ЗНО – не зло: як змінилось ставлення українців до тестування
У 2008 році, зовнішнє незалежне оцінювання стало обов'язковою умовою вступу до вищого навчального закладу. За ці 10 років ставлення до ЗНО в суспільстві значно покращилось.
Про це свідчать результати опитування, проведеного Соціологічною групою "Рейтинг".
Читайте також: На ЗНО з англійської скаржаться учні зі всієї України: в УЦОЯО роз'яснили ситуацію
Так, якщо у травні 2008 року лише чверть опитаних підтримували запровадження ЗНО в Україні замість вступних екзаменів, то у травні 2018 року цей показник зріс до 52% (причому серед тих, хто особисто складав тести ЗНО – до 75%). Найвища підтримка в зовнішнього незалежного оцінювання – на Західній Україні (66%), а от на Сході – лише 42%. До слова, чим молодші респонденти та чим вищий рівень їх доходів та освіти, тим більше вони підтримують ідею запровадження ЗНО замість вступних іспитів.
Схожа ситуація і з оцінюванням справедливості ЗНО. 10 років тому лише 26% вірили, що зовнішнє незалежне оцінювання дозволяє більш справедливо визначити рівень знань вступників, а у 2018 році ця цифра зросла вдвічі – до 52%. Варто відзначити, що у справедливість ЗНО більше вірять ті, хто складали такі іспити (70%), аніж ті, хто не мав подібного досвіду (45%).
Кожен другий українець переконаний у справедливості оцінювання знань за допомогою ЗНО
40% опитаних переконані, що сьогодні можна вступити до вищих навчальних закладів без хабарів та "знайомств" (це майже вдвічі більше порівняно з дослідженням 2008 року). Знову ж таки, "оптимістів" більше серед молоді та людей середнього віку, забезпечених та з вищою освітою, мешканців Заходу, а також тих, хто мав досвід складання ЗНО.
