Україна та Росія підвищили ставки перед самітом НАТО

Тепер я б сформулював це так: потенціал є, однак у якому напрямку він буде реалізований – наразі невідомо. Саме тому і Україна, і – особливо – Росія доклали додаткових зусиль для формування вигідного контексту. Про це пише Олексій Копитько.

Які ходи зробив Путін?

По-перше, у ніч з 1 на 2 липня Росія атакувала Київ й убила 30 цивільних. Одночасно кілька днів поспіль ворог завдавав відверто терористичних ударів по Сумах, Запоріжжі, Харкову, Дніпру, Херсону та інших містах прифронтових регіонів, не кажучи вже про фронтові Слов'янськ і Краматорськ. 

По-друге, 3 липня (напередодні ювілею США і як тло для розмови з Трампом) Путін влаштував потворний перфоманс із "взяттям Костянтинівки".

По-третє, наступного дня Кремль відправив на похорон аятоли Алі Хаменеї алкоголіка Дмитра Медведєва. Очевидно, за задумом, сукупність цих дій мала продемонструвати сильну позицію Москви. Проте ефект, схоже, виявився протилежним. 

Символом Росії зараз є жалюгідний вигляд експрезидента Росії, який важко боровся з абстинентним синдромом. Збройний агресивний алкоголік може бути небезпечним, але межі його могутності очевидні. 

Скажу чесно, я сумнівався, що Володимир Путін завдасть ще одного удару у ніч з 5 на 6 липня. Судячи з реплік офіційних сил і експертів, не тільки я сумнівався – багато хто чекав удару у ніч з 6 на 7 липня. Але результати "масажування" Дональда Трампа і лідерів НАТО були визнані в Москві настільки незадовільними, що вирішили посилити тиск.

Як гіпотеза: Кремль переніс удар на день раніше, бо Україна відмовилася брати участь у фарсі навколо Костянтинівки. 

Міноборони Росії публічно ініціювало кілька годин режиму тиші 6 липня, нібито "для обміну тілами загиблих". І пропонувало Україні до 12:00 5 липня погодитися. Коли згоди не було, ударили ракетами по Києву, щоб про цю історію забули. Бо вона явно доводить: Путін "взяв" Костянтинівку авансом, хоч там ситуація дуже важка. Саме тому Росія хотіла за кілька годин підтягнути до міста свої війська, щоб прискорити процес. Але не вийшло. 

У результаті Росія вбила в Києві ще як мінімум 15 цивільних і близько 60 людей поранила, також 7 людей убиті Росією і 29 поранені формально в Київській області (Вишневе, по суті – Київ). Фото загиблої родини у зруйнованій багатоповерхівці буде наочною демонстрацією того, у чому зараз Росія сильна: в організації воєнних злочинів. 

Це гранично чіткий сигнал: без перехоплювачів балістики Київ перетворюється на тир для росіян, як і всі інші міста на півночі, сході та півдні України. Лідери НАТО мають визначити свою позицію. 

Окрім оперативної передачі Україні протиракетних засобів та нарощування їхнього виробництва, є ще як мінімум дві опції:

• виконання вже затверджених санкцій (у російських ракетах повно західних комплектувальних);
• допомога у масштабуванні далекобійних засобів (щоб восени по Росії щоночі літала 1000 дипстрайків усіх видів). 

Є ймовірність, що Путін нікого не налякав, а підштовхнув до правильних рішень. Скоро побачимо.

Що зробила Україна?

У ніч проти 6 липня Сили оборони України продемонстрували широкий спектр вражаючих результатів, які можна умовно згрупувати у два блоки: "нафта" та "Крим".

У блоці "нафта" СБУ спільно з колегами з інших відомств здійснила успішний "візит" до Ярославської області, де вкотре дісталася об'єктів Ярославського НПЗ, а також приділила увагу пов'язаній із ним нафтоперекачувальній станції "Ярославль" (саме на таких об'єктах СБУ спеціалізується).

Усе це – в рамках демонтажу великого вузла виробництва та транспортування нафти й нафтопродуктів на експорт через Балтійське море, а також до Московського регіону. Щодо Балтики також надходять повідомлення про пошкодження об'єктів у портах Усть-Луга та Висоцьк.

