
На перших Юнацьких іграх у Сінгапурі вони стали третіми у командному заліку. Поступилися лише китайцям то росіянам. Юні олімпійці привезли додому 35 медалей, з них 10 золотих.
Зустрічати спортсменів до київського аеропорту приїхали і батьки переможців, і високопосадовці. Найбільші хвилювання вже минули, кажуть, але зустрічі чекають з нетерпінням. Родичі зізнаються, виростити олімпійського чемпіона - справа не з легких в усіх відношеннях.
популярні відео
“У нас ж в країні, як ялинки - все за рахунок батьків виходить. Всі ці поїздки за кордон, туди-сюди, ходимо босоніж, нехай хоч діти що-небудь побачать”, - каже батько бронзового призера Володимир Домінішин.
“Дякую тренеру, що він теж підтримує фінансово. Якщо б не тренер, то самі ми б фінансово не змогли - всі ці змагання, поїздки”, - додали батьки срібної призерки Олександр і Світлана Ромолданови.
Самі ж переможці кажуть, що Юнацькі Олімпійські ігри для них найбільша перемога, суперники були справді сильні, каже володар двох золотих і двох срібних медалей гімнаст Олег Степко. Проте зіркою себе поки не вважає.
“Ну це ж тимчасово. Це несправжні олімпійські медалі. Тільки юнацькі. Треба працювати, щоб подати на старшу олімпіаду - тоді буде якийсь результат, а так, це юнацька. Результат дуже хороший, але не такий як потрібен”, - розповідає гімнаст, володар 2 золотих і 2 срібних медалей Олег Степко.
“Взагалі, коли подивилася на табло, спочатку не повірила. Думаю, та ні, такого не може бути. А потім, звичайно, дуже раділа. А коли на п'єдестал заходила, то взагалі таке щастя було. Думала, ось гімн України зіграв, і мені настільки приємно було, що моя країна може пишатися мною”, - зазначила золота призерка з плавання Дарина Зевіна.
Незважаючи на загальну ейфорію, розслаблятися молоді спортсмени не планують. Вже завтра вони знову візьмуться за серйозні тренування. Готуватимуться до наступних змагань.
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter