"Злітали будинки": працівник "Азовсталі" розповів про останню зміну і жахливі обстріли Маріуполя
Андрій Памфілов працював електриком на "Азовсталі". 26 лютого ще пішов на роботу у першу зміну. Її так і не допрацював, бо керівництво повідомило, що необхідно повністю відключити електрику для світломаскування.
"Бачив, як на завод заїжджає військова техніка"
Андрій разом із дружиною та десятирічною донькою проживали біля ТРЦ "ПортCity", що на західній околиці міста. Чоловік розповів, що 26 лютого ввечері у місті вже не курсував транспорт. Коли останній раз йшов із роботи, то вже бачив, як на завод заїжджає військова техніка.
Читайте Нас просто розстрілювали з танків, – директор Українського дому про порятунок з Маріуполя
У мікрорайоні Східний на той момент вже йшли обстріли. У Західному районі ще було тихо. Добравшись додому, вже передавали у новинах, що окупували Мелітополь та Бердянськ. А Маріуполь почали обстрілювати артилерією зі сторони Володарська.
Я ставився до всього терпимо, а дружина та донька дуже боялися цих вибухів. Коли почало вже "прилітати", то ми сиділи у спільному коридорі з сусідами. Разом і ночували. У квартиру ми боялися заходити. Як тільки обстріли закінчувалися, то ми виходили на вулицю, щоб глянути, що довкола,
– пригадав він.
Андрій Памфілов, Запоріжжя / Фото Аліни Туришин, 24 канал
Їсти готували також на майданчику на мангалі. Там і воду гріли, яку набрали у ванну. А потім ходили на річку. Коли почали частіше обстрілювати – горіли будинки. Дім Андрія також на половину вигорів.
Мій рідний брат проживав з іншого боку околиці міста. Ми вирішили піти туди, бо було дуже холодно, на вулиці був мороз. Перебрались, але і туди стріляли. І там "злітали" будинки також,
– зазначив він.
Актуально Це жах, скрізь діри, – житель Харкова розповів, як у 50 років став безпритульним через Росію
Обстріли, порятунок людей та евакуація
Дружина Андрія працювала стоматологинею. І коли попадало у сусідні будинки, вона рятувала поранених, зокрема, дітей. Однак деякі рани були дуже сильні й людей треба було терміново везти у лікарню, але змоги такої не було.
Маріуполь / Фото Telegram-канал "Мариуполь сейчас"
Постійно доводилося ховатися у погребі. І лише тоді, коли окупаційні війська оголосили, що нібито "асвабаділі" місто, то почали випускати людей.
Виїхали потім у Мелітополь, думали прорватися у Запоріжжя. Там теж довго жили. Потім жили за Володарськом, у Новороманівці. А потім знову повернулися у Мелітополь, а звідти вже вирішили їхати у Запоріжжя приватним перевізником. Ми розділилися родиною. З донькою та дружиною так і не бачились досі, бо вони одразу виїхали за кордон,
– розповів чоловік.
Виїжджали з Мелітополя також довго. У пропускному пункті у Василівці стояли росіяни, а далі вже була підконтрольна Україні територія. Однак окупанти нікого не впускали. Якщо люди розмовляли, то росіяни стріляли з автоматів у повітря. На тому блокпості Андрій провів цілу добу.
Також цікаво – Жданов відповів, скільки триватиме затяжна фаза війни: дивіться відео