Трудовий табір посиленого режиму чи п'ятизірковий курорт? Літній відпочинок на селі у бабусі з дідусем мав як переваги, так і певні недоліки. Для мене, Ярослава Дем'яненка, найменш приємним було працювати. Але без цього ніяк.
Читайте також: Згадати Все. Від Рафіка до Еталона: як змінювались маршрутки
Бо поки не накосиш трави, не позбираєш колорадського жука, не випасеш худобу, про річку можна було лише мріяти. Хоча ну чого я грішу? Дітей експлуатували лише для годиться. І кращого літнього відпочинку не існує. Хай сховаються ваші єгипти з іспаніями. Сідаємо в старий ЛАЗ і вперед на село!
Для батьків село – ідеальний варіант, як позбутися дітей на період канікул. Дідусям і бабусям внуки лише в радість. А дітворі корисно відпочити від міської метушні та подихати чистим повітрям.
Дочекатись канікул – це відразу їхати в село. Якшо діставав вітрянку чи свинку, теж евакуйовували в село. В мене не було такого, щоб я не хотів їхати,
– розповів письменник Сергій Пантюк.
І от ти вже стоїш на зупинці з написом потрібного населеного пункту. Залишилось зовсім трішки. Для кожного саме своє село найкраще в світі. Наймальовничіше і найпоетичніше. Родина гостя з міста любила за замовчуванням. Ну а для місцевих ровесників ти чужинець, не зважаючи на регулярність візитів. А от до новачків ставлення взагалі вороже. Що за один, цей городський?
"На той час я був звичайним кацапомовним дитям, і я добре памятаю, коли побачив дівчинку україномовну. Я кричав мамі: смотрі, ета дєвачка гаваріт, как наша бабушка" – сказав Юрій Журавель, музикант з гурту OT VINTA.
За таке нахабство можна було й отримати по фізіономії. Але міський зайда вже і так знайшов собі проблем на шлунок.
Сільські діти до яблук-зелепух байдужі. А ми обжиралися. Ти себе стримати не можеш, наїдаєшся, а потім в шлунку виявляються проблеми,
– згадує Юрій Журавель.
А дорогою в туалет, цю чудову дерев'яну споруду за хатою, обов'язково можна вступити ще в один сюрприз. Саме справи з душком найменше подобалися гостям з міста. Але гній зі стайні вивозити комусь таки треба. Були роботи й більш приємні. Косити, випасати, сапати, полоти, обертати, збирати, поливати. А якщо коротко – помагати. Це головна місія приїжджого. І вона ну ніяк не співпадала з бажанням просто відпочити.
Читайте також: Згадати Все. Жахіття радянських витверезників
У доброго ґазди і господарство немале. Найприємнішим вважалося збирання врожаю з дерев. Компроміс між святом шлунка і суспільно корисним заняттям. Але там, де солодко, могло стати й гірко. Урожай приваблював не лише дітей. Комахи з жалом принаймні не бридкі. Визбирувати з картоплі колрадського жука – от де справжній стрес. А личинки з-під листя й згадувати не хочеться.
Про те, як працювали діти в селах, – дивіться у повному випуску програми "Згадати Все".