Кіберпанк і війна дронів у небі, морі та на землі: як безпілотники стали визначальними на фронті

Бойові дії в Україні вкотре довели важливу роль дронів-безпілотників. Вони стали "очима" та "довгими руками" не лише на полі бою, а й в глибокому тилу окупантів. Успішне використання ЗСУ дронів, їхня вдала взаємодія з артилерією на початку російського вторгнення зламали путінський бліцкриг. Нині БпЛА є невід'ємною частиною бойових підрозділів.

Кількість, якість і асортимент бойових дронів зростають (на жаль, не завжди з потрібною швидкістю), їх використовують у небі, на землі та на морі. Всі разом вони формують нову "кіберпанкову реальність", яку зовсім нещодавно називали "війною майбутнього". 24 Канал розповідає про бойові і не зовсім бойові дрони на службі сил оборони України.

Читайте також У Криму гарячий сезон "бавовни": хронологія найгучніших вибухів

Які є види безпілотників, скільки коштують та як їх використовують ЗСУ

Безпілотники – це  величезна родина апаратів, що розроблені під широкий спектр завдань:

• Усіх їх об'єднує факт "безпілотності" (відсутність людини на борту), тобто дистанційного або запрограмованого керування. Також є так звані некеровані дрони.
• Для стабільної роботи БПЛА в бойових діях необхідні ще зарядні станції та безперебійний та потужний інтернет. Останній став можливим завдяки системам зв'язку Starlink.

Найбільшою є родина літальних апаратів або ж БпЛА (безпілотний літальний апарат). Також є суходольні дрони (БНТЗ –  безпілотний наземний транспортний засіб), вони дуже схожі на машини-вбивці з останніх серій "Термінатора".

Є й морські дрони, це можуть буть надводні безекіпапжні катери, або підводні апарати. Хтось з них, схоже, нещодавно передав "привіт" Керченському мосту, а до цього загнав рештки російського Чорноморського флоту в бухти.

Ймовірно, український морський дрон-камікадзе / фото "Мілітарний"

Детальніше читайте тут Морські акули контрнаступу: як надводні дрони можуть нищити російський флот у Чорному морі

Представники всіх цих видів у тому чи іншому вигляді є на озброєнні сил оборони України й виконують бойові завдання на землі, на воді та під водою, але найбільше безпілотників, звісно, в небі.

БпЛА мають свою класифікацію, в залежності від призначення:

• ударні дрони;
• розвідувальні дрони;
• коригувальні дрони;
• дрони-камікадзе;
• транспортні та евакуаційні дрони;
• дрони-ретранслятори та дрони радіоелектронної розвідки (РЕР).

Зверніть увагу! Деякі БпЛА наділені здатністю виконувати різні функції й працювати як ударний дрон або борт аеророзвідки. До прикладу, вже легендарні Bayraktar TB2 у перші дні вторгнення чудово зарекомендували себе саме як ударні дрони.

А нині здебільшого виконують роль розвідників оперативного рівня і зрідка, як VIP- приманки, що має відволікати ППО ворога під час реалізації силами оборони великих операцій.

Байрактар TB2 Військово-Морських сил України / фото armyinform.com

Також є класифікація відповідно до маси, дальності роботи та завдань:

• тактичні;
• оперативні;
• стратегічні.

Останніх в чистому вигляді, на жаль, на озброєнні в ЗСУ наразі нема (всі вони на службі в НАТО, мова, наприклад, про американські БпЛА Reaper і Global Hawk), проте, ці дрони є частими гостями в районі театру бойових дій, а сили оборони України мають доступ до даних, отриманих від цих БпЛА.

MQ-9 Reaper / фото US DoD

Також використовується американська класифікація на 4 класи, де: 

• перший клас –  це мікродрони ("Мавіки"),
• другий клас –  дрони середньої дальності ("Лелека-100 та "Фурія"),
• третій клас –  оперативно-тактичні безпілотники (з українських дронів це PD-2 і Raybird-3),
• четвертий клас – стратегічні БпЛА, здатні провести в небі 24 години.

