Зайдель: Третій Майдан необхідний негайно

Передісторія зйомок

Рік тому німецький режисер і продюсер Крістіан Зайдель приїхав на Майдан і, вражений побаченим, спонтанно почав знімати на свою маленьку камеру барикади, людей і свічки.

У Європі він чув про терористів у Києві. Та засумнівався і вирушив поглянути на правду власними очима. Так з'явився 90-хвилинний документальний фільм "Небесна сотня Майдану".

"Я помітив, що люди мають велику потребу у спілкуванні. Як на мене, найцікавіше у фільмі — це дискусія, яку він провокує. Одна жінка сказала річ, яка мене сильно зачепила. Ми усі страждаємо від Maidan асе, від так званого "майданного болю", сказала вона. Це те, що людям найскладніше пережити. У фільмі я хотів розповісти історію Небесної сотні", — каже Крістіан Зайдель.

Режисер хотів показати всім, що Небесна сотня — не терористи, ніякі не фашисти. Він також був у ці дні на Майдані і його шокувало те, що пропаганда називала усіх цих людей фашистами та терористами. Таким чином вона знаходила виправдання убивствам цих людей.

Ця інформація частково поширювалась і у Європі – Зайдель був просто вражений, як швидко пропаганда запустила коріння.

Спілкування з родинами героїв

Тоді він усвідомив, що має поговорити із родинами Небесної сотні. Спершу хотів відвідати сім’ї абсолютно усіх, щоб побачити на власні очі, чи справді це злочинці.

Поспілкувавшись із першою родиною, побачивши цих людей, я був надзвичайно вражений і зворушений. Наприклад, донька Олександра Царька, маленька Ніка, тоді їй було чотири роки, а зараз п'ять. Це маленька дівчинка, яка пережила смерть свого батька, побачивши відео його убивства на iPad. Його застрелили на Інститутській,
— говорить митець.

Автор фільму "Небесна сотня Майдану" розповідає, що у дівчинки було хворе серце. І коли її запитали, де зараз її батько, вона показала на небо, засміялась зовсім легко і одразу стала серйозною. Такий досвід пережити надзвичайно непросто.

"Ми знімали ще доньку Сергія Шаповала, Ольгу, та його дружину. А також родину Віктор Швеця – це три жінки, які залишились зовсім самі, без батька. Він був такий розлючений та сердитий, що на Майдані 19-го лютого вбивали людей, а особливо молодих людей. Він казав, що піде допомогти цим людям, хотів показати, що він стоїть за ними. І цей чоловік, треба тільки глянути у його обличчя, щоб зрозуміти: це ніякий не терорист. Він пішов і за годину його не стало від семи наскрізних вогнепальних ран", — зазначив продюсер.

Вбивці не покарані

Він додав, що влада та снайпери, які отримали мандат, стріляли із дахів у власний народ і убивали його. І те, що сьогодні, за рік після усіх цих подій, не ведеться жодний процес, немає ніякого розслідування, хто ці убивці, і хто доручив їм убивати — це скандал. Можливо ці люди досі сидять у своїх кріслах. Ще більший скандал, що ніхто у світі не бере цього до уваги.

Я не думав, що з тих спонтанних кадрів, які почав знімати, вийде цілий фільм. Як режисер — я практично завжди маю із собою камеру. Адже найкращі речі, які можна зняти, відбуваються вже й одразу. Тому зазвичай я ношу з собою камеру. І в Києві я мав її з собою випадково,
— розповідає німецький режисер.

Як сказав Крістіан, коли потрапив на Майдан, почав одразу знімати. Відзняті кадри були винятковими. І речі, які відбувались там, теж були непересічними. Картинка залежала не так від нього, як від подій довкола. Потім дуже багато простих українців та волонтерів почали режисера у цьому підтримувати.

Візит до Львова

З цих випадкових записів повільно постав проект. Пізніше митець поїхав до Львова, щоб відвідати родину Богдана Сольчаника та Марічку Погорілко, його наречену, яка у цьому фільмі відіграє надзвичайно велику роль, адже вона втратила свого нареченого.

Також говорив і з друзями Юрія Вербицького убитого в середині січня. Вони теж посідають у фільмі вагому роль.

"Коли я був у Європі, помітив що це не звичайний народний протест, не звичайний громадський рух. Те, що відбувалось на Майдані, було прямим вираженням бажання народу бути вільним. Це не були якісь собі люди, які просто протестували, радикали, члени якихось партій чи інших організацій. Там була уся Україна", — пригадує події режисер.

