Як Сили оборони стримують ворога на Сумському напрямку?

По всьому периметру ворожого вклинення йдуть вперті піхотні бої в тактичній зоні. Про це пише Костянтин Машовець, інформує 24 Канал.

Читайте також Україна відклала свою війну – і саме це дало шанс вистояти сьогодні

На низці ділянок ЗСУ контратакують і подекуди успішно. Зокрема, на північ від Андріївки Сили оборони України просунулися в бік Золотарівського заповідника. Це ще більше ускладнило становище російських підрозділів, які займають Олексіївку.

Крім того, попри всі зусилля штурмових підрозділів 11-ї та 83-ї ОДШБр противника захопити Варачине атаками через річку Снагость від Яблунівки і таким чином зняти загрозу Олексіївці з протилежного флангу, це поки що не вдалося. Росіянам вдалося лише відтіснити від Новомиколаївки передові штурмові групи СОУ, які прорвалися туди раніше.

Чергові атаки підрозділів 106-ї повітряно-десантної дивізії з метою повного захоплення Юнаківки знову закінчилися марно – ЗСУ утримують південну частину селища і вперто обороняються в його центральній частині.

Ба більше, підрозділи противника, які зайняли позиції в північній частині лісу, що на північ від хутора Садки, перейшли до оборони і станом на зараз просто не в змозі просунутися далі на південь.

Чому ускладнилося становище СОУ на Лиманському напрямку?

Тут ситуація для СОУ продовжує погіршуватися. У районі Серебрянського лісництва поступово просуваються підрозділи 25-ї загальновійськової армії Росії, одночасно намагаючись прорватися вздовж дороги Кремінна – Лиман.

Частина штурмових груп зі складу 37-го та 31-го мотострілецьких полків 67-ї МСД 25-ї ЗВА змогла проникнути в Зарічне і закріпитися там, попри те, що їх там кілька разів "зачищали". Торське, ймовірно, також вже повністю окуповане противником.

Підрозділи 164-ї та 169-ї ОМСБр противника продовжують наступати у Серебрянському лісництві в бік злиття Чорного Жеребця та Сіверського Дінця. Це значно ускладнює становище наших підрозділів, які продовжують оборонятися вздовж берега Сіверського Дінця на схід. Судячи з усього, найближчим часом противник зможе повністю зайняти лісництво аж до річки Чорний Жеребець.

На самому плацдармі противника підрозділи його 144-ї МСД зі складу 20-ї ЗВА продовжують спроби прориву одночасно в районі села Карпівка та у напрямку Шандриголове та Ставки. Наразі їм вдалося лише почати бої за Колодязь і просунутися на південь від Карпівки до річки Нітріус на 1,5 кілометра.

Своєю чергою, СОУ кількома успішними контратаками ліквідували тактичне вклинення противника у напрямку Катеринівка – Глущенкове і продовжують успішно обороняти Карпівку та Рідкодуб. Є інформація, що в смузі дії 3-ї МСД тієї ж 20-ї ЗВА противника Сили оборони України або відбили село Греківка, або витіснили з нього російські підрозділи, перевівши село в "сіру зону". Однак ця інформація все одно потребує уточнення.

Яка ситуація на Торецькому напрямку?

Тут ситуація практично не змінилася і залишається досить складною для Сил оборони. Противник здійснив лише кілька спроб подальшого проникнення і намагається закріпитися в цих місцях. Зокрема:

  • у північній частині Щербинівки продовжують ховатися кілька десятків російських штурмовиків. ЗСУ вже близько тижня не можуть їх зачистити;

  • декілька невеликих штурмових груп противника, обійшовши село Біла гора з півдня, заскочили в Олександро-Шультине і десь з 21 – 22 серпня намагаються утриматися там на ділянці площею 0,28 квадратного кілометра.

Решта спроб атакувати і штурмувати росіянам наразі не принесли особливих дивідендів.

Як росіяни уникли оточення на Добропільському напрямку?

Командування 51-ї ЗВА противника, ймовірно, повернулося до початкового плану захоплення Покровсько-Мирноградської агломерації з півночі та північного сходу через неможливість розвинути до оперативного рівня свій попередній успіх на Добропільському напрямку.

СОУ, діючи одночасно "з вершини" вклинення противника та у районі його "горловини", зуміли якщо не ліквідувати його повністю, то суттєво зменшити його у розмірах.

  • Контратакуючи з півночі на південь, українські бійці послідовно вибили штурмові групи противника з позицій в районі дороги Добропілля – Краматорськ, потім з села Золотий Колодязь та позицій на південь від села Веселе, потім, очевидно, зачистили більшу частину села Кучерів Яр.

  • Своєю чергою, контратакуючи в основі вклинення, в напрямку Іванівка – Никанорівка, СОУ вдалося відбити останню і хутір Нове Шахове, а також відкинути у східному напрямку кілька штурмових груп противника, які прорвалися на південь від Білецького до дороги Покровськ – Добропілля.