Цікаво! В українських реаліях на фронті це все "господарство" вибудовується в 3 ешелони аеророзвідки по сектору, де передній край закривають китайські "весільні мавіки", другий ешелон –  українські "Лелеки" та "Фурії", а третій –  польські FlyEye, американські RQ-20 Puma та H10 Poseidon VTOL з Кіпру. 

Ціна машин у залежності від ешелону зростає на порядок. До прикладу, "Мавік" для передку коштує від 3 000 доларів, "Посейдон" для вирішення оперативних завдань – вже від 300 000 тисяч євро.

Крім того, дрони можна розділити на квадрокоптери та "крила", відповідно до особливостей конструкції та первісної візії розробників.

Звідки Україна отримує дрони

Нині на озброєнні захисників України є, мабуть, всі дрони, що колись з'являлись у продажі на "Аліекспрес". Їх закуповують самі військові власним коштом або це роблять волонтери, програми United 24 чи "Армія дронів", а також меценати, відповідаючи на колись популярний мем "як будуть воювати при анархо-капіталізмі".

Держава за цим процесом не завжди встигає, адже відверто проспала його початок (привіт, "Укробронпром", вітання, Міноборони, РНБО, чиновництву та депутатам і решті можновладців), а нині не завжди має ресурси на те, щоб забезпечити "очима в небі" всі-всі підрозділи.

Найболючішим є те, що Україна мала і має як потужності, так і потенціал до виробництва широкого спектру БпЛА. Недаремно турецька Baykar Makina активно співпрацює з українцями –  на їхньому новому флагмані Akıncı стоїть двигун, розроблений в Запоріжжі, а самі БпЛА незабаром обіцяють збирати та розробляти в Україні на заводі площею в 30 000 квадратних метрів.

Що відомо про "мобілізовані квадракоптери"

Особливістю війни в Україні стала масова "мобілізація" цивільних дронів-квадрокоптерів, всі вони отримали спільне родове ім’я – "Мавіки" (від назви популярної лінійки дронів Mavic китайського виробника цивільних БпЛА DJI).

Квадракоптер DJI Mavic Pro / фото CC BY-SA 

Здебільшого квадракоптери використовують на лінії розмежування з ворогом і розвідці та коригуванні роботи по передньому краю, тобто, машини перебувають на найгарячіших ділянках та масово приносять себе в жертви, щоб люди вижили.

Нині, мабуть, найпоширенішими дронами є китайський квадрокоптер Mavic 3 (та його численні модифікації):

• Цей БПЛА легкий, доволі компактний, швидкий, а ще –  дуже технологічний. Машина має тепловізійну камеру роздільною здатністю 640 x 512 пікселів, що дозволяє вести нічну розвідку, дрон добре керований і може залітати доволі далеко, не втрачаючи зв'язку з оператором.
• Mavic 3 піднімається на висоту до 500 метрів і здатний "бачити" на 15 кілометрів навкруги (стільки ж становить діапазон передачі сигналу на пульт, а заявлена дальність польоту –до 30 кілометрів. Цей квадрокоптер може знімати відео у форматі 4К і передавати картинку з роздільною здатністю 1080 (відеосалони початку 90-х про таку якість навіть не мріяли). 

Важливо Боротьба з "Орланами" – першочергове завдання: чим загрожують російські БпЛА

Також на фронті чимало дронів виробництва американо-китайської компанії Autel Robotics.

БпЛА Autel Evo II може знімати відео у форматі 8К з частотою до 120 кадрів в секунд, підніматися в небо на 7 кілометрів і залітати в далечінь на 9 кілометрів.

