Китай не говорить про те, чого хоче
Мовляв, всі попередні запевнення щодо безмежно дружби Росії і Китаю – це дипломатична риторика, не більше.
Читайте також Китаю потрібна Росія, або чому розбудова відносин з Пекіном нічого не вирішить
До речі, це захоплення абсолютно симетричне тому роздратуванню і розпачу, яке було у багатьох наших співгромадян під час візиту китайського очільника Сі Цзіньпіна до Москви.
Насправді немає реальних підстав ні для розпачу, ні для захвату. Всі подібні заяви офіційних осіб Китаю – це та ж сама дипломатична риторика:
- у Москві звучить те, що приємно почути росіянам;
- у Євросоюзі – те, що приємно європейцям;
- те, що приємно китайцям, там не проголошують, а реалізовують.
Китай діяв, діє і буде діяти виключно у китайських інтересах. Крапка. Піднебесна не буде псувати відношення зі своїми головними ринками – США і ЕС – задля задоволення навіженого кремлівського фюрерка. Однак при цьому вона буде дозовано підтримувати недоімперію, щоб та і далі дратувала і відволікала Штати.
Києву не варто сподіватися на Пекін
Україні не слід очікувати хоч якихось кроків на свою підтримку від Китаю, допоки наша історія економічних взаємин – це зниклі в Україні китайські гроші зернового кредиту, а також частково, але не до кінця проданий Китаю завод "Мотор Січ". Ще можна згадати дивну історію з Українським банком реконструкції і розвитку, який китайці купили, але з бюрократичних причин від так і не запрацював.
Читайте також Небезпека "фінляндизації" України
Щоб склеїти щось з китайцями, але так, щоб не зіпсувати відносини зі США, треба залучати справжніх фахівців. Поки що залучення фахівців не відбулося навіть в оборонці, що ж казати про таку туманну і нетривіальну сферу, як відношення з Піднебесною?