Про це в ефірі 24 каналу заявила експертка UN Environmental з публічних закупівель Світлана Берзіна.

Це має бути вимога замовника. Чому вони раніше цього не застосовували? По-перше, не було уточнень в законі про закупівлі щодо нецінових критеріїв, не було методичної бази як це робити, не було певних стандартів. І зараз ми в очікуванні закону, який прийнятий. Адже вже напрацьовані певні матеріали, які будуть забезпечувати і допомагати замовнику це робити,
– пояснила Берзіна.

За її словами, менше ніж 1% замовників використовують такі критерії як "екологічність" чи "ресурсоефективність" під час замовлення державних послуг. Тобто, Україна недостатньо ефективно використовує вторинну сировину. Лише будівництво доріг із шлаків дозволило б зекономити 17 мільярдів гривень на рік та зберегти навколишнє середовище. Рівень використання вторинної сировини в Україні в два рази нижчий за загальноєвропейські норми, зауважила Світлана Берзіна.

"Україна має великий потенціал на використання вторинних ресурсів, якщо ми порівняємо, скільки їх використовується при виробництві в будматеріалах, то вийде, що ми суттєво відстаємо від Європи і Азійських країн", – зазначила Берзіна.

Верховна Рада ухвалила закон 1076, в якому з'явились нові критерії відбору. Законом уточнено, що замовник має враховувати екологічність та ресурсоефективність товарів, робіт та послуг. Також очікується, що після ухвалення цього документу корупції в закупівлях буде набагато менше. Нововведення почнуть впроваджуватися за пів року після опублікування.