Такі показники незамінні, як при розвідці чи коригуванні "арти", так і фільмуванні майбутніх хітів –  роликів ефектного ураження російської техніки, інфраструктури та особового складу. Також квадрокоптер Autel EVO II 640T Dual має захист від системи РЕБ (від чого постраждали чимало українських "мавіків") і є дуже важкою ціллю для ворога. Відповідно і ціна на таке "диво" кусається –  9 000 доларів проти приблизно 4 000 доларів за Mavic 3T (менш просунуті представники лінійки будуть коштувати ще дешевше).

Дрон Autel EVO II Dual 640T під час польоту / скриншот з відео 

Зверніть увагу! Новим для українського театру воєнних дій є британський квадрокоптер Malloy, який нам передали союзники в липні 2023. Цей БпЛА (насправді все ж не квадро-, а октокоптер, адже має 8 пропелерів) може перекидати обладнання, зброю і навіть евакуювати поранених з лінії фронту.

Остання модифікація T400 здатна піднімати в повітря до 180 кілограмів вантажу при дальності польоту до 70 кілометрів і автономній роботі 35 хвилин.


Дрон Malloy Т150 / фото MalloyAero

Як в України з власним виробництвом дронів

Не бракує Україні й власних проєктів –  нині в нашій державі є близько чотирьох десятків груп розробників БПЛА (більшість –  приватні, адже маємо справу з технологіями подвійного призначення), кожна з яких має не лише концепти, але й готові рішення.

Втім, з різних причин у велику серію запустити вітчизняні дрони до 2022 року не вдалося. Вторгнення росіян принесло й прозріння, але робота над помилками дається надто великою ціною.

Лелека-100

Головним українським дроном-розвідником тактичного рівня є БпЛА "Лелека-100" (або Ciconia, латинська назва лелек). Це вітчизняна розробка, автором є компанія DeViRo з Дніпра.

Проєкт було реалізовано в 2017 році, а з 2018 року "Лелека-100" вже стоїть на озброєнні ЗСУ та виконує бойові завдання, з 2021 року –  офіційно. Це справжній народний дрон, адже придбання "Лелек" для ЗСУ навесні 2022 року здійснювалося завдяки пожертвам, зібраним фондом "Повернись живим".

Лелека-100 – основні характеристики:

• Розміри повітряного апарату: 1980 мм / 1135 мм
• Злітна вага: 5 ± 0,5 кілограми
• Матеріал: композит скло–вугле волокно
• Мотоустановка: електрична
• Максимальна висота польоту: 1500 метрів
• Температурний діапазон: –  20С до +40С
• Спротив вітру: до 20 м/с
• Крейсерська швидкість: 60 — 70 км/год
• Максимальна швидкість: 120 км/год
• Гарантована довжина маршруту: 100 кілометрів (за іншими даними 
• –  до 200 кілометрів)
• Час у повітрі: 2 –  2,5 години
• Керування: двосторонній цифровий канал із шифруванням
• Програмування: візуальний режим по супутниковим мапам
• Система забезпечення польоту: автопілот з автоматичним режимом польоту та навігації
• Система протидії засобам РЕБ: спеціальна анти-РЕБ система DeViRo, яка автоматично розпізнає середовище навмисного блокування сигналізації GPS/Glonass, спроби заміни навігаційного поля
• Запуск: ручний/з катапульти
• Приземлення: Парашутна/посадка на живіт
• вартість: 140 000 гривень (приблизно 3 800 доларів – майже  як "Мавік").

"Лелеки" патрулюють або ведуть розвідку, також ці БпЛА коригують українську "арту" і мають сотні підтверджених "ліквідацій". На відміну від цивільних квадрокоптерів "Лелека" –  відносно всепогодний дрон, може працювати навіть в умовах щільної хмарності та дрібного дощу.

Друга перевага –  дальність. "Мавіки" здатні вести розвідку на 5 –  10 кілометрів, у той час як "Лелека-100" –  це вже десятки кілометрів (так званий другий ешелон), з цими відстанями безпілотні авіаційні комплекси починають працювати вже для артилерії з їх високоточними снарядами Excalibur або навіть HIMARS. Хоча, коригувати вибиття складів, станцій РЕБ, ЗРК та яскравої "бавовни" в несподіваних місцях – це вже завдання БпЛА третього ешелону (наприклад, польського FlyEye 3.0).

"Лелека" доволі ефективно протистоїть російським РЕБ, а маленькі розміри роблять "його складною ціллю для ППО. Єдина проблема – їх мало. Кількість "лелек" на службі Сил оборони  – це сотні одиниць, тоді як фронті потрібні тисячі, а мабуть і десятки тисяч.

"Фурія"

А1-СМ "Фурія" –  це БАК (безпілотний авіаційний комплекс) від київської фірми "Алтон Авіа", перший політ відбувся ще в 2014 року, з того часу понад 100 "Фурій" несуть бойове чергування на фронті на усіх напрямках дій українських артпідрозілів — як вдень, так і вночі.

"Фурія" та HMMWV / фото VoidWanderer

Комплекс "Фурія" складається з 3 БпЛА, 3 денних модулів корисного навантаження і 2 нічних модулів корисного навантаження, наземної станції керування і обробки інформації, антен і додаткового обладнання (для ведення радіорозвідки або РХБ-розвідки).

Важлива риса "Фурії" – висока якість відео, камера та зум в безпілотнику якісні та професійні, з висоти 800 метрів можна легко розгледіти та прочитати про шкоду паління на пачці цигарок, також не стануть проблемою тактичні знаки на техніці ворога.

Все це дає можливість працювати "арті" з ювелірною точністю, не зважати на поміхи РЕБ ворога. Щоправда, на виході бачимо не надто приємну ціну в понад 64 тисяч доларів (це ціна непоганої квартири), але за якість та надійність треба платити.

А1-СМ "Фурія" – основні характеристики:

• тип –  крило
• злітна маса –  5,5 кілограма
• максимальний радіус взаємодії –  до 50 кілометрів
• протяжність маршруту –  до 200 кілометрів
• двигун –  електричний
• Тривалість польоту –  до 3 годин
• Швидкість максимальна –  130 км/год
• крейсерська швидкість –  65 км/год
• камера –  денна/нічна
• ціна –  приблизно 2,5 мільйона гривень (станом на 2022 рік)

Зверніть увагу! Аналогами "Фурії" є українські БпЛА People's Drone PD-1, БпАК-МП-1 Spectator, Raybird-3, а також вже згадана вище "Лелека-100".

"Валькірія"

БАК "Валькірія" –  складається з трьох безпілотників, наземної системи керування, антен і додаткового обладнання. Виробляється з 2015 року київською компанією "Авіаційні системи України". Часткове фінансування проєкту, починаючи з 2022 року веде Фонд Сергія Притули, тобто –  усі ми разом.

Відповідно до назви "Валькірія" літає над полем бою. Дрон робиь це на висоті до 2 кілометрів зі швидкістю 60 – 100 кілометрів на годину. Основне завдання БАК – повітряна розвідка, відеоспостереження та коригування артилерійського вогню. "Валькірія" може ефективно працювати як вдень так вночі.

АСУ-1 "Валькірія" –  характеристики

• тип: літаюче крило
• матеріали: EPP, каркас із карбону, композит
• максимальна злітна вага: 3,5 кг
• розмах крил: 1,6 метра
• двигун: електричний
• живлення: Li-pol
• радіус дії: до 34 кілометрів
• час польоту: близько 120 хвилин (нормальні метеоумови)
• крейсерська швидкість: 60 км/год
• максимальна швидкість: 108 км/год
• практична стеля: 2000 метрів
• спосіб зльоту: автоматичний з рук або леєра
• спосіб посадки: автоматична по-літаковому
• температура застосування: від -20 °C до +40 °C
• ціна комплексу –  від 800 000 гривень (станом на 2022 рік)

"Ельф"

БпЛА "Ельф" виробляє харківська компанія ELF-systems. Він має добрий захист проти російських РЕБ (родова назва зобов'язує), може працювати до двох годин поспіль і в теорії навіть залітати в тил противника на глибину до 70 кілометрів в умовах активної протидії (це фантастична цифра, яку мало хто досягав в реальності, показники 30 –  40 кілометрів у бойових умовах вважаються на цій війні гросмейстерськими).

