Не Орбаном єдиним: у The Economist назвали "корисних ідіотів" Путіна в Європі

4 липня 2023, 10:50
Читать новость на русском

Джерело:

The Economist

Хоча зусилля Росії мати важелі впливу на Європу не зовсім вдалися, вони також не зовсім провалилися. Субкультура тих, хто "розуміють" Владіміра Путіна, процвітає поза мейнстрімом.

Видання The Economist пише про європейських "корисних ідіотів" Владіміра Путіна, які просувають наративи Кремля на Заході та шкодять Україні. Видання вказує, що крайні праві та крайні ліві партії, які часто мають багато розбіжностей, але сходяться у вимогах миттєвого "миру" в Україні, який "фактично винагородив би російську агресію окупованою територією".

Дивіться також Путін йде на Захід, або Випалена земля: рашисти хочуть зруйнувати все у ще окупованих містах

Ці "буркотуни", як пише The Economist, почали оскаржувати масштаб допомоги своїх урядів Україні, яка до лютого цього року склала понад 60 мільярдів євро економічної та військової допомоги від Брюсселя та окремих членів ЄС і 70 мільярдів євро, якщо додати Велику Британію, що приблизно дорівнює вкладу Америки.

Видання вказує на цинізм ЗМІ та інтелектуальних кіл, які готові ігнорувати докази імперських намірів Росії, та натомість скаржаться щодо "втягування Європи в те, що вони розглядають як проксі-війну між Америкою та Росією, або, можливо, якщо міркувати більш грандіозно, між Америкою та Китаєм".

Попри численні санкції Заходу, у Росії, як і раніше, багато "друзів".

Хто входить до кола друзів Путіна

До помічників Путіна входять кілька європейських урядів. Прем'єр Угорщини Віктор Орбан – один з найбільш очевидних посіпак Путіна, пише The Economist.

Видання нагадує, що Орбан неодноразово критикував підтримку України Заходом, а його уряд продовжував імпорт російського газу до Угорщини.

Уряд Орбана також відмовляється дозволити транзит зброї, наданої Україні угорськими колегами по НАТО та ЄС.

Австрія теж відсторонилася від боротьби, посилаючись на те, що вона не є членом НАТО і відіграє роль мосту між Сходом і Заходом, пропонуючи мало допомоги Україні, незважаючи на те, що її торгівля з Росією різко зросла.

Греція, ще один член ЄС, дотримується санкцій ЄС, але не хоче посилювати обмеження на транспортування російської нафти, можливо тому, що грецькі фірми отримують великі доходи від цієї торгівлі.

Лише нещодавно під сильним тиском США Кіпр, офшорна фінансова гавань, закрив близько 4000 місцевих банківських рахунків росіян. Зіткнувшись із меншим тиском, країни, які не входять до ЄС, такі як Туреччина та Сербія, навіть не намагаються приховати прибуткові "чорні ходи", які вони надають Росії.

Посилаючись на свій хвалений нейтралітет, Швейцарія за допомогою місцевих законів блокує постачання зброї в Україну, включаючи 96 законсервованих танків "Леопард", що стоять в Італії, які, як виявилося, належать приватній швейцарській фірмі.

У Швеції поліція дозволила публічне спалення Корану, що призвело до повторного порушення принципів свободи слова. Це розлютило Туреччину, де більшість населення складають мусульмани, і яка має можливість заблокувати вступ Швеції в НАТО.

Сам Путін із задоволенням пожартував зі шведів. Під час поїздки до Дагестану перед святом Курбан-байрам наприкінці червня Путін зняв себе на відео, де ніжно тримає Коран, пояснюючи, що за російським законодавством осквернення святинь є злочином,
– пише The Economist.

Видання пише, що міцна європейська єдність щодо підтримки України може розсипатися.

Словаччина, наприклад, була життєво важливим каналом для західної допомоги та нещодавно надала Україні винищувачі МіГ-29. Але опитування показують, що партія Роберта Фіко, русофільського лівого, який звинуватив "українських фашистів" у провокуванні Путіна, швидше за все, переможе на виборах у вересні.

Франція є стрижнем як НАТО, так і ЄС. Але нещодавно парламентська комісія Франції розкритикувала Марін Ле Пен, найближчого суперника президента Еммануеля Макрона на торішніх виборах, за те, що вона повторювала російську пропаганду після анексії Криму у 2014 році.

Ле Пен завзято заперечує, що її захист Путіна має будь-яке відношення до кредитів у розмірі 9 мільйонів євро, які її партія отримала від банків, контрольованих Росією.

Вона засудила вторгнення Росії до України, але у жовтні 2022 року, через сім місяців після початку війни, заявила, що санкції проти Росії не працюють.

В Італії, хоча прем'єр-міністерка Джорджія Мелоні рішуче підтримує Україну, Маттео Сальвіні, який очолює другу за величиною партію в її коаліції, є ще одним противником санкцій і принаймні до вторгнення був завзятим шанувальником Путіна.

Німеччина, як і Франція, видається надійною опорою. Проте партія "Альтернатива для Німеччини", яку глава внутрішньої розвідки країни прямо назвав пропагандистом російських наративів, набирає обертів в опитуваннях виборців.

Хоча громадська підтримка допомоги Україні в Німеччині залишається сильною, тенденція йде на спад.

Які наративи просувають пропутінські політики

Як пише The Economist, наративи "корисних ідіотів" напрочуд живучі. Видання вказує їхні основні тези:

  • НАТО "спровокувало" неодноразові напади Росії на Україну та її остаточне вторгнення,
  • Україна – це штучне утворення, створене на території, яка по праву належить Росії,
  • Америка з радістю підливає олії у вогонь, щоб продавати зброю та підтримувати свою глобальну гегемонію.

Видання зазначає, що ці наративи звучать по-різному. Зокрема, колективному Заходу закидають "напад" НАТО на Сербію і Лівію у 1999 та 2011 роках відповідно. Також згадується вторгнення США в Ірак та Афганістан. У такий спосіб "корисні ідіоти" ставлять риторичне й водночас цинічне питання: "що ж такого, якщо Росія поводиться неправильно?"

Дехто плете конспірологічні теорії. Наприклад, німецький соціолог Вольфганг Штреєк стверджує, що прихована мета кризи – створити умови для того, щоб поставити зляканий ЄС під контроль накачаного НАТО.

The Economist припускає, що європейську крайню праву, крайню ліву та "інтелектуальну" опозицію пов'язує хрипкий антиамериканізм часів холодної війни.

Представник "Альтернативи для Німеччини" Тіно Хрупалла наполягає на тому, що союзники нажилися на війні в Україні, змусивши Німеччину перейти з російського природного газу, що постачається по трубах, на більш дорогий скраплений газ, що постачається з Америки.

Він вважає, що це пастка, оскільки імпортовані американські енергоносії настільки дорожчі, що німецькі виробники будуть змушені перенести виробництво в Америку. Сара Вагенкнехт, його ліва суперниця, вважає, що Америка спровокувала війну з Росією, намагаючись втягнути Україну у свою "сферу впливу".

На недавньому політичному мітингу під Берліном канцлер Німеччини Олаф Шольц зіткнувся з криками "Warmonger!" (розпалювач війни). Шольц відповів, що саме Путін хоче зруйнувати та завоювати Україну.

"Якби у вас, балакунів, було хоч трохи мізків, ви б знали, хто є справжнім розпалювачем війни!", – відповів Шольц.