Як збірна Італії піднялася з дна: проблемна історія та провали

Один вечір молодий Роберто Манчіні запам'ятає надовго. Йому було 19 років, він тусив з іншим футболістом – Марко Тарделлі – у клубі "Студія 54". Той вечір пояснює, як тепер, будучи тренером Італії на Євро, він шукає реалізації того, чого не досяг як гравець. Історію переродження "Блакитної ескадри" розповідає The Atletic. 

Цікаво Бельгія чи Італія: хто виграє чвертьфінальну битву

Чинні чемпіони світу 

1984 рік, Нью-Йорк. Італійці були чинними чемпіонами світу. На годиннику – п'ята ранку, Марко намагається докричатися до Роберто. "Я вже йду до готелю, ти зі мною чи ще лишаєшся?". Манчіні пішов за товаришем у світло нового дня у Великому Яблуці. Йому на той час було лише 19 років. Він приїхав зі збірною на товариський матч з США на стадіоні команди "Джаєнтс". 

Читайте ще Бельгійське диво: як маленька країна створила найкращу футбольну збірну світу

Тренер Енцо Беарзот, узагалі-то, не дозволив молодим гравцям виходити і пішов увечері спати. Він постійно палив і мав запальний характер, але також вважався ледь не футбольним провидцем. Беарзот уперше викликав Манчіні, відзначивши його гарну гру за генуезьку "Сампдорію" та репутацію наступного великого таланта країни. 

Легендарний тренер Італії Енцо Беарзот / Фото Corrier Style

Як тільки Манчіні увійшов до лобі готелю поряд з Центральним Парком, до нього підійшов член тренерського штабу. "Сіньор Беарзот хоче побачити тебе за сніданком. Обережно, він злий". Манчіні вирішив прийняти цей холодний душ, але "злість" Беарзота була ще м'яким описом. Тренер лютував. 

"Я отримав найгіршу догану за все моє життя. Він обзивав мене усіма відомими під сонцем словами. Що він не спав від хвилювання!", – скаже пізніше Роберто колумністу. Але це було не найгірше: Беарзот сказав, що попри 40 забитих голів, ти, Роберто, більше у мене грати не будеш. Принаймні, поки я керую цією командою. 

І дійсно, всього за тиждень після свого дебюту в Торонто, міжнародна кар'єра молодої зірки виглядала закінченою. Ці спогади лякають його до сьогодні. "Тоді я хотів померти", – згадує він. 

Коли Беарзот та Манчіні зустрілися через багато років, колишній гравець хотів дізнатися, чому старий тренер не змінив рішення. Сам Манчіні давав забагато шансів ще більш скандальному Балотеллі. 

Все, на що я чекав – на твій дзвінок з проханням викликати тебе знову. Але без вибачень я не міг зробити нічого, тому ти пропустив Чемпіонат світу-1986,
– пояснив Беарзот 

Перший гол та розбите серце 

Коли Беарзот пішов з посади після вильоту у 1/16 фіналу, команду підхопив колишній тренер молодіжної збірної Адзельо Вічіні. Він відразу повернув Манчіні до складу. Але його виступи були вже не такими яскравими. Так, він забив свій перший гол на Євро-1988 проти Західної Німеччини. Це стане початком його "тандему" з Джанлукою Віаллі у збірній та в "Сампдорії". 

Перший гол Роберто Манчіні за збірну Італії / Графіка Twitter

"Я пам'ятаю, яку радість приніс той гол. Але також – реакцію Роберто", – скаже пізніше Віаллі. Замість радіти з командою, Манчіні побіг до пресложі, щоб показатися журналістам, які в нього не вірили. Преса закликала викликати більш досвідченого Алессандро Альтобеллі.

Євро не розглядався як великий турнір (і тоді там грали лише вісім команд). Італійці дійшли до півфіналу, де грали з командою СРСР Валерія Лобановського. І програли 0:2. Головним випробуванням мав стати Чемпіонат світу-1990, який приймала сама Італія. Тож вважалося, що Вічіні веде команду вірним курсом. 

Від цих молодих гравців, яких назвали "золотим поколінням", чекали більшого як від Манчіні. У 23 роки, він приїхав на свій перший та останній великий турнір у складі збірної.

Він здебільшого був спостерігачем на лаві для запасних. Зірками були інші: Тото Скілаччі та Роберто Баджо. Саме вони запалили "чарівну ніч" посеред спекотного італійського літа. "Ескадра" зайняла третє місце, обігравши у матчі за бронзу Англію 2:1. 