Зайдель додав, що Україну представляло невелике коло людей, але на Майдані завжди були десятки, сотні тисяч активістів.

"Я із тих людей, які вірять, що шлях, який іде від серця, є вірним шляхом. Головою ми контролюємо багато речей, вирішуємо різні проблеми. Але у своєму житті ми керуємось покликом серця. І те, що роблять політики – це намагання контролювати нас щораз більше. Це не їхня провина, вони думають, що так буде краще. Але в Україні політичний режим був надто егоїстичним. І люди пішли за покликом серця: ні, так нас більше не влаштовує", — каже автор фільму "Небесна сотня Майдану".

Український Майдан навчив світ

За словами режисера, Майдан навчив світ принаймні одного: що народ може визначити кінець правління влади, коли виходить на вулицю. Але він не думає, що зараз у світі відомо те, що це був поклик серця і пряме вираження демократії, волі народу.

Я вважаю цей момент дуже важливим. І намагався показати це у фільмі. Звичайно, я хотів зняти його перш за все для українців. Саме тому першим показую його в Україні. Хочу побачити, чи буде він визнаний українцями. Коли побачу, що люди прийняли його, покажу у всьому світі – в Німеччині, Англії, Франції,
— говорить Крістіан Зайдель.

Продюсер хоче, аби Захід краще зрозумів, чим був Майдан. Крім того, він хотів би сказати цим фільмом українцям, щоб вони не забували, що герої Небесної сотні зробили. А це були не лише загиблі, було багато поранених, сотні важко поранених, які також заслуговують гідної пошани.

Не можна забувати, що вони зробили. Те, чого було досягнуто у лютому, потрібно підтримувати й сьогодні, в іншому разі усе буде марно.

Європа – не рай

Крістіан Зайдель каже, що Україна не повинна допускати однієї помилки – не варто переоцінювати Європу. Європа – це не ідеальний континент і зовсім не рай. У Європі панує демократична система, яка можливо трохи краща, ніж та, що діє тут. Але Європа також допускається помилок і має недоліки, негативні аспекти.

Коли медіа у Європі повідомляли про Україну і Майдан, вони публікували фото, публікували заголовки. Люди, коли бачили ці фото і заголовки, робили із цього висновки про Майдан. Та це був не Майдан, а лише його уривок, маленька частинка. У цьому вся складність. Дуже важливо передавати більше інформації до Європи.

Мовне питання

Великою проблемою є мовне питання. Багато європейських журналістів для висвітлення українських тем користуються російською мовою, із російськими перекладачами чи співпрацюють з російськими журналістами із Москви. Багато людей у Німеччині, наприклад, узагалі не знають, що в Україні спілкуються українською мовою. І навіть зараз.

"Я б сказав, що ситуація навіть погіршилась. Тому що російська пропаганда має дуже потужну силу. Наприклад, у Берліні заснували російський канал, щоб поширювати російську пропаганду у всій Європі. І зараз у Європі є багато таборів із різними позиціями щодо подій в Україні. Багато людей вірять, що у Криму відбувся демократичний референдум. Вони так думають, тому що вони про це чули. Тут треба бути дуже обережним", — наголосив режисер.

Через війну та інші події Майдан і Небесна сотня практично забуті. З того часу багато що відбулось. Тому власне Зайдель й зробив фільм, щоб ці події не були забуті. Тому що це – джерело тієї ситуації, яка є сьогодні. Однозначно це позитивне джерело.

Третій Майдан необхідний

Після перегляду фільму під час дискусій багато говорили про третій Майдан. Автор вважає, що третій Майдан необхідний негайно. Тому що про той Майдан з його духом швидко забувають. Зараз дух, який панує в Україні – це дух війни. А війна – це убивства, кровопролиття.

Майдан був народним рухом, що виражав його демократичні прагнення. І це треба продовжувати. Майдан-3 не означає, що на Майдані незалежності знову зберуться люди, повториться минулорічна ситуація. Це може бути якась інша діяльність. Майдан-3 має вимагати особистої участі кожної людини.

Думаю, що Майдан-3 буде означати розвиток тих ідей, духу, мотивації, які рухали, зокрема, і цими загиблими героями. І що український народ не зламається в умовах війни. Майдан-3 для мене означає, що Україна повинна бути незалежною,
— говорить німецький продюсер.

"Україна достатньо велика, має велику культуру, потужний економічний потенціал. Це країна, яка може бути сама собі континентом. Вона не потребує Росії чи Європи. Україна може постати із власного потенціалу", — наголосив Крістіан Зайдель.