Читайте також Від Москви до Сибіру: як українські дрони спричинили паливний колапс в "імперії зла"

Крім того, СБУ повідомила (а карта пожеж NASA це підтвердила) про "візит" на ТОВ "Перший завод" у Калузькій області (орієнтир – селище Полотняний Завод). Це нафтопереробний завод середнього розміру, який переробляє 1,2 мільйона тонн нафти та виробляє бензин, дизельне паливо, гас, моторні оливи, мазут тощо. Його особливість полягає в тому, що це один із небагатьох НПЗ, розташованих у безпосередній близькості до Москви (140 кілометрів) і загалом на заході Росії.

Тимчасове зниження ефективності роботи цього підприємства обмежує можливості маневрування паливними ресурсами як в інтересах угруповання військ на північному кордоні України, так і для потреб російської столиці.

І, нарешті, головна подія тижня, а можливо, й місяця – перша результативна атака на гігантський Омський НПЗ. Безпілотники Сил спеціальних операцій подолали відстань у близько 3000 кілометрів (по прямій – понад 2500 кілометрів) і тимчасово вивели з ладу щонайменше одну критично важливу установку потужністю 8,5 мільйона тонн переробки нафти на рік. Кілька днів тому відбувся своєрідний "розвідувальний візит", після якого були зроблені правильні висновки, результат яких тепер можуть оцінити самі росіяни.

Про Омський НПЗ останнім часом писали так багато, що повторюватися немає сенсу. Варто лише уточнити: окрім колосальної потужності (близько 22 мільйони тонн на рік, перше – друге місце у Росії та найбільший завод на схід від Уралу), підприємство виробляє приблизно тисячу найменувань продукції. Це один із найсучасніших багатопрофільних нафтохімічних комплексів у структурі "Газпром-нафти".

Тобто ймовірне скорочення виробництва торкнеться не лише бензину, дизельного пального чи авіаційного гасу, а й може спричинити ланцюговий ефект для інших підприємств, які залежать від спеціалізованої продукції Омського НПЗ.

Отже, у "нафтовому" напрямку напередодні саміту НАТО Україна:

• уперше дісталася найбільшого НПЗ Росії на відстані понад 2500 кілометрів;

• вкотре завдала удару по великому нафтовому вузлу в Ярославлі, для чого безпілотникам довелося обійти Москву;

• атакувала НПЗ у Калузькій області, знову вплинувши на паливні потоки в районі Москви;

• тримає у напрузі балтійські порти – Усть-Лугу, Висоцьк, а раніше й Санкт-Петербург.

Додатковий штрих: у Брянській області було знищено пускову установку зенітно-ракетного комплексу С-400.

Масштаб операцій вражає: від Балтійського моря до Сибіру. Якщо раніше йшлося про континентальний рівень, то тепер уже офіційно можна говорити про міжконтинентальний.

Не менш показовим є й блок "Крим". По-перше, з погляду знищення елементів російської протиповітряної оборони.

• СБУ продовжила нищити ангари на військовому аеродромі в Гвардійському.

• Також Служба уразила ЗРК "Панцир-С2" і мобільну вогневу групу поблизу Сімферополя.

• Сили безпілотних систем уразили пускову установку С-400 в районі Керчі.

• Також вони атакували радіолокаційну станцію "Небо-У" поблизу Керчі.

По-друге, з метою позбавлення російського окупаційного угруповання у Криму доступу до пального СБУ та Сили безпілотних систем атакували нафтовий термінал і нафтобазу "ТЕС-1" у Керчі. Крім того, Сили безпілотних систем дісталися двох танкерів, які перевозили пальне з Таганрога до тимчасово окупованого Криму.

По-третє, у рамках зниження бойових можливостей окупаційних військ на півострові Сили безпілотних систем атакували ще одну електропідстанцію. Загалом удари по енергетичній інфраструктурі призвели до того, що по всьому Криму та на тимчасово окупованій частині Херсонської області спостерігалися відключення електроенергії різної тривалості.

Саме на такому тлі лідери країн НАТО збиратимуться в Анкарі. Чи означає це, що неприємних сюрпризів не буде? Зовсім ні. Про це, зокрема, свідчить нещодавня заява міністра оборони Польщі щодо розкриття інформації про всю допомогу, надану Україні з 2022 року.