів повномасштабного вторгнення "Продюсер" служить у лавах Сил оборони України. У вересні 2022 року він став частиною 5-го штурмового полку, який в лютому 2023 реорганізували в 5-ту окрему штурмову бригаду, котра сьогодні боронить нашу країну на східних напрямках фронту.

Зараз основну роль на фронті відіграють дрони та засоби протидії безпілотникам. Тому БпЛА та РЕБи є головними напрямками, в яких відбуваються постійні зміни та зрушення, бо ситуація на полі бою потребує пошуку нових підходів та рішень. Як офіцер відділення комунікацій, "Продюсер" відповідає за контакт з виробниками та постачальниками засобів РЕБ і дронів для 5 ОШБр.

В інтерв’ю 24 Каналу "Продюсер" розповів про ситуацію в зоні відповідальності бригади, про війну дронів, протидію БпЛА на оптоволокні, особливості роботи РЕБ та не тільки. Про все це читайте у нашому матеріалі.

Цікаво Нас щодня хочуть вбити, – інтерв'ю офіцера з Nemesis про знищення ППО Росії та збиття "Шахедів"

Дрони зараз фактично головне озброєння на лінії фронту з обох боків. Як БпЛА змінюють ситуацію безпосередньо на полі битви?

Якщо раніше "сіра зона" була 700 – 800 метрів, то зараз мова йде про кілометри. Зараз часто росіяни "Молніями" працюють і вони долітають. Це зараз доволі проблематично, бо їх складно глушити засобами РЕБ. Та й взагалі в умовному Краматорську їздити з постійно увімкненим РЕБом незручно, бо тоді ми глушимо і свій зв’язок.

Дальність роботи дронів суттєво збільшилася. Все змінюється, розвиток відбувається як з нашої, так і з ворожої сторони – це постійний рух, постійно впроваджується щось нове. Наприклад, з’явилися нові прошивки, які більш стійкі до РЕБ, то нам треба було терміново додавати антени й змінювати засоби радіоелектронної боротьби. Відбуваються зміни тактик, зокрема з застосуванням звичайних FPV і дронів на оптоволокні.

А в чому складність протидії "Молніям"?

Це літачок. Коли ми кажемо про стандартні FPV чи інші коптери, то якщо у них відібрати зв’язок й дрон не отримує команди, він падає. А ось такі літачки як "Молнії" мають планери. Тобто він не падає і може продовжувати летіти й, наприклад, знову зловити зв’язок.

А ще, наприклад, коли глушать секторними РЕБами, які працюють на дальній відстані, то вони ("Молнії" – 24 Канал) можуть вилетіти з сектора завдяки наявності цього планера.

Молнія
БпЛА "Молнія" / Фото Telegraph

Але ми теж рухаємося в цьому напрямку, у нас є літачкові команди, є різні не тільки розвідувальні, але й ударні засоби. Розробок є багато, але БпЛА літакового типу потребують більш навченого персоналу й пілотів треба вчити довше. Бо, наприклад, з коптерами простіше. У нас в бригаді є підрозділ, де літати на дронах вміють усі, зокрема водії та медики.

А як це пояснюється з боку командування підрозділу?

Ну якщо банально, то є от взвод матеріального забезпечення (далі – ВМЗ). У них завдання – доставити їжу, воду, БК на позиції. Зараз їхати на позиції – це майже самогубство.

Зараз навіть сам вихід на позиції відбувається так, що доїзд є до якоїсь точки і там швидко вигружається піхота і загружаються ті, хто іде з позицій. І це відбувається дуже швидко, бо навіть 2 хвилини стояння на місці – це вже великий ризик.

Але, на жаль, є такі позиції, де міняти людей просто нереально й вони сидять там довго. Тоді ВМЗ дронами доставляє їм воду, їжу, батареї для рацій, зарядки і все інше необхідне.

А як щодо наземних роботизованих комплексів? Вони б могли з цими завданнями працювати.

З цим ще треба працювати. Підрозділи, які працюють з НРК, це все знають. Часто те, що працює на полігоні, не завжди працює в реальних бойових умовах або працює не так, як треба.

Для яких завдань, власне, пріоритетні зараз НРК?

Мінування, евакуація і, звісно, логістика та доставка продуктів.

Повернемося до вже згаданих дронів на оптоволокні. Зараз єдиним засобом для протидії їм залишається стрілецька зброя?

Стрілецька зброя або так само дрони. У нас була така історія: в одному селі була зупинка, і коли летіли наші, то побачили, що на даху тої зупинки сидять два дрони на оптоволокні. Вони чекали в засідці. Великий розвідувальний дрон спостерігає, чи щось наближається, і тоді йде команда до цих менших на ураження.

