Рафік – пестлива народна назва латвійських автомобілів РАФ. Тоді вони офіційно іменувались автобусами особливо малого класу. Найбільш популярна й масова модифікація РАФ-2203 Латвія.

Читайте також: Згадати Все. Жахіття радянських витверезників

Про те, що це саме таксі, свідчили характерні шашечки на кузові автобуса і прив’язка до міського таксопарку. В таких маршрутках стоячі місця не були передбачені взагалі. А проїзд коштував у кілька разів дорожче, ніж на інших видах транспорту.

Вищий клас перевезень – це те, що відрізняло маршрутку від трамвая чи тролейбуса. У великих населених пунктах Рафіки курсували від станцій метро до популярних об’єктів міської інфраструктури: парків, виставкових центрів чи універмагів. Та дозволити собі промчатись із вітерцем на маршрутному таксі могли далеко не всі.

Читайте також: Згадати Все. Життя у дворі багатоповерхівки

У таких маршрутках не діяли пільги та проїзні абонементи. Але була можливість вийти в будь-якому місці – необов’язково на зупинці громадського транспорту. Усе змінилось із настанням 1990-х років. У більшості міст занепадає транспортна інфраструктура, і маршрутки стають основним, а подекуди безальтернативним засобом проїзду. З’являються приватні перевізники, але Рафіки нікуди не зникають.

Рівень аварійної безпеки в першу чергу залежить від водія, а він – людина зайнята. У більшості маршруток кондукторів не було, і людині за кермом доводилось робити кілька справ одночасно. Завдання кожного нормального водія, який хоче підзаробити, – взяти якомога більше пасажирів. І тут усі методи прийнятні.

Багато водіїв були власниками маршруток. А якщо це твій мікроавтобус, то і правила твої. І прикрашати салон можна як завгодно. Народний тюнінг – ще одна фішка українських маршрутників. А ще наші маршрутники – любителі обліпити салон релігійною атрибутикою. Але біда в тому, що навіть якщо вся маршрутка рясніє позолоченими іконками, це не завжди вбереже тебе від хамовитості водія.

Шанобливе ставлення до грошей – особлива риса водіїв маршруток. Незалежно від того, в якому стані автомобіль, з бухгалтерією в них – завжди повний порядок. Стосовно грошей є один цікавий факт. Усі водії діляться на дві категорії. Є ті, хто беруть гроші на вході, і ті, хто на виході. Все залежить від регіональних особливостей. На потім водії ніколи не відкладають примусове прослуховування музичних творів. І байдуже, що тобі не подобається та чи інша пісня. Музичний смак водія – єдиний критерій вибору репертуару. І смак цей, як правило, доволі специфічний.

Пасажири маршрутки – це окрема тема. Основний контингент – це простий робочий люд, студенти і пенсіонери. Конфлікт поколінь – те, що супроводжує практично кожну поїздку в маршрутці. Особливо влітку. Коли хтось хоче відчинити вікно, а хтось боїться захворіти. Найбільше пекло як для пасажирів, так і для водія – це година пік. Втиснутися в нафарширований людьми транспорт – це ще півбіди. А от як витримати цю неповторну суміш запахів і концентрацію прокльонів? Особливо акуратним треба бути з людьми напідпитку.

Нині засилля маршруток – справжня біда для наших доріг. Дехто справді не має альтернативи, коли дістатися роботи чи дому можна лише цією жовтою душогубкою на колесах. Але якщо маєте час і натхнення – ліпше пройдіться пішки.

Детальніше про маршрутки та їхні особливості – дивіться у програмі.