Євросоюз може завдати удару Росії в Арктиці

Послаблення інтересів та можливостей Кремля на всьому політичному просторі є невід'ємною складовою українського інтересу. Про це пише Дмитро Корнієнко.

Вплив Росії у Арктиці

Кремль є арктичною країною і, хоч повільно, але реалізує відповідний напрям своєї діяльності, де на тлі слабкої конкуренції протягом наступних десятиліть він може отримати солідну перевагу – від ресурсної та політичної складової до військової.

Саме своїми арктичними можливостями відносини з Кремлем додатково (до інших мотивів) привабливі китайцям. Кремль дає можливість Пекіну претендувати на самопроголошений "арктичний статус". Також своїм арктичним положенням Кремль утримує на своєму боці частину американців, які наївно прагнуть розірвати кремлівсько-китайський арктичний дует.

До Арктичної ради входять постійні країни-члени, що мають прямий доступ до Арктики: Канада, Данія (включно з Гренландією), Фінляндія, Ісландія, Норвегія,Росія, Швеція, США. Окремо йде самопроголошений Пекін, який має доступ через "треті країни" і статус спостерігача.

Актуальність арктичних перегонів можна підтвердити лише пригадавши загострення США щодо Гренландії. Власне, на тлі атак Трампа на Гренландію Ісландія й почала розглядати можливість відновлення євроінтеграції, яку зупинила у 2013 році.

Китай активно нарощує вплив у регіоні

Китайський інтерес в Ісландії теж неабиякий саме в рамках арктичних амбіцій. Для цього "через науку" та кредити Китай отримує повільний вихід до Арктики не тільки через Кремль, а й через ту ж Ісландію.

Так, за гроші Китаю в Ісландії функціонує Китайсько-ісландська арктична обсерваторія. А перед цим, у 2012 році, Ісландія підписала міжурядову угоду з Пекіном про "арктичне співробітництво", а за рік після цього Рейк'явік підтримав надання Китаю "статусу спостерігача" в Арктичній раді. Статус, якого прагнув Пекін та просував через Кремль.

Усьому цьому передувало отримання Ісландією у 2010 році 3,5 млрд юанів кредиту від Пекіна. Кредиту, який Рейк'явік потребував на тлі економічної кризи.

Унікальний шанс для ЄС

Є третій великий гравець в Арктиці, який із провідних учасників займає зараз найслабкіші позиції – це Європейський Союз. Зараз він отримує унікальний шанс значно розширити власну присутність в Арктиці. 

Станом на сьогодні ЄС представлений в Арктиці зонами контролю Данії, Швеції та Фінляндії, але тільки Копенгаген, і то завдяки Гренландії, має відчутну територіальну представленість. Ісландія може змінити все.

За останній місяць кількість прихильників відновлення перемовин з ЄС зрівнялася з кількістю противників. І зараз співвідношення складає в середньому 50 на 50, хоча ще кілька місяців тому потенціал успішності референдуму був мінімальним через домінацію противників, перевага яких складала 5 – 7%.

У разі успішного референдуму Рейк'явік буде вимушений провести ще один референдум щодо приєднання до ЄС і, власне, відновити перемовини. У разі успішності вступ Ісландії буде швидким завдяки раніше пройденому шляху та поточному економічному стану.

Таким чином, ЄС отримає значне арктичне територіальне посилення, що перевершить присутність США.

Не лише Ісландія

Паралельно проведення повторного референдуму щодо приєднання до ЄС розглядають у ще одній арктичній країні – Норвегії. Місцевий політикум потенційно розглядає цей крок у разі успішності референдуму в Ісландії. 

Також на тлі конфлікту між США та Канадою канадський уряд все більше посилює співпрацю та орієнтується на Європу. Це може посилити арктичний союз Канада + ЄС, де сама Європа може бути посилена присутністю Ісландії і ще більш посилена у разі історичних процесів в Норвегії.

Чому це важливо для України?

Але навіть без Норвегії наявні політичні зв'язки формуватимуть трикутник Канада + Норвегія + ЄС (з Ісландією у разі успіху), що потенційно стане значно переважати вплив США, перешкодить інтересам Китаю і почне значно конкурувати з Кремлем як за територіальними ознаками, так і за здатністю залучити об'єднані ресурси для арктичних перегонів.

Для України ж важливо те, що у разі успішного референдуму і створення передумов для запуску відповідних процесів посилення ЄС в Арктиці відкриється теоретична можливість обмежити, як мінімум частково, російський вплив у регіоні, який вона планує експлуатувати у військових, політичних, геополітичних та економічних цілях протягом наступного десятиліття.

Посилення ЄС як арктичного гравця створить передумови для нав'язування конкуренції Кремлю. Ця конкуренція перешкоджатиме фактично безперешкодній експлуатації власного положення зараз. Чим менше унікальних карт у Кремля – тим менше їхнє значення.