Актуально Вижити у "групі смерті": Євро-2020 та історія явища

Розпач Манчіні не можна було порівняти з ситуацією Віаллі. Той отримав травму, його місце отримав Скілаччі. Це стало мотивацією для першого і єдиного "скудетто" (перемоги у лізі в Італії – 24) "Сампдорії" наступного року. З клубом вони дійшли аж до фіналу Кубку Європейських чемпіонів у 1992! 

Але зі збірною обидва хотіли більшого. Роздягальні бази Коверчано стали готелем розбитих сердець. Кінець був близький: Італія грала у Москві, знову проти СРСР. Матч проходив невдало: через травму грали в 10-х, а дві заміни (тоді трьох ще не було – 24) вже були використані. Закінчили з рахунком 0:0. Італія не потрапила на Євро-1992 у Швеції. 

Замість Вічіні команду очолив Аріго Саккі. Його наслідувачем зараз є Пеп Гвардіола. 

Знову проблеми в США 

Але й з Саккі легко не було. Італійці грали на Чемпіонаті світу-1994 року, який проходив у США. Вони зайняли третє місце, пропустивши вперед себе Мексику та Ірландію. Але в плей-оф все ж потрапили через рейтинг третіх місць.

Тоді, у Штутгарті, на "Готліб Даймлер Арені" були сотні італійців, які мігрували в це місто для роботи на автозаводах. Вони не хотіли бачити Манчіні, а лише хлопця з Сардинії, який взяв №10 у "Наполі", що належав Дієго Марадоні. Це був Джанфранко Дзола. Фанати скандували його ім'я і Саккі здався. Роберто замінили у перерві.

Арріго Саккі був потужним тренером, але Манчіні пішов з команди / Фото UEFA.com

Манчіні був заведений весь переліт назад до аеропорту Мальпенза у Мілані. Біля каруселі багажу, він зустрівся з тренером.

Ви не дотримали свого слова! Не дзвоніть мені більше, я закінчив зі збірною,
– відрізав Манчіні. 

Помічник Саккі, нині сам знаменитий тренер Карло Анчелотті, опустив голову на руки. До турніру шість тижнів, а Манчіні, якому лише 29, відмовляється грати. Пізніше, Роберто визнав – така реакція була помилковою. Італію переслідували травми, було дуже спекотно, були дискваліфікації. 

"Якщо дивитись зараз, то я міг би зіграти на тому турнірі. У команди було багато проблем", – зізнався він. Можливо, він навіть замінив би напівготового Баджо у фіналі, коли він промазав вирішальний пенальті після матчу. Але гордість одного з кращих футболістів, які колись бігали по "Марассі", "Стадіо Олімпіко" або "Сан-Сіро", була зачеплена. 

Хто забивав Бомбардири групового етапу Євро-2020: Роналду – одноосібний лідер

Манчіні дійсно закінчив з національною збірною, маючи лише 36 матів та 4 голи. Замало для того, хто забив 156 голів у Серії А і грав з такими зірками як Віаллі, Енріко Кьеза та Марсело Салас. "Це абсурдно, навіть якщо більшою мірою це моя провина", – визнає він. 

Тавеккьо та провал перебудови 

Пізніше, Манчіні отримає роботу головного тренера збірної Італії. Але для цього мав наступити кінець світу. Можливо, нечесно називати колишнього голову федерації футболу Італії Карло Тавеккьо "вершником Апокаліпсису", але він ніколи не мав бути обраним (зважаючи на все, що він зробив). 

Так сталося, що у 2014 році саме йому довірили оновлення збірної Італії та перетворення її на нову силу. До цього часу, збірна вже два рази не виходила з групи на Чемпіонатах світу (у 2010 та 2014). Перше рішення – підписати найкращого тренера країни.

Навіть одіозний Антоніо Конте не зміг зупинити падіння / Фото The Sun

Втім, змусити Антоніо Конте призупинити свій відпочинок від футболу, який той проводив на узбережжі Далмації, було непросто. У той момент часу, таке призначення було неочікуваним. Не кажучи вже про те, щоб знайти гроші на зарплатню, відповідну його репутації. Тавеккьо зміг здобути довіру та залишитись у кріслі. Патріотизм та почуття обов'язку змусили Конте погодитись.

Команда Конте на Євро-2016, вважалася найслабшою Італією за довгий час. Принаймні, з часів Чемпіонату світу-1950 року. Тоді гравці поїхали додому на човні після того, як авіакатастрофа у Суперги знищила неймовірних гравців команди "Торіно" (вони були відомі як "Гранде Торіно"). 

Як це було Фінляндія на Євро-2020: країна, що занадто довго чекала шансу

Втім, почала Італія добре: впевнені перемоги над Бельгією в групі та над Іспанією у плей-оф. Але вже на стадії чвертьфіналу все закінчилося вильотом від Німеччини у серії пенальті. Не забили Граціано Пелле та Сімоне Дзадза. Конте пішов у "Челсі" після турніру. 

