Заїхали в якесь село, а жінки обіцяють, що нам пи**ець, – ветеран АТО про початок війни

Андрій каже, – спочатку розповідав рідним, що підпрацьовує на будівництві нібито разом з навчанням в університеті. Про те, що на війні родичі дізнались тільки після поранення в серпні 2014 року. 

Варто прочитати Обстріл автобуса під Волновахою: ватажок "Оплоту" отримав довічне

Чоловік пригадує, що поранення отримав 120-міліметровою міною в боях Дзержинськ (нині Торецьк).

У мене тріснув череп,
– пригадує військовий.

Каже, що не хотіли в місцеві лікарні відправляти людей. Адже не знали, наскільки це безпечно. 

Реакція місцевих на українських військових у 2014 році

"Ми брали участь в огинанні Костянтинівки перед її звільненням. Заїхали в якесь село… Висять прапори так званих самопроголошених "республік" "ДНР" та одні жінки сидять. Я вийшов в магазин купити морозиво. Ми їм кажемо, щоб знімали прапори самопроголошених "республік" зі школи. А вони нам кажуть, мовляв "вас ввечері всіх уб'ють, вам пи*да". Вони реально кажуть: "наші чоловіки "ополченці" й вам вночі пі**ць", – прагадує військовий. 

Ба більше, вночі дійсно прийшли їхні чоловіки. Андрій каже, що це було перше зіткнення – один так і "залишився" в полі. Він пригадує, що це такими були перші години українських військових у зоні АТО. Військовий пригадує, що вони не мали дозволити колоні вийти з Костянтинівки. Та тоді вони таки вийшли полями на Горлівку. 

Андрій каже, що тепер не відчуває внутрішньої паніки через ймовірний напад Росії та запевняє, що вони готові боротись з окупантами. 

Зверніть увагу! В Україні 4 червня вшановують пам'ять дітей, загиблих через російську агресію. З 2014 року загинули понад 240 неповнолітніх, ще понад 50 – зникли безвісти.