Якщо контракт з "Газпромом" залишиться, то український транзит мертвий, – угорський аналітик

Міністерство зовнішніх справ засудило кроки Будапешта, які можуть призвести до суттєвого зменшення транзиту газу через через українську територію. 24 канал вирішив розібратися в сучасній енергетичній стратегії Угорщини, російському впливі на ситуацію та можливостях співробітництва з Україною. Ми обговорили ці теми з енергетичним експертом Андрашом Деаком.

Детально Через контракт з російським "Газпромом": все, що відомо про конфлікт Угорщини з Україною

Андраш Деак / Фото з LinkedIn András Deák

Стратегія розвитку енергетики

В чому полягає сучасна енергетична стратегія Угорщини?

Основою стратегії є кліматичні зміни та енергетичний перехід. Звісно, ми не дуже задоволені відновлюваними джерелами енергії. Особливо у вітровій енергії, ніж у сонячній. Загалом Угорщина не має достатньої кількості енергетичних ресурсів. Природний газ не на першому місці, окрім доступності – для того, щоб ціни на природний газ та електроенергію, в тому числі для домогосподарств, були максимально низькими. Ціни змінювати не можна – вони повинні залишатися такими, як вони є.

Мапа угорської газової системи / Фото fgsz

По-перше, у нас є сильний поштовх з боку ЄС до декарбонізації економіки, виникає великий конфлікт. Друге – це атомна електростанція Пакш, третє –ціна, що визначає дешеву енергію для промисловості та дуже дешеву енергію для домогосподарств.

Яка структура угорської енергетичної системи?

Відновлювані джерела енергії в Угорщині відсутні у великих масштабах. Це не схоже на Латвію, Боснію чи Албанію. У Боснії вони отримують 40% від гідроенергетики. Енергія деревини, біомаса – дуже обмежені. Приблизно 13% усіх відновлюваних джерел разом. У нас дуже скромна мета на 2030 рік – збільшити частку до 21%.

Відкриття нової вітряної електростанції в Боснії / Фото KfW Development Bank

Другий момент – нафта досить важлива, але ви не використовуєте її ніде, окрім автомобільного транспорту. Частка нафти в угорській енергетиці складає 17%. Залишається вугілля, природний газ та ядерна енергія.

Вугілля в нас практично нема. Це не так, як у Польщі, Чехії чи Сербії. У нас є електростанція потужністю понад тисячу мегават. Це приблизно 7 – 10% загального постачання енергії. Але ми збираємося закрити її дуже скоро. Ймовірно, ми скоротимо викиди вуглецю в атмосферу значно раніше, ніж у 2025 році.

Ось ядерна енергетика в нас – це важлива річ. Атомна енергія забезпечує третину споживання електроенергії та більше половини виробництва електроенергії в країні.

Отже, це потужність 2 тисячі мегават, яка постійно працює. Два нових енергоблоки мають бути виведені з експлуатації у найближчі 10 років.

Атомна електростанція Пакш / Фото Wikipedia

Все інше – природний газ. До 2008 року це був основний елемент нашої енергетичної системи – 40%. Зараз це від 25 до 30%. Крім того, ми знизили ціну на опалення після високих цін 2008 року.

Імпортувати електроенергію, звісно, значно вигідніше. Угорщина ⅓ електроенергії імпортує з Центральної Європи. Природний газ важливий, але не так сильно, як до економічної кризи 2008 року.

Ми маємо американський імпорт скрапленого газу до 1 мільярд кубометрів – це 10% від загального попиту. Але ми не імпортуємо його фізично, отримуємо десь з Атлантики або Середземномор'я.

Відкриття терміналу скрапленого газу в хорватському порту Крк:

Як тільки "Газпром" припинить постачання, ми можемо взяти й використовувати цей скраплений газ. З точки зору диверсифікації цін, це також працює. Хоча через прибутковість дешевше отримувати газ від "Газпрому", аніж імпортувати скраплений газ до країни.

Чому Балканський потік зараз такий важливий для Угорщини?

Це дещо складніше, адже ми хочемо продовжувати отримувати газ з українського боку, частково з Бамбгартена. Але, звичайно, це переговорний процес, в ході якого "Газпром" наполягав на продовженні експорту газу. Ми не хотіли мати "Північний потік-1" та "Північний потік-2". Згідно з технологічним балансом мережі, дуже погано мати весь імпорт виключно із західного кордону.

Голова правління "Газпрому" Олексій Міллер та міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто / Фото "Газпром"

Є й інший бік історії. Довгостроковий контракт з "Газпромом" закінчувався у середині 2010-х років. Існував виправданий страх, що в Москві не дуже зацікавлені в новому довгостроковому контракті. І угорські компанії дуже близькі до влади, зрозуміли, що вони можуть збанкрутувати.

Важливо Газова голка кремлівського карлика: як відбувалася енергетична експансія Кремля в Європі

Але дуже зручним стало те, що "Газпром" звернувся до Угорщини із проханням про співпрацю в рамках Балканського потоку. Вони попросили нас побудувати 60-кілометрову ділянку в межах країни. Нам потрібна потужність в 6 мільярдів кубометрів з півдня, а будемо отримувати 4,5 мільярдів. Болгарія уклала угоду з точки зору Балканського потоку, серби уклали цю угоду дуже швидко. Ми все ще тримаємось.

Мапа Турецького та Балканського потоку / Фото Bloomberg

За темою Черговий інструмент Кремля: які ризики запуску "Балканського потоку"

Безумовно, ми хотіли укласти угоду. Дві речі були взаємопов'язані: довгостроковий контракт та гарантії від "Газпрому". Вони не будуть продавати свій газ безпосередньо споживачам.

До того ж, ми не можемо мати юридичної гарантії на ринку ЄС щодо цього аспекту. Все повністю лібералізовано – "Газпром" не може прийти коли завгодно. Навіть якщо у них довгостроковий контракт. Зрештою, "Газпром" заявив, що ми не будемо продовжувати транспортувати газ через кордон України. Також навесні наступного року у нас вибори. Зрозуміло, що "Газпром" хотів укласти угоду з діючим урядом Орбана.

Український фактор

Як у цьому випадку налагодити угорсько-українською газовою співпрацю?

В принципі, це не антиукраїнський крок. Ми не мали на думці Україну. Ми мали м'яку проукраїнську транзитну позицію – через фізичні характеристики мережі та через гроші. Але з самого початку було цілком очевидно, що для "Газпрому" важливо змінити цю історію. Ми просили певних поступок. Ще маємо 1 мільярд кубометрів через Баумгартен, який може бути або українським, або польським транзитом.

Яким ви бачите майбутнє енергетичне співробітництво між Угорщиною та Україною?

У мене дуже суперечливе відчуття щодо транзиту газу з України в його нинішньому вигляді. Я говорю це не як угорець, а як експерт з енергетики. З одного боку, я розумію ваше занепокоєння, ваші безпекові виклики та питання грошей. Але водночас все це залежить ще від Росії та ЄС.

Обговорення нового контракту Угорщини та "Газпрому":

Мене ще більше турбує майбутнє транзиту природного газу як такого. У Європі прогонозують, що після 2030 року суттєво скоротиться споживання газу після вугілля та ядерної енергії. Я не знаю, коли це станеться.

Природний газ у довгостроковій перспективі (20-50 років) – мертва справа. Можливо, варто зупинити транзит природного газу. У Західній Європі більше не приділяється достатньо уваги природному газу. Ви можете сказати про Меркель, яка прагне домовитися за продовження транзиту через Україну після 2024 року, але в цьому немає внутрішньої мотивації. Це те, що не цікавить Європу.

Актуально Не треба плутати грішне з праведним, – Кулеба про відносини з Угорщиною

Угорсько-українські відносини перебувають у дуже поганому становищі. Спочатку це було з вини Орбана. Угорський політичний клас, у тому числі ультраправий, включаючи уряд, не виявив чутливості до ситуації в Україні 2014 року. Відтоді я побачив, що Україна вирішила призначити Угорщину головним ворогом у Європі. Це лише нова сторінка загострення відносин.

Загрози нового контракту між Угорщиною та "Газпромом":

Якщо цей контракт залишатиметься, транзит природного газу через Україну мертвий. Єдине, що може змінитися – лише якщо ви будете імпортувати природний газ через Угорщину або з Центральної Європи. Це буде для вас дорожче – реверсний газ. Причому це буде не з кордону, а інших частин країни, наприклад півдня.

Що стосується електроенергії, то ми маємо незначний імпорт з України.

Як Україна та Угорщина можуть співпрацювати у сфері зеленої енергетики, зокрема в експорті збагаченого водню?

Це ще відкрите питання, що буде з воднем. Я поки що не вірю в збагачений водень. Це важливо, але ми повинні виробляти його, а не споживати. Коли Росія приходить з Балканським потоком – навіщо нам експорт водню?

Російський та китайський вплив

Як політичні зв'язки з Росією та Китаєм впливають на угорський енергетичний сектор?

Я думаю, що це дві різні історії одного типу. До 2014 року Росію сприймали з деяким ентузіазмом та оптимізмом щодо економічного розвитку.

Певною мірою угода з Росатомом про подвоєння потужностей АЕС у Пакші була її частиною. Я думаю, що тоді було погано обрано час для її погодження незадовго до анексії Криму (січень 2014 року – 24 канал). З того часу стало очевидним, що економічного дива в Росії немає.

Росія – це дуже протекціоністська країна, що перебуває в стагнації. Угорщина втратила значний інтерес до Росії. Будапешт все ще не прагне вступати в конфронтацію з Москвою, тому що це впливова країна. Подивіться на вибори в США, подивіться на Німеччину, подивіться на Україну.

Однозначно Орбан не хоче мати проблем. Але водночас не так багато втручання Росії в суто угорські справи. Через те що система неліберальна, Орбан контролює засоби масової інформації. Головна стратегія Орбана наступна – у Будапешта повинні бути хороші відносини з впливими світовими гравцями (ЄС, США, Росія).

Дискусія про те, як Європі уникнути енергозалежності від "Газпрому":

З Китаєм зовсім інша історія – це набагато вигідніше для економіки. Це нова історія. Росія зникає з поля зору, Китай з'являється. У нас є зерно, у нас є університети, у нас є компанії з виробництва автобусів.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та прем'єр Держради КНР Лі Кецян / Фото Hungary Today

Немає впевненості, що німецьке промислове лідерство збережеться через 20 років, на якому по суті тримається угорська промисловість. Ми зараз на роздоріжжі.