Зустрічати спортсменів до київського аеропорту приїхали і батьки переможців, і високопосадовці. Найбільші хвилювання вже минули, кажуть, але зустрічі чекають з нетерпінням. Родичі зізнаються, виростити олімпійського чемпіона - справа не з легких в усіх відношеннях.
“У нас ж в країні, як ялинки - все за рахунок батьків виходить. Всі ці поїздки за кордон, туди-сюди, ходимо босоніж, нехай хоч діти що-небудь побачать”, - каже батько бронзового призера Володимир Домінішин.
“Дякую тренеру, що він теж підтримує фінансово. Якщо б не тренер, то самі ми б фінансово не змогли - всі ці змагання, поїздки”, - додали батьки срібної призерки Олександр і Світлана Ромолданови.
Самі ж переможці кажуть, що Юнацькі Олімпійські ігри для них найбільша перемога, суперники були справді сильні, каже володар двох золотих і двох срібних медалей гімнаст Олег Степко. Проте зіркою себе поки не вважає.
“Ну це ж тимчасово. Це несправжні олімпійські медалі. Тільки юнацькі. Треба працювати, щоб подати на старшу олімпіаду - тоді буде якийсь результат, а так, це юнацька. Результат дуже хороший, але не такий як потрібен”, - розповідає гімнаст, володар 2 золотих і 2 срібних медалей Олег Степко.
“Взагалі, коли подивилася на табло, спочатку не повірила. Думаю, та ні, такого не може бути. А потім, звичайно, дуже раділа. А коли на п'єдестал заходила, то взагалі таке щастя було. Думала, ось гімн України зіграв, і мені настільки приємно було, що моя країна може пишатися мною”, - зазначила золота призерка з плавання Дарина Зевіна.
Незважаючи на загальну ейфорію, розслаблятися молоді спортсмени не планують. Вже завтра вони знову візьмуться за серйозні тренування. Готуватимуться до наступних змагань.