"Винести на суд громадськості". Радянське кліше, яким, буває, грішать і донині, коли говорять про осуд з боку суспільства. Але в совковий період це був суд у буквальному сенсі. Називався він товариським.
Товариські суди розглядали дрібні правопорушення. П’янка на виробництві, брак, незначні крадіжки, спекуляція, бійки. Коротше кажучи, всіляка "битовуха".
популярні відео
Читайте також: Згадати Все. Будні дитячих садків
Суди товариські були альтернативою судам державним. Організовували їх абослютно всюди: при ЖЕКах, вишах, колгоспах і заводах. А щоб стати суддею, необов’язково мати юридичну освіту. Долі радянських п’яничок, прогульників, забіяк і халтурщиків вершили люди, які, як тоді казали, "користувалися непохитним авторитетом у суспільстві".
Головною причиною засідань товариських судів був, без сумніву, алкоголь. Бо саме через оковиту горе-пролетар піднімав руку на жінку і халтурив за верстатом. А в Союзі, як відомо, пили всі, пили все і пили всюди.
Читайте також: Згадати Все. Іноземці за залізною завісою
Саме мешканці комуналок – одні з найбільш регулярних учасників товариських судів. Посваритись з сусідами по комуналці – справа настільки ж буденна, як сходити на роботу чи почистити зуби. Обмежена площа, низький рівень життя і постійний дефіцит усього на світі неминуче призводили до побутових конфліктів.
Нас жило 9 сусідів в одному коридорі. Ви уявляєте, що там робилось? Там були бійки між жінками. І от вони поб’ються чи поскандалять – тоді скликався товариський суд в ЖЕКу, де, надувши щоки, сиділи жеківські працівники, яким до лампочки був цей суд, бо він був безкінечний
На лаві підсудних, бувало, опинялися не лише заводські трудяги чи дворові п’янички. Лиха доля не оминала й людей творчих професій. В театральну постановку перетворювалися й самі засідання товариських судів. Класична формула "хліба й видовищ" в умовах розвиненого соціалізму кульгала на обидві ноги. Дефіцит продуктів вирішував блат. А брак шоу компенсували саме товариські суди.
Засідання товариських судів підживлювали міський фольклор. Подробиці сусідських чвар чи дворового мордобою смакувалися в деталях і ширилися містом зі швидкістю світла. Траплялося так, що засідання товариського суду перетікало в зовсім неочікуване русло.
Наприклад, судяться двоє сусідів про якусь там лампочку, і раптом виникають подробиці зовсім інші. "До тебе он приходив офіцер. Коли твій чоловік був на дежурстві, до тебе офіцер приходив інший". Тобто там виникав цілий театр всіх цих взаємостосунків. І це якраз створювало ту енергію, якою живилися товариські суди
За аналогією з комсомольскими чи профспілковими зборами, явка на товариські суди була обов’язковою для всіх членів трудового колективу. Хоча часто знаходились ті, хто відвідував товариські суди з власної волі.
Для кого товариські суди ставали інструментом хитрих маніпуляцій – дивіться у програмі.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter