Важливі деталі

Професор Хайтам Амаль з Єврейського університету в Єрусалимі, провідний автор дослідження, каже, що різні види неврологічних розладів, включаючи розлади аутистичного спектра, можуть бути пов'язані з екологічним фактором. Момент впливу забрудника на організм і його тривалість мають вирішальне значення. Підвищена вразливість спостерігається під час внутрішньоутробного розвитку та раннього дитинства, коли відбуваються критичні процеси нейророзвитку, повідомляє 24 Канал з посиланням на SciTechDaily.

Дивіться також Учені пропонують запустити в атмосферу алмазний пил на суму 200 трильйонів доларів

В статті визначено кілька ключових шляхів, через які забруднювачі повітря можуть впливати на розвиток розладів аутистичного спектра (РАС):

  • Нітрозативний стрес, організований оксидом азоту (NO).
  • Нейрозапалення та оксидативний стрес.
  • Порушення нейромедіаторних систем.
  • Епігенетичні модифікації.
  • Втручання ендокринної системи.
  • Порушення метаболічних шляхів.

Особливе занепокоєння викликає висновок про те, що дрібні частинки, особливо PM2.5, а також продукти NO, можуть проникати через плаценту і впливати на розвиток мозку плоду. Це відкриття піднімає важливі питання щодо захисних заходів для вагітних жінок, які проживають у високозабруднених районах.

Дослідження свідчить про те, що особи з генетичною схильністю до аутизму можуть бути більш вразливими до шкідливого впливу забрудненого повітря. Ця взаємодія між генетичними та екологічними факторами відкриває нові шляхи для розуміння складної етіології РАС,
– каже професор Хайтам Амаль.

Лабораторні експерименти показали, що NO відіграє важливу роль у розвитку РАС, але вони також свідчать і про критичну роль цієї молекули та її похідних для мозку.

В окремому огляді до цієї статті аспірант Шашанк Оджха додав, що вчені бачать перспективу виявлення біомаркерів, які забезпечать ранню ідентифікацію осіб, що належать до групи ризику.

Що це нам дає

Наслідки цього дослідження поширюються не лише на індивідуальне здоров'я, але й на державну політику.

  • Як містам адаптувати своє планування для захисту вразливих груп населення?
  • Яку роль може відігравати моніторинг якості повітря у пренатальному догляді?
  • Що робити, щоб мінімізувати ризики для людей, які мають біомаркери РАС?

Ці питання стають все більш актуальними, оскільки урбанізація триває по всьому світу, а глобальна поширеність РАС досягає 1-1,5% населення.

Дослідницька група наголошує на необхідності проведення нових комплексних досліджень, що вивчають комбінований вплив численних забруднювачів, особливо під час певних періодів розвитку. Розуміння цих взаємодій може виявитися вирішальним для розробки ефективних превентивних стратегій.