Чим зайняти себе на вулиці? Варіантів – безліч. Для хлопців розвага номер один – це, без сумніву, футбол і похідні від нього ігри. Але про справжній шкіряний м’яч і мріяти було годі.
Читайте також: Згадати Все. Гуртки та секції: як виглядало дитяче дозвілля
"Я, чесно кажучи, навіть і не пам’ятаю, щоб у нашому дитинстві грали справжнім футбольним м’ячем", – сказав музикант Юрій Журавель.
Замість нього, як правило, був звичайний гумовий. А замість воріт – усе, що потрапить під руку.
Два сміттєвих ящика – це були ворота, а з іншого боку ріс кущ бузку, який "охороняв" м'ячі, аби той не залетів далеко,
– розповів музичний продюсер Юрій Квеленков.
Звичайно, уявити собі класичний футбольний матч 11 на 11 в умовах "бетонних джунглів" неможливо. Очевидно, через обмежений простір хтось колись і винайшов гру квадрат, популярну й донині.
А були і більш травматичні ігри на будові.
Читайте також: Згадати Все. Перше побачення
"Щастя, коли є поруч недобудований будинок, довгобуд, закинута будова. Звичайно, для міста це досить погано, але для дітей це, звичайно, рай", – зазначив Журавель.
Будова – місце звитяг і героїчних, за дитячими мірками, вчинків.
Ми стрибали з вікон. Були великі гори піску. І це ознака певного геройства – стрибати з вікна третього поверху, четвертого, з п’ятого навіть стрибали,
– згадує письменник Сергій Пантюк.
Від кого можна було дістати на горіхи через дворові ігри, окрім батьків – дивіться у програмі.