І от наші мимо пролітали, побачили і вдарили FPV-дроном по них. Тому війна дронів – це вже не жарти, це абсолютна правда і відбувається вона щодня.

Була в нас ще одна історія під час евакуації. Евакуйовували важкопораненого за допомогою робота. А цього робота ми ще супроводжуємо дроном і бачимо, що на дорозі чекає FPV. Це стандартна практика – для того, щоб не витрачати заряд батареї, росіяни роблять такі засідки і чекають, коли хтось буде їхати. Боєць, на щастя, був при тямі. Йому по рації передали, що от там дрон, то він з автомата розстріляв його і робот поїхав далі. Чоловіка довезли до стабпункту, перевели далі і зараз він відновлюється.

Дрон на оптоволокні
Дрон на оптоволокні українського виробництва / Фото АрміяInform

У нас теж розробляють дрони на оптоволокні. Чи приживаються вони у нас?

Звісно, ми працюємо з ними.

На такому ж рівні як росіяни?

Про рівень важко сказати. Але відрізнити дуже просто – якщо ви бачите класну картинку на відео, то це явно оптоволокно.

Але оптика – це складна історія. І в росіян це явно не "ваньки", яким дали дрони, показали дві кнопки, одягли окуляри і він полетів. Працювати з оптикою, а ще й на відстані 20 кілометрів, як кажуть наші пілоти, дуже складно. Багато дронів втрачають.

Але ж чи не "палять" кабелі позиції операторів БпЛА?

З одного боку так, але з іншого їх уже така кількість, що це просто павутина вже – і наша, і їхня оптика, й там не розбереш уже, де чиє. Особливо чим більша щільність використання оптоволокна. Тому шукати позиції за оптикою – марна справа. Зараз проти оптики у нас є тільки стрілецька зброя і дрони.

Проте я думаю, що цей напрямок змінить використання зенітних дронів. Уже достатньо давно є випадки відпрацювань по "Орланах", "Залах", "Ланцетах", по крилах, ударних і розвідувальних дронах. Зараз є нові FPV-дрони, які літають набагато швидше і з часом дронів стане ще більше.

Хоча у росіян були якісь там ідеї "вентилятора" – типу 4 млини зі всіх сторін на умовному пікапі, щоб перерізати оптику. Але це смішно, бо це ж осколкові дрони. Навіть якщо перерубати оптику перед машиною, дрон все одно вибухне і все буде в уламках.

Хоча, раніше так сміялися, коли вони мангали наварювали на бронетехніку, щоб захистити її від уражень. Це теж було смішно, але, як виявилося, працює.

Якщо говорити про дрони без оптоволокна, то з ними переважно працюють РЕБи. Але загалом є кілька способів протидії БпЛА – які найпоширеніші?

Найпопулярніші варіанти – заглушити або підмінити сигнал. Більшість засобів РЕБ – тактичного рівня. Тобто він стоїть на об’єкті, або це позиція, яка більш-менш віддалена і прикрита РЕБом. Є ще купольні тактичні РЕБи, які стоять на транспортних засобах і забезпечують прикриття руху.

Є й цікавіші речі, але про них поки не варто розповідати.

Коли РЕБ протидіє дронам, він працює на тих частотах, на яких і сам дрон. На скільки часто змінюються ці частоти у самих дронах?

У 90% дронів китайські чіпи. Найпопулярніші діапазони: 700 – 1 000 герців, 2,1 – 2,7, де, власне, Wi-Fi і мобільний зв’язок. І в цих частотах найчастіше працюють як і наші, так і російські дрони через китайські чіпи. Але також важливі прошивки, алгоритми проходження цифрових пакетів з точки зору стійкості до РЕБ, бо він працює з більшою потужністю на тій же частоті в діапазоні.

Зараз РЕБи працюють на генераторах шуму 50 ватів, колись були 30, але цього вже недостатньо. На нових засобах потужність генератора 100 ватів.

РЕБ
Засіб РЕБ для автомобіля / Фото 5-ї ОШБр

Хоча зараз є дрони, які використовують два передавачі і вони можуть бути на різних частотах. Наприклад 740 – 780 один, а другий – 750 – 920. І коли один "відвалюється" через РЕБ чи просто пошкоджений, то БпЛА автоматично переходить на інший приймач. І це відбувається автоматично, тому такі дрони більш стійкі й їх треба "жарити" щільнішою перешкодою, бо й щільність теж має значення.

Взагалі є купа нюансів, ми постійно змінюємось, щось покращуємо, бо все рухається, нічого не стоїть на місці.