"Ельф" оснащений GNSS-приймачем, здатним виявляти російські засоби РЕБ, радіоелектронної розвідки (РЕР) та антидронових рушниць. Для РЕБ "орків" український "Ельф" –  просто великий птах.

БпЛА "Ельф" –  характеристики

• розмах крил: 2,1 метра;
• довжина: 112 сантиметрів;
• злітна вага: 6,2 кілограма;
• вага корисного навантаження: 2,2 кілограма;
• крейсерська швидкість: 85 км/год;
• максимальна швидкість: 140 км/год;
• тривалість польоту: до 2 год;
• максимальна дальність польоту: 150 км;
• двигун: електричний (потужність 1200 Вт);
• робоча висота: 800-1000 м;
• максимальна висота: 3,5 км.
• ціна –  40 000 євро.

БпЛА "Ельф" / фото ELF-systems

Raybird-3 (ACS-3) –  основні характеристики

• виробник –  Skyeton, Україна
• клас –  оперативно-тактичний
• розмах крил – 2960 міліметрів
• висота польоту –  до 3,5 кілометра
• радіус передачі даних телеметрії та управління –  до 120 кілометрів
• розгортання комплексу –  15 хвилин
• час роботи –  18 –  28 годин (за іншими даними –  до 24 годин)
• швидкість –  80 км/год
• крейсерська швидкість –  110 км/год
• максимальна швидкість – 140 км/год
• максимальна злітна вага –  23 кілограми
• корисне навантаження –  5 кілограмів
• ціна –  18,6 мільйона гривень

На озброєнні Сил оборони України є й інші БпЛА вітчизняного виробництва. Крім згаданих, це Spectator, PD-2 тощо. Також десь на підході "Горлиця" і "Горлиця-2" (український аналог ​​Bayraktar TB2) та інші моделі.

Головна їхня проблема –  кількість, а тому доводиться компенсовувати відсутність своїх БпЛА чужими. Добре, що їх активно розробляють та виробляють союзники України. Втім, це дороге задоволення, до того ж, як усе нове – доволі вибагливе й таке, що не терпить непрофесійного до себе ставлення.

Щоб навчитися керувати БпЛА Puma або Poseidon, потрібно кілька місяців підготовки, проте, на виході – це потужна бойова одиниця аеророзвідки, від якої не сховаються жодні російські "Тори" та "Буки".

Також БпЛА активно передають союзники. З останніх новин – естонські EOS С VTOL, які мають репутацію невловимих і незабаром мають надійти бійцям ГУР. Гроші на дрони для розвідників зібрали волонтери. Мовиться про 120 мільйонів гривень, за ці гроші придбали 5 наземних станцій управління та 15 БпЛА.

Ці естонські дрони встигли добре зарекомендувати себе, влітку 2022 року перші 4 машини придбали для сил оборони литовські волонтери, БпЛА отримали імена на честь литовської богині смерті Магіли та із завданням засівати смерть для окупантів впорались на відмінно.

Придбані литовцями БпЛА EOS C VTOL допомагають нищити окупантів / фото armyinform.com

EOS С VTOL –  характеристики

• призначення — розвідувальний БпЛА;
• розробник — Threod Systems (Естонія);
• особливості — вертикальний зліт і посадка;
• оснащення — електрична силова установка, інфрачервоні камери, підвіс із Full-HD;
• дальність зв'язку — 50 кілометрів;
• швидкість — до 110 км на годину;
• корисне навантаження — 1 кілограм;
• час роботи — 2 години;
• ціна — від 165 000 євро.

