Загострення на Балканах: усе, що відомо про конфлікт Сербії та Косово

1 серпня 2022, 11:08
Читать новость на русском

Увечері 31 липня на кордоні Сербії та частково визнаної країни Косово пролунала сирена та було чути звуки пострілів. Після напруженої ночі перемовин рішення, яке спровокувало загострення, відклали на місяць. Новий спалах може відбутись вже 1 вересня.

Конфлікт між Сербією та Косово знову спалахнув на Балканському півострові. Редакція 24 каналу зібрала все, що відомо про загострення.

Нагадаємо На кордоні Сербії та Косово неспокійно: лунають сирени і чутно звуки пострілів

Історичне підґрунтя конфлікту

Після завершення Другої світової війни Косово увійшло як автономія у склад Югославії, а опісля стало частиною Сербії. У 1974 році автономію краю було розширено. Попри те, що регіон був територією Сербії, більшість його населення становили та становлять албанці.

Численні етнічні конфлікти, зокрема після розпаду Югославії, призвели до початку громадянської війни у 1996 році. Жорстока війна, яка у 1999 році набула ознак етнічних чисток, стала причиною втручання НАТО у конфлікт. Щоправда, союзники не отримали формального дозволу на втручання від Радбезу ООН.

Понад 2 місяці тривала військова операція сил Альянсу в Сербії, яку більше знають як "бомбардування Белграда". Наслідком операції стало виведення сербських військ з територію Косова і перехід останнього під контроль НАТО, а згодом ООН.

У 2008 році Косово проголосило про свою незалежність від Сербії. Понад 100 країн визнали її. Країна є потенційним кандидатом на членство в Європейському Союзі. Однак Сербія не визнає незалежності Косова та вважає його своєю територією.

Дивіться на карті, де розташоване Косово:

Причини нового загострення

Сербія не визнає незалежності Косова й відповідно не визнає її офіційних документів. Тому влада частково визнаної країни в червні 2022 року оголосили про такий же крок. Відповідно до ухваленого Приштиною рішення, з 1 серпня на території Косова не діятимуть сербські документи та автомобільні знаки.

Таке рішення викликало критику з боку Белграда та звинувачення в бік Приштини. 30 липня глава МЗС Сербії Нікола Селакович заявив, що Косово нібито готує "справжнє пекло" протягом наступних днів.

Уже наступного дня представник правлячої Сербської прогресивної партії Володимир Джуканович в дусі російської пропаганди заявив про "денацифікацію" Косова. Ця заява розбурхала мережу.

Загострення на кордоні

Увечері 31 липня на кордоні Сербії та Косово пролунали сирени та було чути постріли. Звуки сирен лунали у сербському місті Новий Пазар.

Водночас у місті Митровіца в Косово на вулиці вийшли серби, які проживають на території країни. Їх у відсотковому співвідношенні в складі населення не так вже й багато, однак у прикордонних з Сербією районах в деяких провінціях вони становлять більшість. Причиною для протесту стало рішення про невизнання сербських документів та автомобільних знаків.

Сирени пролунали у Сербії: дивіться відео

 

За даними ЗМІ, перестрілки почалися уздовж всього кордону і є перші поранені, однак інформація станом на 21:45 не була підтверджена офіційно. Армія Сербії приведена у бойову готовність –  війська почали стягувати до кордону.

Сербія звинувачує Косово у підготовці операції

Президент Сербії Александар Вучич прокоментував загострення ситуації на кордоні та звинуватив Косово у підготовці "військової операції", яку нібито можуть почати опівночі 1 серпня. За його словами, підрозділи косівсько-албанської поліції нібито ввечері 31 липня почали рух до прикордонних переходів Ярине і Брняк.

Крім того, Вучич звинуватив Косово, що нібито те хоче скористатися ситуацією у світі та "виставити себе жертвою".

Я думаю ми ніколи не були в складнішій ситуації, ніж сьогодні. Чому я так сказав? Тому, що режим Приштини намагається скористатися настроями у світі, представляючи себе жертвою,
– заявив президент Сербії.

За словами Вучича, Сербія намагатиметься зберегти мир, але "капітулювати не буде та переможе". Крім того, він натякнув таки на військовий конфлікт між країнами.

Водночас у Міністерстві оборони Сербії запевнили, що її війська не перетинали кордон з Косово.

Вучич вночі прибув до Генштабу 

Вже вночі Александар Вучич прибув до сербського Генштабу. Після наради він знову дорікнув косоварам в ескалації, а також подякував певним країнам за підтримку. Звісно, мовиться про росію.

Реакція НАТО на конфлікт на Балканах

На території Косово дислокуються близько 4 тисяч військових Північноатлантичного Альянсу – задля збереження стабільності в регіоні. Kosovo Force заявили, що готові втрутитись у конфлікт у випадку його загострення. Разом з тим у НАТО наголосили, що перебувають на постійному контакті як з Белградом, так і з Приштиною.

Не буде реалістичних перспектив для кращого майбутнього у Балканах без повної поваги до прав людини та демократичних цінностей, верховенства права, внутрішніх реформ і добросусідських відносин. Конструктивний діалог – запорука регіональної стабільності,
– запевнили в Альянсі.

Косово відклало рішення на місяць

Практично за крок до війни офіційна Приштина ухвалила рішення зробити крок назад. Сербські документи та номери будуть чинні у Косово ще до 1 вересня. Проте 31 серпня ситуація може повторитись, адже ані серби, ані косовари поступатись не збраються.

При чому тут росія

Ні для кого не секрет, що у росії та Сербії дружні відносини. Однак варто зазначити, що Белград вдається до використання таких же наративів, які використовувала росія проти Україні до повномасштабного вторгнення. Наприклад та ж сама "денацифікація" чи "порушення прав сербів". Чи не звучить як "утиски російськомовного населення України?".

Керівник апарату президентки Косова Блерім Вела також відзначив, що Сербія працює за російськими методичками, а саме:

  • вкидає дезінформацію в інформаційний простір;
  • говорить про утиски сербів у Косово;
  • посилює мілітаристську риторику.

Крім того, Вела заявив, що відповідальність за будь-яку ескалацію нестиме президент Сербії Вучич.

У росії також не втрималися від коментаря щодо ситуації на Балканах. Але, як не дивно, тамтешнє мзс звинуватило в ескалації США та ЄС. Тобто кремль поводить себе у своєму стилі.

Позиція України щодо Косово

Варто зазначити, що серед тих країн, які не визнали Косово, є й Україна. Однак з 2020 року офіційний Київ визнає паспорти цієї країни.

Одразу після загострення Міністерство закордонних справ України рекомендувало українським громадянам утриматись від відвідин південної частини Сербії. Також на базі посольства в Сербії створили оперативний штаб.

До теми – що відомо про загрозу війни Сербії та Косово: дивіться відео