Щобільше, кілька акцентованих контратак ЗСУ в напрямку Володимирівка – Маяк ще більше ускладнили ситуацію для росіян. Це загрожувало оточенням всіх підрозділів противника, що діяли на північ від рубежу Никанорівка – Маяк. Командування 51-ї ЗВА противника, яке на той час вже сформувало зведену тактичну групу для прориву до "оточених" на Добропільському напрямку штурмовиків, відреагувало на це досить швидко й перегрупувало додаткові сили та засоби зі складу своєї 1-ї ОМСБр з південного флангу своєї смуги саме на цю ділянку. З їхньою допомогою росіянам вдалося зупинити просування ЗСУ, що контратакували в районі Никанорівки та розширити "горловину" свого вклинення на північ.

Зауважте Втрати більші, ніж у США у Другій світовій, – Келлог про війну в Україні

Таким чином, противник зумів уникнути оточення, але не зміг уникнути ліквідації вклинення своїх груп. Йому просто не вистачило часу – ЗСУ "вичавили" це вклинення з флангів протягом тижня.

Цілком логічним стало повернення командування 51-ї ЗВА росіян до плану наступу саме у західному напрямку. Зараз підрозділи цієї армії вперто атакують в напрямку Родинського, а також у бік автомобільної і залізничної доріг, що проходять через нього на північ. Противник також вперто атакує Червоний Лиман.

Наразі росіянам у не вдалося захопити ані Родинське, ані Червоний Лиман, хоча в обидва населені пункти забігають окремі малі штурмові групи. Та закріпитися там вони поки що не можуть.

Судячи з усього, були вибиті і штурмові групи 51-ї ЗВА, які забігли до посадок, що протягнулися вздовж "залізниці", на північ від Родинського. Принаймні, так показує Deep State на своїй карті, хоча в мене є і протилежна інформація, стосовно того, що певна частина російських штурмовиків й досі утримує там декілька позицій.

Що відбувається на Покровському напрямку?

Командування УВ "Центр" противника зараз готується до рішучого штурму Покровська та Мирнограда. У межах цієї підготовки окупанти вирішують кілька поточних завдань:

  • 51-ша ЗВА намагається прорватися на правому фланзі та в центрі своєї смуги в район на північ від агломерації. Треба розуміти, що саме тут зосереджені основні зусилля командування УВ "Центр". Водночас підрозділи лівого флангу 51-ї ЗВА намагаються прорватися до околиць Мирнограда з боку Гродівки та через Новоекономічне.

  • 2-га ЗВА накопичує підкріплення та матеріально-технічні ресурси для майбутнього штурму, попутно проводячи низку наступальних дій у тактичній зоні. У такий спосіб вона покращує "стартові" умови для майбутнього штурму.

  • 41-ша ЗВА, виділивши частину своїх сил для спільних дій з 2-ю і 51-ю ЗВА, мабуть, на своєму правому фланзі також вирішує низку тактичних завдань в межах загального плану "Покровської наступальної операції".

Як усе відбувається на практиці?

Підрозділи 5-ї та 9-ї ОМСБр 51-ї ЗВА намагаються атакувати у напрямку Малинівка – Новоекономічне, а також з боку Новоторецького вздовж річки Казенний Торець, у напрямку Миролюбівки. Попри їхні доповіді про захоплення цих населених пунктів, противник так і не контролює повністю ані Новоекономічне, ані Миролюбівку.

У північній та центральній частинах Новоекономічного досі тривають вперті піхотні бої. Щодо Миролюбівки, то противник встиг лише закріпитися на дамбі на Казенному Торці на південь від села. Прорватися і закріпитися в ньому самому росіянам поки що не вдалося, хоча окремі штурмові групи противника час від часу "забігають" до нього.

Підрозділи тієї ж 5-ї ОМСБр 51-ї ЗВА за підтримки підрозділів 137-ї ОМСБр намагалися прорватися з Гродівки в напрямку села Промінь. Тут противник також використовував підрозділи спецпризначенців як передові штурмові групи. Після початкового успіху подальші спроби прорватися не увінчалися успіхом.

1437-й МСП "мобілізаційного резерву", а також кілька передових штурмових груп зі складу інших частин та з'єднань 2-ї ЗВА продовжують спроби проникнути якомога глибше в місто Покровськ з південно-західного напрямку, через село Звірове.

Наразі їм вдалося інфільтруватися у Звірове і проникнути в місто в районі Гудимового, Троянди і вулиці Київської. Загальна площа зони інфільтрації становить близько 8 квадратних кілометрів. Поки що ворог не може повноцінно накопичити сили для подальшого просування, адже змушений постійно вести вперті бої за утримання цього району із гарнізоном міста. В основному росіяни діють малими піхотними та диверсійно-розвідувальними групами.

15-та ОМСБр зі складу 2-ї ЗВА продовжує запеклі бої за село Удачне, намагаючись прорватися на північ між ним та Молодецьким. Поки що не дуже успішно для себе. Противник не може навіть повністю зайняти Удачне.