У Радянському Союзі вибратись за "залізну завісу" було майже нереально. Ну не могла людина сама вирішити їхати за кордон. Про це дбала держава.
Гарно трудився на заводі? Отримай відрядження для обміну досвідом у Польщу. Граєш у театрі? Відчалюй на гастролі у Чехословаччину. Більш-менш доступний – лише соцтабір. Ну а кляті капіталісти – взагалі за сімома замками.
Читайте також: Згадати Все. Поїздка у громадському транспорті
Частими гостями за кордоном були лише дипломати і працівники "Аерофлоту" чи міжнародних потягів. Порівняно легко виїжджали і спортсмени та люди культури.
"Та до цих омріяних співів за бугром – терниста доріжка. Особливо для звичайних громадян. Відправляли за кордон ударників виробництва, морально стійких та міцно закоханих у країну рад. Щоб бува не залишились (за кордоном – 24)", – згадує актор Віктор Андрієнко.
Про перші закордонні поїздки та історії тих, хто повернувся – дивіться у програмі.