ЄС зайняв пасивну роль, – експертка пояснила, як Вірменія опинилася у пастці

16 листопада 2021, 21:24
Читать новость на русском

Азербайджан та Вірменія обмінялися новими звинуваченнями у обстрілах на кордонах. Серія конфліктних ситуацій відбувалася з 8 по 15 листопада. За інформацією ЗМІ, є вірменські військові, які потрапили у полон. Ми запитали в експертки й політичної дослідниці Анжели Мнацаканян про реакцію світу на перманентну напругу та виклики для Вірменії.

Чи можлива нова війна?

Про можливість розгортання конфлікту з новою силою говорять ще з літа 2021 року. Тільки рік минув від затишшя "другої карабаської війни", а Вірменія й Азербайджан не можуть знизити рівень напруги у регіоні.

Читайте також Вірменія заявила, що війська Азербайджану зайшли на її територію: Баку заперечує

За словами дослідниці Анжели Мнацаканян, що спеціалізувалася на вивченні Карабахського конфлікту у Коледжі Європи та Єреванському державному університеті, Вірменія наразі не може відповісти на агресію й існує кілька причин:

  • Військовий бюджет Азербайджану більш ніж утричі перевищує весь бюджет Вірменії.
  • Азербайджан повністю підтримує Туреччина.
  • Вірменське суспільство глибоко травмоване; майже кожна родина у Вірменії постраждала від війни.
  • Вірменія повинна думати про вірменських військовополонених (зазначимо, що Азербайджан називає їх "військовими злочинцями" – 24).
Зазначимо, що тема військовополонених чутлива для обох сторін. Більшість була затримана у 2020 році на території Азербайджану вже після угоди про перемир'я від 10 листопада, кажуть азербайджанські експерти, тому там їх й називають "диверсантами". Вірменія ж скаржиться на арешти та захоплення у полон. 

Роль Росії та інших зацікавлених сторін

ЄС обирає пасивну роль у цьому конфлікті. Наразі ситуацією керує Росія: за посередництва Росії були підписані всі перемир'я (1994, 2016, 2020 рр.),
– нагадала Анжела Мнацаканян.

За її словами, "російські миротворці перебувають у Нагірному Карабаху; локальні "мінівійни" припиняються завдяки російському посередництву".

До теми Без діалогу, але з амбіціями: політолог пояснив суть конфлікту Вірменії та Азербайджану

"Аналізуючи політичний дискурс ЄС щодо Нагірного Карабаху, можна вважати, що це подвійні стандарти. Під час миру ЄС ніколи не говорить одне й те саме для обох сторін: розмовляючи з Азербайджаном, ЄС наголошує на територіальній цілісності, говорячи з Вірменією, на "мадридських критеріях" (незастосування сили; територіальна цілісність; рівні права та самовизначення народів). Під час війни ЄС робить безадресні заяви, звинувачуючи обидві сторони", – надала політична аналітикиня.

Анжела Мнацаканян є авторкою низки наукових статей про військову політику Вірменії / Фото з особистого архіву авторки

Газове питання

ЄС і Великобританія, враховуючи "стратегічну важливість енергетики" і Південного газотранспортного коридору, теж впливають на ситуацію.

Важливо Історія – зручний інструмент для маніпуляцій, – медіаексперт з Азербайджану

"Зараз Азербайджан є важливим енергетичним партнером для ЄС і відіграє ключову роль у виведенні каспійських енергетичних ресурсів на ринок ЄС", – пояснила Анжела Мнацаканян.

Південний газотранспортний коридор

Президент Азербайджану Ільхам Алієв 29 травня 2018 року запустив цей проєкт, що йде в обхід РФ з Азербайджану через Грузію і всю територію Туреччини. Для ЄС надважливим Трансадріатичний газопровід – Trans Adriatic Pipeline (TAP) – європейська частина Південного газового коридору, яка здатна забезпечити відносну незалежність від російського ринку.

За її словами, також невпинно зростає вплив Реджепа Тайіпа Ердогана (президента Туреччини – 24) в мусульманських країнах, що автоматично диктує політику щодо Вірменії та Нагірного Карабаху.