Згадати Все. До бабці на село

19 травня 2018, 14:34
Читать новость на русском

Трудовий табір посиленого режиму чи п'ятизірковий курорт? Поки не накосиш трави, не позбираєш колорадського жука, не випасеш худобу, про річку можна було лише мріяти. Для батьків село – ідеальний варіант, як позбутися дітей на період канікул. Дідусям і бабусям внуки лише в радість. А дітворі корисно відпочити від міської метушні та подихати чистим повітрям.

Трудовий табір посиленого режиму чи п'ятизірковий курорт? Літній відпочинок на селі у бабусі з дідусем мав як переваги, так і певні недоліки. Для мене, Ярослава Дем'яненка, найменш приємним було працювати. Але без цього ніяк.

Читайте також: Згадати Все. Від Рафіка до Еталона: як змінювались маршрутки

Бо поки не накосиш трави, не позбираєш колорадського жука, не випасеш худобу, про річку можна було лише мріяти. Хоча ну чого я грішу? Дітей експлуатували лише для годиться. І кращого літнього відпочинку не існує. Хай сховаються ваші єгипти з іспаніями. Сідаємо в старий ЛАЗ і вперед на село!

Для батьків село – ідеальний варіант, як позбутися дітей на період канікул. Дідусям і бабусям внуки лише в радість. А дітворі корисно відпочити від міської метушні та подихати чистим повітрям.

Дочекатись канікул – це відразу їхати в село. Якшо діставав вітрянку чи свинку, теж евакуйовували в село. В мене не було такого, щоб я не хотів їхати,
– розповів письменник Сергій Пантюк.

І от ти вже стоїш на зупинці з написом потрібного населеного пункту. Залишилось зовсім трішки. Для кожного саме своє село найкраще в світі. Наймальовничіше і найпоетичніше. Родина гостя з міста любила за замовчуванням. Ну а для місцевих ровесників ти чужинець, не зважаючи на регулярність візитів. А от до новачків ставлення взагалі вороже. Що за один, цей городський?

"На той час я був звичайним кацапомовним дитям, і я добре памятаю, коли побачив дівчинку україномовну. Я кричав мамі: смотрі, ета дєвачка гаваріт, как наша бабушка" – сказав Юрій Журавель, музикант з гурту OT VINTA.

За таке нахабство можна було й отримати по фізіономії. Але міський зайда вже і так знайшов собі проблем на шлунок.

Сільські діти до яблук-зелепух байдужі. А ми обжиралися. Ти себе стримати не можеш, наїдаєшся, а потім в шлунку виявляються проблеми,
– згадує Юрій Журавель.

А дорогою в туалет, цю чудову дерев'яну споруду за хатою, обов'язково можна вступити ще в один сюрприз. Саме справи з душком найменше подобалися гостям з міста. Але гній зі стайні вивозити комусь таки треба. Були роботи й більш приємні. Косити, випасати, сапати, полоти, обертати, збирати, поливати. А якщо коротко – помагати. Це головна місія приїжджого. І вона ну ніяк не співпадала з бажанням просто відпочити.

Читайте також: Згадати Все. Жахіття радянських витверезників

У доброго ґазди і господарство немале. Найприємнішим вважалося збирання врожаю з дерев. Компроміс між святом шлунка і суспільно корисним заняттям. Але там, де солодко, могло стати й гірко. Урожай приваблював не лише дітей. Комахи з жалом принаймні не бридкі. Визбирувати з картоплі колрадського жука – от де справжній стрес. А личинки з-під листя й згадувати не хочеться.

Про те, як працювали діти в селах, – дивіться у повному випуску програми "Згадати Все".