У Раді хочуть надати держохорону головкому, керівникам розвідок та членам Ставки й РНБО
Нардепи пропонують розширити перелік посадовців, яким держава забезпечує охорону. У Верховній Раді зареєстрували відповідний законопроєкт.
Ініціатором законопроєкту виступив секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.
На кого пропонують поширити держохорону?
У законопроєкті передбачано, що державну охорону мають надати головнокомандувачу ЗСУ, начальнику Генштабу, керівникам СБУ та розвідувальних органів, а також членам Ставки і РНБО, якщо вони виконували свої повноваження під час війни.
Роман Костенко пояснив, що такі посадовці можуть залишатися цілями російських спецслужб навіть після звільнення. Тому, за його словами, система державної охорони має враховувати реалії повномасштабної війни.
Згідно із законопроєктом, президенту, який очолював державу під час війни, пропонують гарантувати довічну державну охорону після завершення його повноважень. Винятком будуть випадки, коли президента усунули через імпічмент.
Членам Ставки та РНБО хочуть надати державну охорону в Україні на 10 років після завершення їхніх повноважень. Це стосуватиметься і посадовців, які вже залишили свої посади, якщо вони працювали під час воєнного стану. Безпеку членів сімей таких посадовців пропонують гарантувати протягом усього строку їхніх повноважень і ще один рік після цього.
Якщо ж представник Ставки або РНБО загине насильницькою смертю, його родина зможе отримувати охорону під час воєнного стану та ще п'ять років після його завершення.
Водночас ці гарантії не поширюватимуться на посадовців, яких суд засудив до позбавлення волі за кримінальний злочин.
Для реалізації ініціативи пропонують збільшити штат Управління державної охорони – з нинішніх 2993 до 5500 працівників.
Костенко очікує, що профільний комітет Верховної Ради найближчим часом розгляне законопроєкт.