Закон про мову буде підписаний: суд відмовився розглядати вимогу про заборону

У суді пояснили, що заявник не довів очевидної протиправності дій Парубія і не надали жодного відповідного доказу. Тож суд вирішив, що позов необґрунтований і немає підстав для його задоволення.

Читайте також: Порошенко заявив, що саме він, а не Зеленський, підпише закон про мову

Заява позовників не містила обґрунтування та доказів (наприклад, статут), що позов стосується мети, з якою створено ГО "Інститут правової політики та соціального захисту імені Ірини Бережної". При цьому в заяві було вказано, що права громадської організації та її членів були нібито порушені діями голови Верховної Ради.

Що відомо про ГО "Інститут правової політики та соціального захисту імені Ірини Бережної"? Організація названа на честь Ірини Бережної – екс-нардепа від "Партії регіонів", яка в 2017 році загинула в ДТП. Організацією керує матір загиблого політика Олена Бережна. Саме ця ГО організувала 9 травня в Києві проросійську акцію "Ніхто не забутий, ніщо не забуте" – український аналог російської акції "Безсмертний полк". Щодо Олени Бережної, то 9 травня її затримала поліція за заборонену в Україні георгіївську стрічку на одяг. Окрім того, у 2018 році СБУ влаштувала в неї обшуки за підозрою в сепаратистській діяльності.

25 квітня Верховна Рада схвалила закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". За нього проголосували 278 народних обранців. Тепер документ мають підписати голова парламенту Андрій Парубій і президент України.

Читайте також: Як до закону про українську мову ставляться читачі 24 каналу: результати опитування

Що передбачає закон про мову?

• Українською мовою мають спілкуватися всі державні службовці, а за невиконання закону їх штрафуватимуть. При цьому держслужбовці мають право перейти на іншу мову спілкування, якщо про це просить клієнт.
• Перед прийняттям на роботу чиновники мають скласти тест на знання української мови. Для тих, хто не знає мову на достатньому рівні, держава організовуватиме спеціальні навчання.
• До відвідувачів у закладах харчування та магазинах таж мають звертатися українською. Якщо клієнт спілкується українською, його мають обслуговувати українською. Якщо звертається російською, то, наприклад офіціант, має право обслужити його російською. Те саме з англійською чи німецькою, якщо персонал ними володіє.
• Якщо мовні права порушуватимуть, то можна буде звернутись до мовного уповноваженого або держпродспоживслужби. Жодних мовних інспекторів, якими лякає російська пропаганда, не буде.
• За систематичне порушення закону про мову штрафуватимуть.