А є якась середньостатистична тривалість життя РЕБу?

Немає у нас такого показника, бо це залежить від багатьох факторів. Нещодавно от привезли на ремонт РЕБ, який збирали ще в травні минулого року. Він працював весь цей час у бойовому підрозділі. І то нам привезли його швидше перевірити, ніж ремонтувати. А є такі випадки, коли за 2 тижні вже треба був ремонт.

Роблячи засоби РЕБ ми намагаємося закривати всі існуючі діапазони і на цьому ж РЕБі вони в нас були з запасом. Тоді нам казали: "Навіщо ви закриваєте 433-й діапазон?", але ми таки поставили, бо вже поодиноке щось літало на ньому. У росіян тактика проста – вони беруть якусь малу експериментальну партію і дають її якомусь підрозділу. Якщо вони бачать, що такий діапазон у нас не закритий або закритий слабо, тоді виробник одразу ж масштабується і привозить їм багато таких дронів. І тоді починається: "Нам треба терміново закрити такі-то частоти". Тому ми намагаємося моніторити, як тільки щось з’являється, навіть поодиноке.

Раніше ми часто говорили з військовими про FPV, які збирають, умовно, десь в гаражі. І бували випадки, коли такі дрони становили небезпеку для наших бійців. Наприклад, вибухали в руках. А як щодо РЕБів, які десь волонтери самостійно роблять? Чи є загрози?

Не залежить від того, де той РЕБ роблять. Але є, наприклад, історія, коли людина їде з РЕБом і думає, що він працює, а насправді ні. Ми називаємо такі РЕБи талісманами.

Також небезпеку становить неправильне встановлення РЕБів. 2,4 мегагерца – це та частота, на якій працює мікрохвильовка, потужністю 500 ватів. І якщо встановити неправильно, то тебе "жарить" 2,4 – 100 ватів. Це не дуже корисна штука, м’яко кажучи. Якщо люди ставлять їх внизу, напроти себе чи кабіни – це точно не корисно для здоров’я. Якщо ж все встановлено правильно, то РЕБи не "жарять" особовий склад.

РЕБ
РЕБ на автомобілі / Фото 5-ї ОШБр

Чи справді РЕБ впливає на здоров’я бійців? Загалом, не лише у випадках неправильного встановлення.

Насправді ніхто цього точно не досліджував, але якщо ти стоїш перед антеною, яка "жарить" у космос 100 ватів, ти точно отримуєш нормальну дозу опромінення на високій частоті. Умовно, рація має 5 ватів, мобільний телефон – 1 – 2 вати максимум, а тут 100. Але якщо РЕБ, наприклад, на даху транспортного засобу, то шкодити не мав би. Проте багато проблем бувають по дурості, бо неправильно встановлюють РЕБ.

Буває, "фахові" РЕБівці чи техніки підрозділів ставлять РЕБ на кришку бронетехніки, а зверху наварюють сітку і тоді той РЕБ стає талісманом.

Тобто РЕБ накривають металевою сіткою? Але ж тоді він не працюватиме.

Працюватиме, але на відсотків так 20. Треба розуміти, що навіть як накрити той же Starlink маскувальною сіткою, то він вже працює на 50%, а там 6 гігагерців.

З антенами взагалі цікаво, бо чим довша антена, тим вищі частоти і складніше проходить сигнал. Великі антени треба добре ховати. У нас чи не щодня хтось привозить РЕБ на ремонт, бо знесли антену. Ніхто на виїзді не думає, чи зачіпляєш ти РЕБ гілками, що не дивно.

Важливо. Засоби радіоелектронної боротьби – це не лише про протидію ворожим безпілотникам, але й про захист життів наших воїнів. Коли ми купуємо FPV дрони – ми даємо військовим меч. Коли купуємо РЕБ – даємо щит. У 5-й окремій штурмовій бригаді триває збір на засоби РЕБ. Ціль – 1 500 000 гривень, аби захистити найцінніше – життя.
Долучитися до збору просто. Ви можете задонатити будь-яким зручним способом:

на монобанку;

на карту 5375 4112 2134 8746;

Повернемося до дронів. Питання, можливо, банальне, але чи вистачає бійцям дронів?

За інші підрозділи говорити не можу, але в нас по дронах в принципі все налагоджено. Якогось дефіциту немає.

Це виключно державне забезпечення чи в тому числі волонтерське?

Міноборони надає багато дронів. Чи достатньо? Ніколи не буває достатньої кількості, бо їх треба дуже багато. Також отримуємо дрони за кошти громад, звідки наші бійці. І волонтери, звісно, теж передають багато.

Дрони, певною мірою, особливо, якщо ми говоримо про FPV, є розхідним матеріалом і, відповідно, закупівлі дронів постійні. Але, можливо, у вас є інформація про те, скільки один боєць чи підрозділ використовують дронів за день?

Інформація не секретна, раніше Мадяр, новий командувач Сил безпілотних систем, казав, що на одного окупанта ми в середньому використовуємо 3,5 дрона. От і статистика. Хоча ці дані стосуються конкретно його підрозділу, в деяких ця цифра може бути більша – 5 – 10, наприклад.

Більшість уражень зараз здійснюють саме дронами?

Так. Особового складу – так точно. Та і техніки, в принципі, теж.

Ураження ворожої техніки на Донеччині: дивіться відео 5-ї ОШБр

Є якісь статистичні дані по цьому?

Вони постійно змінюються, бо все залежить від підрозділів. Та й узагалі по бригадах є рейтинг від Мінцифри, програма "є-Бали". До речі, коли наш батальйон був на Покровському напрямку, то потрапляв у десятку. Оцей рейтинг – цікава програма, бо дає можливість отримувати більше дронів і, відповідно, більше можливостей.

Раніше ми мали розмову з бійцем СБС і він озвучив таку тезу, що от ми певний період розвивали напрямок БпЛА і цим мали велику перевагу над росіянами, але потім ми самі ж сповільнилися і росіяни, фактично, нас обігнали. Навіть ті ж дрони на оптоволокні. А ось зараз ситуація яка? Ми вирівнюємось?

Взимку було набагато складніше, зараз ситуація дещо краща. Питання не тільки в кількості дронів, але й кількості пілотів та їхньому рівні.

А щодо оптоволокна, то насправді, ще десь рік тому були в нас представлені перші зразки. Але з виробників посміялися, бо що це таке – дрони на "мотузках".

Тобто росіяни це не вигадали, а просто використали те, що не використали в нас?

Ну це не якась там секретна технологія. З розвитком РЕБів підрозділи FPV почали зазнавати більше втрат. Кількість дронів збільшувалася, а от кількість уражень – ні. Тому доводилося шукати рішення і його знайшли.

І їм вдалося створити неабиякий інформаційний шум довкола дронів на оптоволокні. Хоча все ж не безпідставно, бо оптика справді стала проблемою.

Вони так завжди роблять. Але в них є важлива складова – у них є виробники, які готові швидко налагодити виробництво. У нас, наприклад, ситуація така: є у мене друзі-виробники, вони придумали дуже круте рішення, яке дозволить нам не купувати китайські деталі. Але на виробництво не вистачає ресурсів – ні людей, ні фінансів. Наша найбільша проблема – те, що ми не можемо швидко масштабувати виробництво.

У росіян все інакше: вони мають можливості навіть в тих же китайців замовити якусь конкретну розробку – вони отримують, тестують і замовляють зразу мільйон штук, наприклад, – чи запустити завод.

У нас же дуже багато талановитих виробників просто не встигають. І коли в нас хтось каже про перевиробництво і нам треба продавати зброю на експорт, то я хочу сказати, що в хороших виробників зараз великі черги. А якщо є виробники, які не мають куди дівати свою продукцію, то варіантів два – або в них продукція не дуже, або занадто дорога з неадекватним прайсом.

Тобто ми можемо говорити, що зараз ключовою перевагою росіян є вміння масштабуватися?

Все залежить від людських і фінансових ресурсів. А цього у них від початку більше. Тому саме така швидкість масштабування вдалих технічних рішень. Однак об’єктивно за останній рік ми пришвидшилися – не можна сказати, що все погано. Певні виробники вийшли на нормальні потужності. Є свої розробки і виробництво ключових деталей.

Усі новини про "переговори" дивно впливають на суспільство – з’являється думка, що "от-от все закінчиться", через що люди, якщо так можна сказати, розслабляються у питанні війни. А чи впливає це якось на виробників?

Впливає на всіх так чи інакше. Я не думаю, що хтось з виробників буде зменшувати обсяги виробництва на тлі новин, але я чув від кількох фрази на кшталт: "Восени об’єми зменшаться", чи питання від іншого: "Якщо зараз будуть переговори, чи вплине це на попит моїх запчастин". Я ж не вірю в перемир’я, бо динаміка бойових дій зараз не спадає взагалі. З осені минулого року росіяни залучають величезні ресурси на нашому напрямку.

Так, зрозуміло, що всім хочеться, щоб закінчилася війна, але об'єктивних причин для цього немає. Поки в них є гроші, люди, можливості, вони будуть лізти, а ми, відповідно, відбиватися, поки не знайдемо момент, коли можна буде забрати усе своє.