Заяви Ізраїлю про "вшанування Україною антисемітів": як відреагували у МЗС

14 січня 2020, 18:41
Читать новость на русском

Україна відреагувала на заяву Ізраїлю щодо начебто вшанування в Україні "антисемітів та вбивць євреїв". Міністерство закордонних справ повідомило, що країна засуджує будь-які вияви нетерпимості та антисемітизму.

Заяву опублікували на сайті МЗС України.

Зверніть увагу: У МЗС розповіли про шахрайські схеми Росії для відправлення суден з Криму у Туреччину

У зв’язку із заявою МЗС Ізраїлю від 13 січня 2020 року наголошуємо, що Україна рішуче засуджує будь-які форми нетерпимості та антисемітизму. А органи влади на всіх рівнях докладають зусиль для боротьби з їх проявами,
– йдеться в повідомленні.

За інформацією міністерства, позицію України підтверджують і впливові міжнародні та неурядові організації, а також Міністерство у справах діаспори Ізраїлю. Така оцінка збігається з даними єврейської громади України та національних правозахисних неурядових організацій.

У відомстві також додали, що збереження історичної пам’яті про трагедію Голокосту в Україні, відновлення історичної справедливості й надалі залишатимуться важливими напрямами державної політики України.

"Вкотре наголошуємо, що цивілізовані нації мають виходити з принципу вшанування усіх загиблих, а дискусії у цій сфері мають точитися на рівні істориків і експертів, а не політиків", – зазначили у МЗС.

Що відомо про заяву МЗС Ізраїлю

Відомство засудило публічне вшанування в Україні "антисемітських ідеологів українського національного руху" та "відповідальних за вбивство євреїв під час Голокосту".

1 січня в Києві відбулася традиційна смолоскипна хода до дня народження Степана Бандери, присвячена дню народження голови ОУН УПА Степана Бандери, в якому взяли участь близько двох тисяч осіб. Учасники ходи розгорнули синьо-жовтий та червоно-чорний прапори.

Про реакцію Польщі та Ізраїлю на вшанування в Україні діячів ОУН-УПА

  • Посол Ізраїлю Джоель Ліон і посол Польщі Бартош Ціхоцький напередодні спільно висловили стурбованість тим, що 24 грудня 2019 року Львівська обласна рада ухвалила постанову, спрямовану на виділення державних коштів на вшанування пам’яті лідерів ОУН та УНР.
  • Також дипломати засудили те, що Київська міська державна адміністрація 1 січня на своїй будівлі "виставила банер із зображенням Степана Бандери".

Хто такий Степан Бандера? Український політичний діяч, один із головних ідеологів українського націоналістичного руху 20-го століття, після розколу ОУН – голова Проводу ОУН-Б. Разом з Ярославом Стецьком був автором Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року.

Невдовзі після цього гітлерівці помістили Бандеру під домашній арешт, а потім – у центральну Берлінську в’язницю. 2 роки Бандера перебував у концтаборі Заксенгаузен. Згодом його звільнили та запропонували участь у керівництві антирадянського збройного руху в тилу Червоної армії. Однак Бандера відкинув пропозицію та на співпрацю з гітлерівцями не погодився. Радянський уряд наказав КДБ вбити Бандеру в Мюнхені. Це здійснив радянський агент Богдан Сташинський 15 жовтня 1959 року.