Ця збірна Італії – як спортивне авто, яке викатують лише влітку, а після весь час тримають у гаражі,
– так висловився про команду Конте. 

Падіння Вентури 

Тавеккьо не хотів, щоб наступний тренер мав амбіції відразу піти до клубного футболу, тому новий алленаторе був ще більш неочікуваним – 68-річний Джамп'єро Вентура. Цей тренер був відомий своїми сумними передбаченнями. Вентурі сказали, що тренування Італії – нагорода за всю його кар'єру тренера. 

А за Джамп'єро Вентури вона лягла на дно / Фото not even oriundo.com

Він штовхав збірну у приблизно тому ж напрямку, що й Конте. Це не перший раз, коли він заміняв Антоніо, раніше це сталося у "Барі". А перед нацкомандою, він сім років очолював "Торіно". Він вивів другий клуб Туріна у єврокубки вперше за 20 років, обіграв "Ювентус" у міському "Дербі делла Моле" та перетворив Чіро Іммобіле у кращого форварда ліги (Капоканноньєре). 

Вже через рік роботи, Вентура отримав продовження контракту до 2020 року.

Перед матчем кваліфікації до Чемпіонату світу-2018 у Росії, Вентура кинув фразу: "Не бійтеся, там немає крокодилів, що втекли". Грати треба було проти Іспанії. Він виставив сміливу тактику 4-2-4.

Італія, яка обіграла сусідів через море у еру Конте, тепер була знищена 3:0. Вентура втратив все: прихильність гравців, преси, громадськості. Після гри почався хаос. Тавеккьо тиснув на тренера: непотрапляння на Чемпіонат світу – Апокаліпсис". В Реджо-де-Емілії, де грали наступний матч проти Ізраїлю, натовп свистів. 

Італія виграла, але лише з рахунком 1:0, тож настрій було підняти нічим. Вентура був безсилим: він не очікував таких проблем в нацкоманді та ніколи раніше не тренував відомих футболістів та зірок. Він навіть підозрював, що його спеціально "зливають".

"На жаль, для нього ми були проблемою, тягарем, а не ресурсом. Навіть коли намагалися врятувати, що могли", – зізнався The Atletic захисник Джорджо К'єлліні. Гравці навіть серйозно думали піти до Федерації та попросити змінити тренера. "Але врешті ми це відпустили і сталося те, що сталося", – додав К'єлліні. 

Італійці закінчили другими у відбірковій групі, тож мали грати плей-оф зі шведами у листопаді 2017. У складі "Трьох корон" ще грав Златан Ібрагімовіч. Перший матч у гостях "Скуадра Адзурра" програла 1:0. Через кілька днів на "Сан-Сіро" Італія була розгублена. Рахунок був 0:0, штаб Італії готувався до замін. 

Хотіли випустити гравця Роми Даніеле Де Россі, але той сердито ( і це потрапило на камери) спитав: "Що, блін?". І вказав на лаву запасних, де сидів вправний плеймейкер "Наполі" Лоренцо Інсіньє. "Нам потрібна перемога, а не нічия", – кинув римлянин. Але це була нічия, Італія не відібралася на великий форум вперше з 1958 року. Це був "La Fine", Кінець світу. 

"Без сумніву, найскладніший момент для футболу Італії за останні 50 років", – сказав К'єлліні. Він знову повернувся до теми Федерації. Можливо, там мали втрутитись раніше і навів приклад Хорватії. Вони змінили тренера прямо перед матчами за вихід далі та відібралися на дуже успішний для них мундіаль. 

Дивіться, вони навіть дійшли до фіналу в Москві. Щодо нас, то ніхто з нами не консультувався та не чув нас,
– додав захисник "Ювентуса". 

Вентура, що цікаво, не пішов у відставку відразу. Це лише зробило його головною мішенню для звинувачень. Його нова та остання наразі робота – клуб серії В "Салернітана". До останнього часу, вона належала президенту "Лаціо" Клаудіо Лотіто (до виходу у Серію А минулого сезону, там один власник не може контролювати два клуби – 24). 

Після провалу, основні гравці покинули збірну / Фото UEFA.com

Втім, Вентуру швидко звільнили й звідти. Лотіто був одним з тих, хто затверджував запрошення Вентури до збірної. Ветеран пішов у серпні 2019, клуб завершив роботу з підвищення у класі без нього.

Назад на "Сан-Сіро", де Буффон, Де Россі та Андреа Барцальї у сльозах оголошували про завершення кар'єри у збірній Італії. Вони були останніми зі складу, що виграв "золото" ЧС-2006. Але італійська преса помилилася. Що вважалося кінцем стало L'Inizio, новим початком.