Ударники

Не бракує в Україні і концептів ударних дронів. Оскільки на відміну від дронів-розвідників, це чисто воєнна технологія, інформації про такі БпЛА менше, а тому часто їхнє бойове застосування стає сюрпризом як для представників громадськості, так і для ворога. Останнє є особливо важливим.  В Росії постійно пишуть про атаки нібито українськими БпЛА – чи то "Стрижами", чи то UJ-22 Airborne, але забувають – "це не ми".  

До родини українських ударних дронів входить Punisher ("Месник"), розроблений UA Dynamics.

• Комплекс містить один бойовий дрон та 3 комплекти акумуляторів, катапульту, наземну станцію управління + один комплект акумуляторів, антенний кабель, антену, балістичний калькулятор, набір модульних компонентів, транспортні кейси, запасні частини та ремонтний набір.
• Все це "добро" коштуватиме приблизно 50 000 доларів, з них 10 000 доларів –  сам літальний апарат.

БпЛА Месник виконує завдання на фронті / фото armyinform.com

Для керування комплексом потрібні 3 людини –  основний пілот і 2 помічники пілота, в ідеалі всі мають бути взаємозамінними.

Професія "Месника" – с кидання бомб на ворога, тобто не просто "Месник", а "Бомбер". Дрон може взяти 2 кілограми корисного навантаження, зазвичай це 75-мм уламково-фугасний заряд. БпЛА може залітати на 45 кілометрів і знищувати ворожу техніку там, де того не чекає ворог.

Комплекс Punisher може мати медично-рятувальне призначення і нести контейнер з медикаментами, який скидається для надання допомоги пораненим бійцям.

FPV-дрони – зірки соцмереж

Нині зірками соцмереж стали FPV-дрони. Фактично це історія вже 2023 року. На ці БпЛА звернули уваги після того як волонтери вичерпали всі запаси "мавіків" на світових торговельних майданчиках. Дефіцит змусив звернути уваги на дешевшу альтернативу. Так іграшка для фанатів віртуальної реальності стала бойовою машиною.

FPV-дрон –  це БпЛА-камікадзе (є варіанти з дронами-бомберами), чиє призначення знищити ціль та показати, як це було.

Зверніть увагу! FPV –  скорочення від англійсього First Person View, тобто "вид від першої особи". Особливістю цих БпЛА є управління дроном через спеціальні окуляри з видом від першої особи та ефектом присутності, як у комп'ютерній грі. Не дивно, що серед пілотів FPV-дронів є чимало геймерів.

Режим FPV передає відео з камери на дроні в режимі реального часу (дякувати "Старлінкам"). Оператор бачить місцевість у спеціальних окулярах, ніби він сидить усередині самого БпЛА. Ці дрони можуть розвивати швидкість понад 100 кілометрів на годину і вражати цілі з великою точністю, залітаючи навіть у люки танків та у вузькі вікна.

Попри "смішну" для БпЛА ціну FPV-дрони можуть протистояти впливу російських РЕБ, при цьому мають здатність нести міну калібру 120 мм (або меншу за розміром гранату). Важливо, FPV-дрон може працювати майже за будь-якої погоди.

ЗСУ активно використовують FPV-дрони на полі бою / фото АрміяInform

FPV-дрони маневрені, швидків, ефективні, а головне –  дешеві. Вони коштують менше за "Мавік" (від 500 доларів). Ще одна перевага –  модулі, FPV-дрони можна просто зібрати як конструктор або взагалі надрукувати потрібну деталь на 3D-принтері.

Звучить так, ніби це кіберпанк в гостях у стімпанку, втім, це реальність сучасної війни.